Інформація станом на 21.05.2018 року

І. Інформація щодо діяльності Лозівської ОДПІ та органів ДФС України

Від Харківщини до бюджету надійшло 277,2 млн. грн. військового збору
Зазначену суму мешканці регіону сплатили протягом чотирьох місяців поточного року.  В ГУ ДФС у Харківській області відзначили, що у зрівнянні з минулорічним періодом надходження військового збору зросли на 44,1 млн. грн. ( за 4 місяці 2017 року  зібрано 233,1 млн.грн.).
Зокрема у квітні надійшло 71,5 млн.гривень. 
Також  у фіскальному відомстві відзначають стабільну динаміку  надходжень «податку на підтримку армії» від представників усіх сфер економіки регіону.

Перші підсумки Деклараційної кампанії-2018
У 2018 році Лозівською ОДПІ від громадян отримано понад 6336 тисяч декларацій про майновий стан і доходи за 2017 рік , у т.ч по Лозівщині (разом з Близнюківським районом) – 4808, Первомайське відділення Лозівської ОДПІ – 1528.
Загальна сума задекларованого доходу 62,8 млн.грн., самостійно нараховано податку на доходи фізичних осіб до сплати 8,2 млн.гривень. За підсумками 2017 року 8 громадян задекларували доходи понад 1 мільйон грн.(з них- 4 по Лозівщині, 4 - по м.Первомайську).

ПАМ’ЯТКА для платників ЄВ
Лозівська ОДПІ нагадує про обов'язок сплати єдиного соціального внеску фізичною особою-підприємцем як за себе, так і за працівників, працю яких така особа використовує. Періоди, за які не сплачено єдиний соціальний внесок, не буде враховано у страховий стаж, що в подальшому суттєво вплине на майбутню пенсію.
Своєчасна й повна сплата єдиного соціального внеску, частка якого надходить до Пенсійного фонду України - це гарантія того, що фізична особа-підприємець, або її офіційно оформлений найманий працівник буде відчувати себе соціально захищеним, а бюджет Пенсійного фонду матиме стабільні надходження для своєчасного фінансування пенсійних виплат.

«Пульс» - унікальний сервіс зворотного зв’язку податкової служби з платниками податків
Громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби, про можливі корупційні дії з їхнього боку за номером гарячої лінії антикорупційного сервісу «Пульс» – (044)284-00-071
 Інформація приймається цілодобово.

