Інформація станом на 18.04.2018 року

І. Інформація щодо діяльності Лозівської ОДПІ та органів ДФС України

Військовий збір від харків’ян - до бюджету країни надійшло 205,7 млн. гривень
Зазначену суму мешканці регіону сплатили протягом трьох місяців поточного року.  У зрівнянні з минулорічним періодом надходження військового збору зросли на 36,3 млн. грн. ( за 3 місяці 2017 року  зібрано 169,4 млн.грн.). Відзначається стабільна позитивна динаміка надходжень «податку на підтримку армії» від представників усіх сфер економіки регіону. Так, у січні надійшло 59,8 млн. грн. вказаного збору, у лютому – 70,5 млн.грн, у березні – 75,4 млн. грн.

Харківські митники виявили табак у баці для пального
В пункті пропуску «Гоптівка» співробітниками Харківської митниці ДФС припинено спробу переміщення із приховуванням від митного контролю близько 300 пачок табаку для кальянів.
Винахідливий громадянин сконструював у баці для пального власного авто схованку з метою використання залишкового простору бака для переміщення товарів з приховуванням від митного контролю, у якій  митниками було виявлено 279 пачок табаку для кальянів загальною вартістю 111625 гривень.
Відносно правопорушника складено протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.

В Електронному кабінеті запроваджено новий сервіс
ДФС запровадила новий сервіс в Електронному кабінеті - окремий Реєстр податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена.
Реєстр розміщено у відкритій частині Електронного кабінету.
Пошук інформації в Реєстрі здійснюється за такими фільтрами: «Індивідуальний податковий номер», «Номер ПН/РК», «Дата складання ПН/РК».
У Реєстрі відображається інформація щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена та по яким прийняті рішення відповідними комісіями, а також розпочато процедури адміністративного та судового оскарження.
Реєстр функціонує в тестовому режимі протягом місяця з дня набрання чинності Порядку.
У частині формування у відкритому доступі окремого Реєстру Електронний кабінет доопрацьовано відповідно до пункту 8 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУвід 21.02. 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Інформація про бізнес-партнерів – на веб-порталі ДФС України
На офіційному веб-порталі ДФС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на головній сторінці веб-порталу http://sfs.gov.ua/businesspartner
Для перевірки інформації щодо наявності податкового боргу у платника податків необхідно ввести його код ЄДРПОУ або точну назву. Після введення такої інформації в одне з полів система здійснить пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання, і повідомить про результати пошуку.
Оновлення інформації на сайті щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

Чи можна надіслати заяву про повернення надміру чи помилково сплачених коштів через «Електронний кабінет»?
Платник податків має право надіслати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі через меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету. Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДФС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДФС, до якого даний запит направлено.Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДФС користувач може переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Боротьба з виплатою заробітної плати в «конвертах» - актуальна тема сьогодення
Однією з найболючіших проблем нашого сьогодення є виплата заробітної плати в «конвертах».  Адже, значна частина найманих працівників свідомо погоджуються на пропозицію роботодавців отримувати свою заробітну плату неофіційно. В результаті, погодившись на отримання заробітної плати в "конвертах", люди не замислюються, що насамперед вони свідомо обкрадають самі себе. Такі  працівники  ризикують залишитися без права на отримання соціальних пільг та виплат, гарантованих державою, особливо при нарахуванні пенсії.
Тому, фахівці органів ДФС постійно проводять систематичну роботу  спрямовану на  викорінення виплати заробітної плати в «конвертах», неофіційних трудових відносин та недопущення виплати заробітної плати менше мінімально встановленого рівня. 
Поряд з цим, найдієвішим методом у боротьбі з виплатою заробітної плати в «конвертах», насамперед може бути прагнення самих найманих працівників змусити роботодавців чесно платити заробітну плату, із дотриманням вимог чинного законодавства
Шановні громадяни! Не позбавляйте себе соціальних благ, забезпечте собі старість, не сприяйте порушенню трудового законодавства.
IІ. Інформація для бухгалтерів

