Інформація станом на 29.05.2018 року

І. Інформація щодо діяльності Лозівської ОДПІ та органів ДФС України
На соціальні потреби мешканці Харківщини направили 3,8 млрд. грн. ЄСВ
Протягом січня – квітня 2018 року платники регіону сплатили  3 812,7 млн.грн. ЄСВ. Вказана сума перевищила минулорічні надходження на 678,6 млн.грн. (до зрівняння у січні-квітні 2017 року ЄСВ надійшло 3 134,0 млн.грн.). Доведений індикативний показник виконано на 109,1 %. Додатково надійшло 318,8 млн.грн.
Так, від юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, надійшло більше 3,4 млрд.грн. (або 90,2%), з яких 294,9 млн. грн. сплачено бюджетними установами. В той же час, від фізичних осіб-підприємців надійшло майже 374,6 млн.грн. єдиного соціального внеску.
Зокрема у квітні сума надходжень ЄСВ склала 1 062,8 млн.грн. Це на 173,9 млн.грн. більше надходжень за квітень 2017 року. 
 Фахівці регіонального фіскального відомства звертають увагу, що ФОП звільняються від сплати ЄСВ за себе, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст.26 Закону №1058 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ ВИКЛЮЧНО за умови їх ДОБРОВІЛЬНОЇ участі у системі (тобто при ПОДАННІ ЗВІТУ).
Нагадуємо, що з 01.01.2018 змінено розмір мінімального страхового внеску для платників єдиного податку першої групи. Відтепер сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Сплачувати з 01 січня 2018 року потрібно вже з врахуванням змін (819,06 грн.).

Новий сервіс в Електронному кабінеті: візуалізація даних ПН (із урахуванням РК до неї)
Для платників ПДВ ДФС запроваджено новий електронний сервіс – візуалізація повної інформації щодо податкової накладної з урахуванням всіх зареєстрованих до неї розрахунків коригування кількісних і вартісних показників.
Новий сервіс створений з метою недопущення платниками податку помилок при складанні РК до ПН.
Доступ до інформації надано в приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету у розділі «ЄРПН». За заданими параметрами пошуку податкової накладної відображається остаточний розрахунок з урахування всіх послідуючих зареєстрованих до неї розрахунків коригування за такими параметрами:
· «Реєстраційний номер»;
· «Ознака документа (ПН-0, РК-1)»;
· «Номер документа»; 
· «Дата складання документа»;
· «Причина коригування (РК)»;
· «Номер рядка ПН (номер рядка ПН, що коригується)»;
· «Номер рядка в xml файлі»;
· «Обсяги постачання без ПДВ»;
· «Кількість (ПН, гр.6)»;
· «Ціна (ПН, гр.7)»;
· «Зміна кількості (РК, гр.7)»;
· «Ціна зазначена в гр. 8 РК»;
· «Зміна ціни (РК гр.9)»;
· «Кількість зазначена в гр.10 РК»;
· «Код товару згідно з УКТ ЗЕД (ПН/РК)»;
· «Код послуги згідно ДКПП (ПН/РК)»;
· «Ознака імпортованого товару (ПН/РК)»;
· «Код ставки (ПН/РК)»;
· «Код одиниці виміру (ПН/РК)»;
· «Назва одиниці виміру»;
· «Зведена ПН/РК до зведеної ПН»;
· «Причина з якої не підлягає ненаданню отримувачу»;
· «Опис товару/послуги».
Додатково, у разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом, платники податків мають можливість звернутися до ДФС за телефоном: 0-800-501-007.

Легалізація заробітної плати
Трудові відносини роботодавця із працівником розпочинаються із укладання трудового договору, який оформлюється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу.
У разі порушення порядку подання повідомлення застосовуються санкції як за інші порушення законодавства про працю. Так, роботодавця можуть притягнути до відповідальності у вигляді фінансових санкцій (штрафу) у розмірі 1 мінімальної заробітної плати – 3723 грн. Штраф стягується не за кожне порушення, а в цілому за всі інші порушення трудового законодавства, зафіксовані під час перевірки. На посадових осіб роботодавця можуть накласти адміністративний штраф у розмірі від 510 до 1 700 грн.
Штрафні санкції застосовуються контролюючим органом за  не дотримання працедавцем законодавства щодо укладення трудового договору, не оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).  Зокрема, у разі виявлення під час перевірки фактів не дотримання працедавцем (податковим агентом) законодавства щодо укладення трудового договору, не оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), якщо ці дії призвели до порушення таким працедавцем правил нарахування, утримання та сплати в бюджет податку на доходи фізичних осіб, а також порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків, контролюючий орган визначає суму податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб.
За результатами розгляду матеріалів перевірки, керівником контролюючого органу (його заступником) приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій, передбачених ст.123 та ст.119 ПКУ.
Крім цього, уповноважені на те посадові особи контролюючих органів за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державних податкових інспекцій за встановленою формою відомостей про доходи громадян, притягають винних осіб до адміністративної відповідальності згідно зі ст.163 прим.4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.     
У разі встановлення фактів умисного ухилення від сплати податків, зборів, платежів винні особи, притягаються до кримінальної відповідальності, передбаченої ст.212 Кримінальним кодексом України.