Як перевірити термін дії посиленого сертифіката ЕЦП?
Перевірити термін дії посиленого сертифіката можна за допомогою надійного засобу електронного цифрового підпису «ІІТ Користувач ЦСК-1», який можна завантажити на офіційному інформаційному ресурсі Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (http://www.acskidd.gov.ua) у розділі «Програмне забезпечення», вкладка «Надійні засоби електронного цифрового підпису».
В меню програми «Переглянути сертифікати» із всього переліку сертифікатів необхідно вибрати сертифікат або додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Для отримання інформації щодо посиленого сертифіката, в тому числі і терміну його дії, слід натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші. Детальну інформацію про посилений сертифікат можна переглянути обравши пункт «Детальна інформація».
ІІ. Інформація для бухгалтерів
Декларацію з ПДВ із змінами слід подати вперше за червень 2018 року (ІІІ квартал 2018 року)
Мінфінансів України наказом від 23.03.2018 № 381 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року N 21» оновило форми додатків 1, 5 і 9 до декларації з ПДВ та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджені наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21. Цей Наказ набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування. Наказ № 381 04.05.2018 р. № 35, тому набере чинності з 01 червня 2018 року.
Відповідно до норм п. 46.6 ст. 46 ПКУ оновлені форми податкової звітності повинні застосовуватися для звітування за період, наступний за періодом їхнього офіційного опублікування. Таким чином, оновлені додатки платники ПДВ повинні будуть заповнювати під час подання декларації з ПДВ за червень 2018 року (ІІІ квартал 2018 року).
Щодо змін до додатків, то відповідно до них:
– доповнено додаток 9 (ДС9) до декларації з ПДВ новим полем 06 «Дата включення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації»;
– викладено в новій редакції норми п. 18 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21 (далі – Порядок № 21), відповідно до якого в таблиці 1 додатка 9 (ДС9) потрібно зазначати обсяг податкових зобов'язань із ПДВ із постачання товарів за результатами діяльності за операціями, визначеними п. 16 1.3 Закону України від 24 червня 2004 року N 1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України», розрахований за даними податкових накладних за відповідний звітний (податковий) період, зареєстрованих у ЄРПН. Тому згідно з цими змінами таблиця 1 додатка 9 (ДС9) складається з двох таких рядків:
- рядок 1 – «Обсяг операцій з постачання товарів за результатами діяльності за операціями, визначеними пунктом 16 1.3 статті 16 1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (без податку на додану вартість)»;
- рядок 2 – «Сума податку на додану вартість, нарахована за операціями, визначеними пунктом 16 1.3 статті 16 1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», відповідно до обсягу постачання товарів, зазначеного в рядку 1»;
– доповнено додаток 1 (Д1) двома новими таблицями (1.1 і 1.2), у яких зазначатимуть:
- відомості з таблиці 1 додатка 1(Д1) про коригування податкових зобов'язань у разі збільшення суми компенсації за звітний (податковий) період на підставі розрахунків коригування, складених у звітному (податковому) періоді та не зареєстрованих у ЄРПН, на дату подання декларації з ПДВ (таблиця 1.1);
- відомості про коригування податкових зобов'язань у разі збільшення суми компенсації за минулі звітні (податкові) періоди на підставі розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 01.07.2015 та не зареєстрованих у ЄРПН на дату подання декларації з ПДВ (крім розрахунків коригування, які складені у звітному (податковому) періоді, за який подають таку декларацію, та які не зареєстровані в ЄРПН, що зазначені в таблиці 1.1 додатка 1(Д1)) (таблиця 1.2);
– доповнено додаток 5 (Д5) двома новими таблицями, у яких зазначатимуть:
- відомості з таблиці 1 додатка 5 (Д5) про включені суми ПДВ, вказані в податкових накладних, не зареєстрованих у ЄРПН на дату подання декларації з ПДВ, до суми податкових зобов'язань за звітний (податковий) період (таблиця 1.1);
- відомості про суми ПДВ, вказані в податкових накладних, складених з 01.07.2015 і включених до суми податкових зобов'язань за минулі звітні (податкові) періоди та не зареєстрованих у ЄРПН на дату подання декларації з ПДВ (крім податкових накладних, які складені у звітному (податковому) періоді, за який подають таку декларацію, та які не зареєстровані в ЄРПН, що зазначені в таблиці 1.1 додатка 5 (Д5)) (таблиця 1.2).
Відомості до таблиць 1.2 додатка 1 (Д1) та додатка 5 (Д5) вносять одноразово у звітному (податковому) періоді, за який уперше подають декларацію, з урахуванням зазначених змін.

Скасовано необхідність дублювання електронних документів на папері
12.05.2018 (з дня офіційного опублікування 12.05.2018 ) набула чинності постанова КМУ від 10.05.2018 № 343, якою внесено зміни до деяких постанов КМУ в частині виключення норм щодо використання печаток СГ (незалежно від їх наявності) під час надання інформації на запит Держфінмоніторингу, надсилання запитів до державних органів та державних реєстраторів, ведення реєстру фінансових операцій, а також усунення обов’язку дублювання на паперовому носії документів, складених в електронній формі.
Зміни прийнято з метою приведення нормативно-правових актів до вимог законодавства. Нагадаємо, що Законом України від 23.03.2017 № 1982-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями» скасовано обов’язок використання печаток на документах СГ та передбачено адміністративну відповідальність посадових осіб державних органів за вимогу у СГ наявності відбитку печатки на офіційному документі.

Пільги по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності податковим законодавством не передбачено.
Відповідно до п. 284.1 ст. 284 ПКУ органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Порядок справляння орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності визначено розділом ХІІ «Податок на майно» ПКУ. Положеннями цього розділу не передбачені пільги по орендній платі за землю.

Компенсація витрат на утримання нерухомості, отримана орендодавцем – бюджетною установою, до бази оподаткування ПДВ не включається
До бази оподаткування ПДВ включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Отже, кошти, що надійшли орендодавцю – бюджетній установі у вигляді компенсації витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, а також комунальних послуг і енергоносіїв від орендаря, до бази оподаткування ПДВ не включаються, податкова накладна у цьому випадку не складається.

Як підприємцю повідомити фіскальну службу про нового працівника
Відповідно до Порядку повідомлення  ДФС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою КМУ від 17.06.15 р. № 413, повідомлення про прийняття працівника на роботу подається ФОП до органів ДФС за місцем обліку його як платника ЄСВ за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
-          засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
-          на паперових носіях разом із копією в електронній формі;
-          на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більш ніж із п’ятьма особами.
  Інформація, що міститься в повідомленні про прийнятття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону №2464.