Внесено зміни до Положення про форму і зміст розрахункових документів
Наказом Мінфіну України від 19.02.2018 № 288, зареєстрованим у Мінюсті України 14.03.2018 за №293/31745 (далі - Наказ № 288), внесено зміни до Положення про форму та зміст розрахункових  документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, зар.у Мінюсті України 11.02.2016 за №220/28350 (далі – Положення № 13).
Підпунктами 1) і 2) п.1 Наказу №288 передбачено доповнення переліку обов’язкових реквізитів фіскального касового чека на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів (розділи II та III до Положення № 13) новим реквізитом: «код товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством)».
Також зазначення коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД передбачається, як додатковий реквізит чека, у фіскальному касовому чеку за операціями приймання та переказу готівкових коштів через програмно-технічні комплекси самообслуговування (ПТКС), якщо переказ призначений для оплати товарів (послуг), що придбаваються, а також якщо це передбачено правилами (регламентом) отримувача коштів.
Відповідні зміни також внесено у форму касових чеків РРО, які наведено у додатках 1, 2 та 5 до Положення №13.
Наказ №288 набрав чинність з дня опублікування - 06.04.2018 року.
Внесення Наказом №288 змін до Положення № 13 забезпечує умови для виконання СГ вимог чинного законодавства щодо зазначення у розрахункових документах, які друкуються РРО, кодів товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД.

Про зміни у видачі дозволів на спеціальне водокористування у 2018 році
ДФС У листом від 29.01.2018 №2646/7/99-99-12-03- 04-17 (далі – лист №2646) надала рекомендації щодо справляння у 2018 році рентної плати за спеціальне використання води (далі – Рентна плата).
Зміни у частині визначення кола платників Рентної плати, а саме: обов’язок платника з Рентної плати покладено на суб’єктів господарювання, що належать до первинних водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів без надання преференцій бюджетним установам, що належать до первинних водокористувачів.
Ключовою ознакою первинних водокористувачів є наявність водозабірних споруд та відповідного обладнання для забору води .
Об’єктом оподаткування Рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.
Спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Відповідно до чинного законодавства, функція з видачі дозволів на спеціальне водокористування здійснюватиметься територіальними органами Держводагентства (дозволи на спеціальне водокористування видані раніше 03.06.2017 діють до моменту закінчення строку їх дії), з 01.01.2019 документообіг здійснюватиметься в електронному вигляді, визначені терміни розгляду документів для дозвільних органів (та перелік документів, які подаються разом з заявою для одержання дозволу на спеціальне водокористування).
Довідково лист ДФС №2646 :  http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72865.html

Юридична особа – нерезидент, який є власником нерухомості на митній території України, надає послуги з оренди без створення постійного представництва в Україні: що з ПДВ?
Якщо операції з постачання послуг оренди нерухомого майна, яке знаходиться на митній території України, є об’єктом оподаткування ПДВ, то у разі надання послуг нерезидентом, який не має постійного представництв на митній території України, отримувач таких послуг (суб’єкт господарювання – юридична особа або суб’єкт господарювання – фізична особа), який не зареєстрований як платник ПДВ, є особою відповідальною за нарахування та сплату ПДВ.
Порядок оподаткування послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, встановлено ст.208 ПКУ.
Так, відповідно до ст.208 ПКУ отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує ПДВ за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з п.190.2 ст.190 ПКУ.
При цьому отримувач послуг – платник ПДВ у порядку, визначеному ст.201 ПКУ, складає ПН із зазначенням суми нарахованого ним ПДВ, яка є підставою для віднесення сум податку до ПК у встановленому порядку.Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. 

Податковий орган може стягнути борг протягом 1095 днів з моменту його виникнення – Верховний Суд
Верховний Суд по справі № 807/2097/16 прийшов до висновку, що в разі закінчення 1095 денного терміну з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним і підлягає списанню, в тому числі пеня та штрафні санкції, отже з тих пір у податкового органу відсутнє право приймати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу. Постанова ВСУ по справі № 807/2097/16 від 6.02.2018 року.