На розгляд адвокатського запиту – 5 робочих днів
Терміни та порядок розгляду адвокатських запитів у контролюючих органах передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Контролюючі органи, яким направлено адвокатський запит, зобов’язані не пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до 20 робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше 5 робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

«Пульс» - унікальний сервіс зворотного зв’язку податкової служби з платниками податків
Громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби, про можливі корупційні дії з їхнього боку за номером гарячої лінії антикорупційного сервісу «Пульс» – (044)284-00-071
 Інформація приймається цілодобово.

ІІ. Інформація для бухгалтерів
Зміни до форми податкової декларації з ПДВ – з 1 червня 2018 року
04.05.2018 р. опубліковано наказ Міністерства фінансів України від 23.03.2018 № 381 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21» (далі – Наказ № 381), який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.04.2018 за № 451/31903.
Наказом № 381 затверджено зміни до форми податкової декларації з ПДВ, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за № 159/28289 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.02.2017 № 276).
Набирає чинності Наказ № 381 з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування, тобто з 01 червня 2018 року.

Порядок обліку платників ЄСВ змінився. Затверджено наказ Мінфіну
Мінфін наказом від 29.03.2018 р. №393 (зареєстрований в Мін'юсті 24.04.2018 р. за №498/31950) затвердив зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Таким чином Порядок приводять у відповідність до норм Закону №2148-VIII. Зокрема:
1) Визначено форму Заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) (форма №12-ЄСВ) та процедуру взяття на облік платників ЄСВ – членів фермерського господарства.
2) Удосконалено деякі процедури обліку платників ЄСВ у частині заміни повідомлення про взяття на облік платників ЄСВ (форма №2-ЄСВ), на яких не поширюється дія Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
Так, у разі внесення змін до даних, що вказуються у повідомленні за формою №2-ЄСВ (найменування, прізвище, ім'я, по батькові, місцезнаходження, місце проживання платника єдиного внеску, контролюючого органу, в якому платник єдиного внеску перебуває на обліку тощо) повідомлення за формою №2-ЄСВ підлягає заміні у контролюючому органі. Для отримання нового повідомлення платник ЄСВ має подати до контролюючого органу заяву із зазначенням причин заміни та старе повідомлення. Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) йому нове повідомлення. У такому самому порядку видається нове повідомлення замість зіпсованого чи втраченого.
3) Встановлено особливості обліку відокремлених підрозділів іноземних компаній, організацій, включених до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Цей наказ набере чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування. Станом на 29.05.2018 р. опублікований в «Офіційний вісник України» №41 29.05.2018

Як підписувати касові ордери, аби їх не визнали недійсними?
ДФСУ в індивідуальній консультації від 15.05.2018 р. №2144/6/99-99-14-05-01-15/ІПК зупинилася на порядку підпису касових ордерів у випадку призначення уповноваженої особи на це.
Згідно з п. 25 розділу ІІІ Положення №148 прибутковий касовий ордер повинен бути засвідчений підписом головного бухгалтера або особи, уповноваженої керівником підприємства.
Тож ПІБ та підпис мають відповідати. Інакше касові ордери будуть вважатися недійсними. 
Чи обов’язково засвідчувати печаткою?
Підписи можуть бути засвідчені відбитком печатки підприємства. Але використання печатки підприємством не є обов’язковим.
Відповідно відсутність печатки на видаткових та прибуткових касових ордерах не може вважатися порушенням правил складання касових документів.
Чи завжди потрібен підпис керівника на видатковому ордері?
За пунктом 26 розділу ІІІ Положення №148 керівник підприємства має право не підписувати видаткові касові ордери, якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках є його дозвільний напис. У такому разі ВКО без підпису директору є правильно оформленими.
Якщо ж на доданих документах до ВКО немає підпису директора, то він має в обов’язковому порядку підписати ВКО.
Як поповнити рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ
П.19 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 569), визначено, що за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податкових деклараціях з ПДВ результатів діяльності, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації з ПДВ, платником ПДВ проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному ст. 200 ПКУ від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями.
Відповідно до п. 22 Порядку № 569 у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника ПДВ для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань платник ПДВ у строки, встановлені ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка.
Про внесення змін до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва
  Відповідно до абзацу четвертого пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298ПКУ Містерство аграрної політики та продовольства України наказом від 16.03.2018 № 142 (далі – Наказ № 142), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.04.2018 за № 398/31850, внесло зміни до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва.
Так, у графі 3 пп. 3.1 п. 3 Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06.04.2012 за № 510/20823 (зі змінами), слова та цифри «719 «Інші доходи від операційної діяльності», на якому обліковуються суми ПДВ, які залишаються у розпорядженні суб’єктів спеціального режиму оподаткування, встановленого ст. 209 розділу V Податкового кодексу України» замінено словами та цифрами «718 «Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів», на який зараховується бюджетна дотація для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції відповідно до статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України».
Наказ № 142 набрав чинності з дня офіційного опублікування, тобто 04.05.2018 .