Земельний податок за земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням ради земельних часток (паїв) справляється на загальних підставах
Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб за земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв), не передбачені і відповідно земельний податок за такі ділянки справляється на загальних підставах.
Разом з цим, від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
Статтею 281 ПКУ чітко визначено категорії фізичних осіб, що мають право на пільги щодо сплати земельного податку, та надано вичерпний перелік видів земельних ділянок та їх розмір, щодо яких зазначені категорії фізичних осіб мають право скористатись пільгами.
Водночас до даного переліку не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв).
З урахуванням викладеного, пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб за земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв), не передбачені і відповідно земельний податок за такі ділянки справляється на загальних підставах.

Транспортний податок: нарахування та сплата юридичними та фізичними особами
Транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Транспортний податок сплачується у строки сплати податку, встановлені п. п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ, а саме:
а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Відповідно до п. 267.4 ст. 267 ПКУ ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.
Нагадаємо, що платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (роком).
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Відповідальність за порушення термінів подання податкової звітності
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачено п. 120.1 ст. 120 ПКУ, зокрема, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (до 365 або 366 днів – для високосного року) з дати  винесення  податкового повідомлення-рішення.

Частина приміщень в оренді: довідка за формою № 20 – ОПП подається і орендодавцем, і орендарем
У разі надання в оренду об’єкта нерухомого майна, у тому числі його частини, повідомлення за ф. № 20-ОПП подається до контролюючих органів як власником нерухомого майна – орендодавцем, так і орендарем у порядку та строки, визначені пунктами 8.3 – 8.5 розділу VIII Порядку № 1588.
Кожному об’єкту оподаткування, що надається в оренду (орендується) присвоюється ідентифікатор, який прийнятий СГ– орендодавцем (орендарем), а також зазначається фактичний стан об’єкта оподаткування на момент заповнення повідомлення за ф. № 20-ОПП.
У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП суб’єкт господарювання (орендодавець) зазначає стан – «здається в оренду», суб’єкт господарювання (орендар) – «орендується».
У разі відсутності найменування таких об’єктів оподаткування, у повідомленні за ф. № 20-ОПП орендодавцем (орендарем) зазначається інвентарний номер об’єкта оподаткування, вказаний у договорі оренди.

Гранична сума вартості путівок на оздоровлення від працедавця, що не оподатковується у 2018 році
Відповідно до абзацу другого пп. 165.1.35 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку на доходи фізичних осіб та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем – платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року (у 2018 році – 18 615 гривень).

Утримані аліменти для подальшого перерахування стягувачу: ознака доходу для відображення
Згідно з п. п. 165.1.14 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включаються аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України, за винятком виплати аліментів нерезидентом незалежно від їх розміру, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Підпунктом «а» п. 176.2 ст. 176 ПКУ визначено, що особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Відповідно до Довідника ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін, відображаються у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «140».
Таким чином, суми утриманих підприємством аліментів з фактичного заробітку (доходу) працівника на підставі постанови виконавця, які перераховані на рахунок виконавчої служби для подальшої їх виплати стягувачу, відображаються в податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «140» із зазначенням реєстраційного номера облікової картки стягувача.

Коли упущено обов’язкову реєстрацію платника ПДВ
Відповідно до п.181.1 ст.181 ПКУ, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
При цьому згідно з п.183.1 ст.183 ПКУ будь-яка особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.
При обов’язковій реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст.181 ПКУ (п.183.2 ст.183 ПКУ).
Пунктом 183.10 ст. 183 ПКУ передбачено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Згідно з п. 201.8 ст. 201 ПКУ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 ПКУ.
Отже, особа, яка не подала своєчасно заяву на реєстрацію платником ПДВ, але при цьому підлягала обов’язковій реєстрації, не має змоги самостійно сплатити до бюджету суму податку, нараховану до моменту її реєстрації як платника ПДВ.

Податковий облік деяких нематеріальних активів
Відповідно до п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами, нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.
У податковому обліку групи нематеріальних активів та строки дії права користування нематеріальними активами визначені у п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
Зокрема, у податковому обліку до групи 5 відносяться авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; до групи 6 відносяться інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).
Якщо платником податку на прибуток підприємств здійснено придбання права користування комп’ютерними програмами та посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису, то згідно з нормами ст. 138 ПКУ витрати платника податку на прибуток підприємств на придбання права користування комп’ютерними програмами відносяться до групи 5 нематеріальних активів, а витрати на придбання посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису – до групи 6 нематеріальних активів.