Перевірки Держпраці: приписи виконано — чи буде штраф?
Якщо роботодавцем на виконання вимог припису буде в установлений строк нарахована та виплачена працівникам компенсація за затримку виплати зарплати, в інспектора праці відсутні підстави для притягнення до відповідальності за ст. 265 КЗпП.
Держпраці у листі від 11.01.2018 р. №183/3/4.3-3В-18 зазначила, що у разі порушень законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. За його результатами він вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
Відповідно до п. 28 Порядку №295, у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.
Отже, якщо роботодавцем на виконання вимог припису буде, наприклад, в установлений у приписі строк нарахована та виплачена працівникам компенсація за затримку виплати зарплати, в інспектора праці відсутні підстави для вжиття заходів до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності, передбаченої абзацом восьмим частини другої ст. 265 КЗпП.
Натомість відсутні підстави для нескладання протоколу про адміністративне правопорушення, у разі його виявлення. Оскільки статтею 258 КУпАП чітко визначені випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.
Також врахуйте, що згідно з п. 29 Порядку №295 заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
У разі виявлення порушення, яке роботодавцем не усунуто в ході інспекційного відвідування, інспектор праці після аналізу матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування вносить припис та, з урахуванням вимог ст. 38 КУпАП, вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 41 КУпАП, та об'єкта відвідування до відповідальності згідно зі ст. 265 КЗпП.

Штрафи за порушення трудового законодавства та оплати праці
За порушення трудового законодавства юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть фінансову відповідальність у таких розмірах:
 - 30 мінімальних зарплат за кожного працівника, це 111 690 грн (якщо мінімальна зарплата 3723 грн) за наступні порушення:
· фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору;
· оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час;
· виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску.
 - 10 мінімальних зарплат за кожного працівника, це 37 230 грн (якщо мінімальна зарплата 3 723 грн) за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за не оплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу та інші питання оплати праці);
 - 3 мінімальні зарплати, – це 11 169 грн (якщо мінімальна зарплата 3 723 грн) за такі види порушень:
· порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць,
· виплата їх не в повному обсязі.
 - 10 мінімальних зарплат за кожного працівника, це 37 230 грн (якщо мінімальна зарплата 3723 грн) за недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
- 1 мінімальна зарплата (3723 грн) за порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених вище. 
Підприємству треба приділити дуже велику увагу щодо правильного оформлення наказів про прийняття працівників на роботу, оскільки за можливе визнання недійсного наказу підприємству загрожує штраф у розмірі 111 690 грн.
Якщо наказ оформлений правильно, але підприємство несвоєчасно повідомило фіскальну службу про прийняття працівника на роботу, то таке порушення коштуватиме підприємству 3 723 грн.
Штрафи накладає Управління Держпраці на підставі винесених постанов у ході планової чи позапланової перевірки роботодавця. Виконання цих постанов покладається на Державну виконавчу службу.
Крім того, статтею 41 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність на керівника підприємства від 8500 грн до 17 000 грн за фактичний допуск працівника без трудового договору.
Отже, фактичний допуск одного працівника до роботи без трудового договору (без наказу) може коштувати 128690 грн (111 690 грн + 17 000 грн) + виплата такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді.
Не направлення повідомлення до фіскальної служби про прийняття працівника на роботу (або несвоєчасне направлення) коштує 3723 грн фінансового штрафу і до 1700 грн адміністративного штрафу.
Штраф у розмірі 100 мінімальних заробітних плат (у 2018 році - 372 300 грн) чекатиме  за недопуск до проведення перевірки, пов’язаної із виявленням таких фактів:
· допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);
· оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;
· виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску та податків.

Не використано щорічні відпустки за кілька років: чи всі вони підлягають компенсації?
Щорічна відпустка має надаватися вчасно згідно із затвердженим графіком відпусток. При цьому якщо працівник з якихось причин не скористався своїм правом на щорічну відпустку в минулому році або за кілька попередніх років, він має право використати її, а в разі звільнення незалежно від підстав йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні відпусток, як це передбачено ч. 1 ст. 24 Закону про відпустки.
Чинним законодавством не передбачено терміну давності, після якого втрачається право на щорічну відпустку.

