МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ВИЗВОЛЕННЯ В'ЯЗНІВ ФАШИСТСЬКИХ КОНЦТАБОРІВ

Опубліковано: Четвер, 13 квітня 2017, 16:13

Під час Другої світової війни на території нацистської Німеччини, в країнах-союзниках Третього рейху і на окупованих ними територіях діяло (крім тюрем, гетто тощо) 14 тисяч нацистських таборів. Всього на територіях, підконтрольних гітлерівцям, містилося в концтаборах, таборах, в'язницях 18 мільйонів людей з країн Європи, кожен п'ятий в'язень був дитиною. З них понад 11 мільйонів були знищені.

У березні 1945 року на території Бухенвальда (самого великого концентраційного табору) спалахнуло збройне повстання, організоване інтернаціональними силами самих ув'язнених. Коли в концтабір увійшли американські війська, повстанці вже здійснювали контроль над табором смерті. Значною мірою завдяки цьому, фашисти не встигли замести сліди своїх злочинів і свідчення в'язнів дійшли до міжнародного Нюрнберзького трибуналу.
11 квітня — день звільнення Бухенвальда, був заснований ООН як Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів.
Сучасному молодому поколінню важко відчути та усвідомити злочини фашизму, тому свідчення колишніх в'язнів концтаборів має величезне значення. 11 квітня в Первомайському краєзнавчому музеї відбулася зустріч учнів Первомайської загальноосвітньої школи № 2 з Карлом Івановичем Паюком. У школярів була унікальна можливість почути і дізнатися про злочини фашистів від безпосереднього свідка тих страшних подій, людини незвичайної долі Карла Івановича Паюка. Він пройшов у своєму житті багато нелегких випробувань: заслання, голод, жах ув'язнення в 4-х нацистських таборах але, незважаючи на всі випробування долі, Карл Іванович зумів зберегти віру в людей, оптимізм і надію на майбутнє без воєн і насильства. Заради цього він постійно зустрічається з молоддю в Україні і Німеччині, і розповідає про страшні сторінки свого життя у фашистській неволі, щоб подібне ніколи не повторилося.
Карл Іванович розповів школярам про своє перебування в каральному таборі в Либенау (Німеччина), в 1942 році. Потім відбулася демонстрація презентації про його нелегку долю, що створена працівниками музею за розповідями Карла Паюка і проведеній дослідницькій роботі. Завдяки Карлу Івановичу, у 2012 році Мартіном Гузе (керівник Інформаційного центру з вивчення історії порохового заводу Либенау»), директором музею Мариною Логіновою та дослідником і перекладачем Любов'ю Сочкою була створена виставка «Набат Пам'яті». Виставка знаходиться в постійній експозиції музею, на ній представлені архівні матеріали, що свідчать про злочини нацистів, а також фотографії, книги, документи, нагороди, особисті речі К. І. Паюка, матеріали з дослідницької роботи, проведеної учнями Первомайських шкіл та Будинку дитячої та юнацької творчості. Виставка має величезне значення – історичне, миротворче, морально-патріотичне, стверджує ідеї миру та взаєморозуміння між народами. На виставці школярам була проведена екскурсія, і вони могли безпосередньо задати питання Карлу Івановичу і сфотографуватися з ним на пам'ять.

К. І. Паюк вносить величезний внесок у справу збереження миру і постійно бере участь у заходах музею, і найголовніше в міжнародній акції «Колокол Миру» (підставка до колоколу зроблена його «золотими руками»). Тому традиційно в кінці зустрічі діти разом з Карлом Івановичем подзвонили у Колокол Миру!

Співробітники музею