Терміни зберігання у касі готівки, одержаної підприємствами в банку
Установи чи підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу) понад установлений ліміт каси протягом п’яти робочих днів, включаючи день одержання готівки в банку.
Готівка, одержана в банку на інші виплати, видається установою/підприємством своїм працівникам у той самий день.
Суми готівки, одержані в банку і не використані за призначенням протягом зазначених строків, повертаються установою/підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).
Установа/підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок готівкової виручки, понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, зазначеній у переданих до каси відомостях на виплату готівки.
Зазначена норма передбачена п. 18 розд. ІІ «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12. 2017 № 148.

Повернення авансу «єдинником» ІІІ групи: податкові нюанси
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку III групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
При цьому, до складу доходу не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення.
У ситуації, коли зарахування та повернення авансу, відбулося в одному звітному періоді та за умови розірвання договору, такі кошти не включаються до складу доходу платника єдиного податку та не відображаються у податковій декларації.
У разі ж, якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в іншому податковому періоді, юридична особа – платник єдиного податку повинна включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення.
Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої податкової декларації платника єдиного податку III групи (юридичної особи), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578(зі змінами),або уточнення показників у складі звітної податкової декларації за наступний податковий період.

ІІІ. Лозівська ОДПІ: інформація для підприємців та громадян

Торгівля на ринку «єдинниками» І групи: так чи ні?
ФОП, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи.
Згідно з ПКУ до першої групи платників єдиного податку віднесено ФОП, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень.
Торгове місце – це площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо.
До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства.
Отже, ФОП, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи.

Коли ФОП на загальній системі оподаткування можна продавати товар без РРО
Відповідно до п. 2 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації ст. 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»», суб’єкти господарювання, мають право проводити розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійснені роздрібної торгівлі через засоби пересувної торгівельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки розноски, лотки, столики), що розташовані за межами стаціонарних приміщень.
Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено, що у разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів 500 тис. грн. на один суб’єкт господарювання, застосування реєстратора розрахункових операцій є обов’язковим. 
Згідно з п. 2 додатку до постанови КМУ від 07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» у разі перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати та проводити розрахунки з застосовуванням РРО.

Підприємці - платники єдиного податку зобов’язані вести книгу обліку доходів
Платники єдиного податку I і II груп та платники єдиного податку III групи (ФОП), які не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Записи у Книзі доходів виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Підприємці - платники єдиного податку III групи, які є платниками ПДВ, ведуть облік доходів та витрат.
Записи у Книзі доходів та витрат виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, окремо про кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги) та понесено витрати, зокрема оплачені придбані товари (роботи, послуги), виплачена заробітна плата, сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування тощо.
Для реєстрації Книг такі платники єдиного податку подають до фіскального органу за місцем обліку примірник книги, у разі обрання способу ведення книги у паперовому вигляді.
Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.
Книга зберігається у платника податку протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.
Форми та порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку 1-ї і 2-ї груп та платників єдиного податку 3-ї групи, які не є платниками ПДВ та книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку 3-ї групи, які є платниками ПДВ, затверджені наказом МінфінансівУкраїни від 19.06.2015 № 579.

Звірку з податку на нерухомість необхідно здійснити протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення
Податкове/податкові повідомлення-рішення (далі - ППР) про сплату суми/сум податку надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня звітного року.
У разі незгоди з визначеною у ППР сумою податку громадяни мають право звернутися з письмовою заявою до податкового органу за місцем реєстрації та провести звірку даних щодо:
- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
Однак зробити це вони мають протягом 60 днів з дня отримання ППР, адже по завершенню цього терміну до моменту сплати податку буде нарахована пеня.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове ППР. Попереднє ППР вважається скасованим (відкликаним).
У 2018 році податок на нерухомість ФОП - власникам об’єктів нерухомості нараховується за звітний 2017 рік.

Сплата ПДФО при обміні нерухомості між фізособою та суб’єктами господарювання
Якщо фізична особа обмінюється нерухомим майном з юридичною особою (або ФОП), то така юридична особа (ФОП) у разі наявності доходу фізичної особи від такої операції зобов’язана утримати ПДФО та перерахувати його до бюджету, а також відобразити наданий дохід від обміну майна у формі № 1ДФ з ознакою доходу «104».