Чи можна поповнити рахунок платника в СЕА ПДВ з поточного рахунку іншої особи
ДФСУ в ІПК від 05.04.2018 р. №1452/6/99-99-15-03-02-15 розглянула ситуацію: платником ПДВ у зв'язку з арештом коштів на його поточному рахунку укладено договір доручення з іншою особою, відповідно до якого він доручає такій особі здійснювати від його імені та за його рахунок, зокрема, розрахунки з бюджетом.
Позиція ДФС: згідно з п. 200-1.4 ПКУ на електронний рахунок платника зараховуються кошти:
· з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру реєстраціної суми;
· з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку;
· з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення;
· з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ, повернутих платнику податків.

Поповнення електронного рахунку платника ПДВ за рахунок інших джерел, наприклад, з поточних рахунків інших осіб, незалежно від наявності чи відсутності договору доручення, не передбачено.
В 2015 році станом на 01 липня залишилася сума переплати з ПДВ (сума сплачена митним органам). Як повернути цю суму на ПДВ рахунок?
Згідно з п. 43.1 ст. 43 ПКУ помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 ПКУ та ст. 301 МКУ, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування ПДВ у порядку, визначеному п. 200 прим. 1.5 ст. 200 прим. 1 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (п. 43.4 прим. 1 ст. 43 ПКУ).
Враховуючи те, що при ввезені товарів на митну територію України сума ПДВ сплачується не з електронного рахунку, а безпосередньо з розрахункового рахунку платника податку, то повернення коштів, надміру сплачених під час ввезення товарів на митну територію України, здійснюється на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Підприємство помилково сплатило 4000 гривень на бюджетний рахунок замість свого електронного рахунку з ПДВ. Звернулися письмово, щоб з бюджетного рахунку було перераховано кошти на рахунок з ПДВ. Гроші були перераховані. Зараз вони знаходяться на рахунку, але на цю суму податкові накладні не реєструються. Як повернути ці кошти? Подали додаток 4 до декларації, але фахівці фіскальної служби стверджують, що зможуть повернути лише суму в межах реєстраційного ліміту. Як повернути кошти на поточний розрахунковий рахунок?
Правові основи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ регулюються статтею 2001 ПКУ та Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою КМУ від 16 жовтня 2014 року N 569.
СЕА ПДВ працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до статті 2001 Кодексу та Порядку № 569, і не допускає ручного втручання в її роботу.
Показник (Сума Перевищ), який є складовою формули, визначеної пунктом 2001.3 статті 2001 Кодексу, є сумою перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН. Зазначений показник обраховується з 1 липня 2015 року.
Детальний порядок обрахунку реєстраційної суми та її складових наведено у пункті 9 Порядку N 569.
Щодо порядку повернення коштів з електронного рахунку платника податку на його поточний рахунок, повідомляємо, що механізм повернення таких коштів визначено пунктом 200 1.6 статті 2001 Кодексу і пунктом 21 Порядку № 569, де зазначено:
- якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати контролюючому органу у складі податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок платника податку, реквізити якого зазначаються в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку, або до бюджету в рахунок сплати податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року.
При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися за відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих в Реєстрі, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих в податковій звітності з податку у цьому звітному періоді.

Чи потрібно нараховувати ПДВ при списанні повністю замортизованих нематеріальних активів?
Чи нараховується ПДВ при списанні (закінченні терміну використання) нематеріальних активів, зокрема цифрових ключів?
Пунктом 34 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 №242, передбачено, що нематеріальний актив списується з балансу у разі неможливості отримання підприємством надалі економічних вигід від його використання.
При здійсненні операцій із списання нематеріального активу у зв’язку з неможливістю отримання надалі економічних вигід від його використання, платник податку повинен врахувати норми п. 198.5 ст. 198 ПКУ та нарахувати податкові зобов’язання.

IІІ. Лозівська ОДПІ: інформація для підприємців та громадян

Маєте пільгу із земельного податку – до 1 травня подайте заяву до податкової про її застосування
Обов'язком кожного власника землі та землекористувача, крім тих, хто має право на пільгу із земельного податку, є сплата до відповідного місцевого бюджету плати за землю у вигляді земельного податку або орендної плати.
Нарахування сум податку громадянам проводиться податковими органами, які надсилають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за встановленою формою. Цьогоріч, до ПКУ були внесені зміни Законом України від 07.12.2017 року № 2245-VIII, згідно з якими, запроваджена нова норма. А саме, фізичні особи звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання з плати за землю, якщо податковий орган не надіслав (не вручив) податкове повідомлення-рішення з цієї плати.
Разом з тим ПКУ визначає ряд пільг зі сплати земельного податку для фізичних осіб. Від сплати земельного податку звільняються, зокрема: інваліди першої і другої групи; особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи. Пільга застосовується на основі поданих в податкові інспекції документів, що підтверджують право на пільгу.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб та поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більше 2 гектара;
- для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): – в селах – не більше 0,25 гектара, – в селищах – не більше 0,15 гектара, – в містах – 0,10 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара;
- для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 гектара;
- для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара.
 Якщо минулоріч звільнення від сплати земельного податку за земельні ділянки, поширювалося на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах відповідних граничних норм, то з 1 січня 2018 року знято обмеження щодо застосування такої пільги для однієї земельної ділянки.
Звертаємо увагу фізичних осіб  що мають у власності декілька земельних ділянок одного виду використання і загальна площа таких земельних ділянок перевищує граничні норми відведення, на необхідність до 1 травня поточного року подати письмову заяву у довільній формі та копію документів, що посвідчують право такої особи на пільгу.
Заяву про самостійне обрання (зміну) земельних ділянок для застосування пільги потрібно подати  до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки.
Пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано заяву.
Тобто, якщо до 1 травня поточного року така фізична особа не подала до контролюючого органу відповідну заяву, то у поточному році будуть оподатковуватись всі земельні ділянки, які є у власності, крім земельної ділянки, на яку подано заяву у попередніх роках.
Якщо заява подана після 01 травня поточного року, то пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з наступного податкового (базового) періоду.

Якщо фізична особа викуповує орендовану нею земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу
Якщо фізична особа викуповує орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, то фізична особа є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку. До дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку сплачується орендна плата відповідно до договору оренди землі.  

Чи подається декларація про майновий стан і доходи, якщо при нотаріальному посвідчені договору куплі-продажу нерухомості був сплачений податок?
Відповідно до п.179.2 ст.179 ПКУ обов’язок платника податку на доходи фізичних осіб щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи вважається виконаним, якщо він отримував доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок на доходи фізичних осіб.

  Громадянину, який отримував у 2017 році грошове утримання від фізичної особи, згідно з договором про довічне утримання, необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи не пізніше 02 травня 2018 року
При отриманні від фізичної особи доходу у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі довічного утримання, відчужувач зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи не пізніше 02 травня 2018 року за наслідками 2017 року, а також сплатити податок з таких доходів не пізніше 31 липня 2018 року.

Дохід від оранки землі підлягає оподаткуванню
Звертаємо увагу громадян, які мають у власному користуванні техніку та надають послуги іншим особам у вигляді обробітку землі за певну плату, що отриманий в результаті надання таких послуг дохід підлягає декларуванню.    Суму таких доходів необхідно включити до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року. При цьому, необхідно нарахувати і сплатити до бюджету податок з таких доходів за ставкою 18 відс. та військовий збір - 1,5 відсотка.
Отже, платники, які отримували в 2017 році доходи від надання послуг з обробітку землі зобов’язані до 01 травня поточного року подати до податкової інспекції декларацію про майновий стан і доходи.
Якщо ж такий вид діяльності будете здійснювати у 2018 році, то задекларувати отримані доходи ви повинні в наступному році.

Претендентам на податкову знижку сплачений податок повернуть протягом 60 днів
Відповідно до п. 179.8 ст.179 ПКУ сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
Для отримання податкової знижки за результатами 2017 року необхідно подати декларацію за місцем реєстрації до 31 грудня 2018 року. У декларації необхідно вказати суму одержаного за рік доходу у вигляді зарплати, вид понесених витрат, їх розмір і розраховану суму податку на доходи фізичних осіб до повернення. Якщо платник податку до кінця року не скористався правом на нарахування податкової знижки, таке право на наступний податковий рік не переноситься.

Декларування доходів осіб, які ведуть незалежну професійну діяльність, за 2017 рік
У листі ДФС від 23.03.2018 р. №1211/С/99-99-13-01-02-14/ІПК податківці розповіли про обов’язок осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, задекларувати власні доходи та витрати за 2017 рік.