Платники єдиного податку І та ІІ груп мають право на щорічну відпустку
Відповідно до норм ПКУ, ФОП, платники єдиного податку 1 та 2 групи, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку один раз на рік на час відпустки протягом одного календарного місяця. 
Крім того, не сплачується єдиний податок за період хвороби, підтверджений копією листка непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів. 
Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається до територіального органу ДФС у вигляді заяви у довільній формі. 
З метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів рекомендуємо подавати до податкової інспекції заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов'язковим додаванням копії листка непрацездатності - одразу після закінчення лікарняного.
Варто пам’ятати, що платники єдиного податку є ще й платниками ЄСВ. Чинним законодавством не передбачено пільг щодо його сплати на час відпустки, або хвороби.  Отже, єдиний внесок сплачується незалежно від діяльності чи фінансового стану платників податків і без перенесення термінів сплати. 

На період відпустки можливе звільнення від сплати єдиного податку
Платники єдиного податку груп 1 та 2 сплачують цей податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. У свою чергу, нарахування авансових внесків для таких платників єдиного податку здійснюється податковими органами на підставі поданої ними заяви, зокрема щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви стосовно періоду щорічної відпустки.
Платники єдиного податку груп 1 і 2, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки за умови подання заяви до контролюючого органу стосовно обрання періоду щорічної відпустки.
Щодо підприємців — спрощенців групи 3, таке звільнення від сплати єдиного податку до них не застосовується через недоцільність. Адже вони сплачують не фіксовану основну ставку єдиного податку, а відсоткову — від фактично отриманого доходу за звітний період. Тобто якщо підприємець  групи 3 знаходиться у відпустці за власним бажанням, це жодним чином не впливає на порядок нарахування та сплати єдиного податку за відповідний звітний період.
Інформація про період щорічної відпустки подається за заявою підприємця в довільній формі. Також звертаємо увагу підприємців, що в ПКУ йдеться про календарний місяць відпустки: тобто, з 1 по 31 (30, 29 чи 28) число. А тому в заяві з метою несплати єдиного податку за відповідний місяць відпустки потрібно обирати саме повний місяць.
Знижка від юридичної особи: чи оподаткують дохід фізичній особі
Відповідно до п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості ) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п. п 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Враховуючи вищевикладене, сума знижки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку виключно у випадку, якщо дана знижка носить індивідуальний (персональний) характер.
Якщо знижка поширюється на будь-якого платника податку та не є індивідуальною, то сума такої знижки не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

ФОП – «загальносистемиком» витрачено кошти під час особистого перебування у відрядженні: чи включаються ці кошти до складу витрат?
ФОП на загальній системі оподаткування не має право включати до складу витрат суму коштів, витрачених нею під час особистого перебування у відрядженні, оскільки дані витрати не містяться в переліку витрат, визначених  п. 177.4 ст. 177 ПКУ.

Порядок закриття підприємницької діяльності
Підставою для зняття ФОП як платника податків з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням.
Дата зняття з обліку ФОП відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП.
Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.
Зняття з обліку фізичної особи як платника ЄВ, здійснюється після проведення передбачених законодавством перевірок платника та проведення остаточного розрахунку.
Дані про зняття з обліку ФОП як платника податків та як платника ЄВ передаються контролюючим органом до ЄДР та оприлюднюються на порталі електронних сервісів ЄДР.
Зняття з обліку ФОП в контролюючому органі здійснюється у порядку, встановленому ст. 67 ПКУ, ст. 5 Закону України №2464 та Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. №1588 (в редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 р. №462).

Виплата дивідендів фізичній особі: чи є обмеження щодо граничної суми розрахунків готівкою?
Згідно з  п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148, СГ мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема з фізичними особами – у розмірі до 50 000 гривень включно.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість СГ та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем), які установлені п. 6 розділу ІІ Положення № 148 (50 000 грн), стосуються розрахунків за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі виплат СГ дивідендів фізичним особам.

 

Мобільна версія | Повна версія

Контакти

ПЕРВОМАЙСЬКА МІСЬКА РАДА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тел/факс: (05748) 3-21-41
E-mail: pervomaisky@ukr.net
Адреса: просп. 40 років Перемоги, 1,
м.Первомайський, Харківська обл.,
Україна, 64102

 

 

За повного або часткового використання матеріалів посилання на сайт (для Інтернет-видань гіперпосилання) обов'язкове

 

Ми живемо в Україні!

Відвідувачі

200361
Сьогодні
Вчора
Цей тиждень
Минулий тиждень
Цей місяць
Минулий місяць
Вся статистика
169
172
669
198498
3172
4711
200361

Ваш IP: 54.224.108.238
Server Time: 2018-08-16 23:02:59
Счетчик joomla