Чи може «спрощенець» третьої групи протягом поточного року обрати четверту групу платників єдиного податку?
Відповідно до п.294.1 ст.294 ПКУ податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік.
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 – 298.8.4 п.298.8 ст.298 ПКУ.
Сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подають до 20 лютого поточного року документи, перелік яких визначено у п.п.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПКУ.
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку третьої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ. Заява для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування до контролюючого органу подається за місцем податкової адреси не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
Крім цього, п.п.298.1.5 п.298.1 ст.298 ПКУ передбачено, що за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.
Враховуючи вищевикладене, платник єдиного податку третьої групи, який на початку поточного року у встановлений строк (до 20 лютого поточного року) не надав документи для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування єдиного податку четвертої групи, не може протягом поточного року здійснити такий перехід.

Припинення діяльності ФОП: коли подається декларація
У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП за рішенням цієї особи останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, що настає за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Отже, фізичні особи, які перебували на загальній системі, стосовно яких починаючи з 01.01.2017 р. до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП, подають ліквідаційні податкові декларації про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів на загальній системі оподаткування востаннє за звітний період з дня, що настає за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення такої реєстрації.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП, який є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 ПКУ). Нормами Кодексу не передбачено подання ліквідаційної звітності для фізичних осіб, які перебували на спрощеній системі оподаткування.
Отже, фізичні особи, стосовно яких починаючи з 01.01.2017 р. до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП, подають податкові декларації платника єдиного податку — ФОП востаннє за податковий (звітний) квартал, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року у строки, визначені пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49ПУК, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Нормами ПКУ не передбачено щорічне подання заяви про застосування ПСП.
Нормами ПКУ не передбачено щорічне подання заяви про застосування ПСП.
При цьому, якщо у платника податків виникає право на застосування ПСП з інших підстав ніж тих, які були зазначені у попередній заяві, то такий платник повинен надати нову заяву з відповідними підтверджуючими документами.

Підприємці-загальносистемники мають сплатити єдиний внесок за 1 квартал 2018 року до 20 квітня
Відповідно до Закону № 2464 для ФОП на загальній системі оподаткування базою нарахування ЄВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску).
Починаючи з 1 січня 2018 року підприємці на загальній системі оподаткування сплачують ЄВ за себе за результатами кожного кварталу.
ЄВ встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної бази нарахування ЄВ (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464). ФОП на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464). Отже, підприємці-загальносистемники мають сплатити ЄВ за 1 квартал 2018 року до 20 квітня.

Що буде за несплату ЄСВ фізособі-підприємцю?
Фізособи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ).
ЄВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 9 Закону про ЄСВ).
 Штраф за несплату ЄСВ
За несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ на підприємців накладається штраф у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум (п. 2 ч. 11  ст. 25 Закону про ЄСВ).
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Згідно з ст. 165 -1 КпАП несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ  фізособами – підприємцями або особами, які забезпечують себе роботою самостійно, буде каратися адмінштрафом. А саме, у сумі:
· що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу від 40 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
· За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу від 150 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
· у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу від 80 до 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
· За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу від 150 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому нормами ст. 165 -1 КУпАП не передбачена адміністративна відповідальність за вказане порушення для членів фермерських господарств.
 

 

Мобільна версія | Повна версія

Контакти

ПЕРВОМАЙСЬКА МІСЬКА РАДА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тел/факс: (05748) 3-21-41
E-mail: pervomaisky@ukr.net
Адреса: просп. 40 років Перемоги, 1,
м.Первомайський, Харківська обл.,
Україна, 64102

 

 

За повного або часткового використання матеріалів посилання на сайт (для Інтернет-видань гіперпосилання) обов'язкове

 

Ми живемо в Україні!

Відвідувачі

191269
Сьогодні
Вчора
Цей тиждень
Минулий тиждень
Цей місяць
Минулий місяць
Вся статистика
3
192
1130
188813
7835
6495
191269

Ваш IP: 54.166.141.12
Server Time: 2018-06-22 00:58:59
Счетчик joomla