У разі зміни адреси місця обліку суб’єкта господарювання або фізичної особи, необхідно звернутися до Центру сертифікації ключів!
У разі зміни адреси місця обліку СГ або фізичної особи, необхідно звернутися до Центру сертифікації ключів з заявою на скасування посилених сертифікатів, які містять недостовірну інформацію, та надати пакет реєстраційних документів для формування нових посилених сертифікатів.
Відповідно до ст. 7 Закону України від 22 травня 2003 року № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» та п.п. 3.4.6 п. 3.4 розділу 3 Договору про надання послуг електронного цифрового підпису, затвердженого наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 17.02.2015 № 15 зі змінами, підписувач зобов’язаний своєчасно надавати Центру сертифікації ключів інформацію про зміну даних, відображених у сертифікаті ключа.

Коли подається повідомлення про прийняття працівника на роботу?
До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власник підприємства, установи, організації або фізична особа повинна подати до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття такого працівника на роботу.
Тобто обов’язок з подання повідомлення поширюється виключно на трудові відносини (коли з працівником укладається трудовий договір). Форма повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджена постановою КМУ від 17.06.2015 р. № 413.
Подати таке повідомлення слід до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
- засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше, ніж із п'ятьма особами.

Чи мають право податківці здійснювати перевірки в неробочий час або вихідні, святкові дні?
ДФСУ  зазначила, що відповідно до п. 81.1 ПКУ посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки:
- за наявності підстав для їх проведення, визначених ПКУ,
- та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, визначених ПКУ, зокрема направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються:
· дата видачі,
· найменування контролюючого органу,
· реквізити наказу про проведення відповідної перевірки,
· найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться,
· мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки,
· посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.
Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу. Строки (тривалість) проведення перевірок встановлені ст. 82 ПКУ, обчислюються у робочих днях та залежать від типу перевірки та категорії платника податків. Відповідно до частини другої ст. 56  № 889-VIII для державних службовців установлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.
Законодавством не надано чіткого визначення понять «робочий день» і «робочий час». Разом з цим, відповідно до роз’яснення Мінпраці у листі від 22.06.2007 р. №199/13/116-07, робочий час – це час, протягом якого працівник повинен виконувати обов’язки за трудовим договором. Режим роботи, тривалість робочого часу і часу відпочинку встановлюються роботодавцем самостійно у правилах внутрішнього трудового розпорядку або у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, встановлених чинним законодавством, Генеральною та Галузевою угодами.
 Згідно з п. 21.1 ПКУ посадові та службові особи контролюючих органів зобов’язані, зокрема дотримуватися Конституції та діяти виключно у відповідності з ПКУ та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій та не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.При цьому слід зазначити, що у разі виконання платником податків законних вимог посадових осіб контролюючих органів, не перешкоджання їх законній діяльності та надання у повному обсязі документів, пов’язаних з предметом перевірки, а також виконання інших обов’язків, передбачених ст. 16 ПКУ, відсутність можливості забезпечення присутності посадових осіб контролюючих органів за місцезнаходженням платника податків з огляду на графік роботи підприємства, відмінний від загальноприйнятого, відповідно до ст. 81 ПКУ не може бути підставою для складання відповідних актів про недопущення посадових осіб контролюючих органів до проведення перевірки.
Отже, працівники ДФС мають право здійснювати документальні (планові або позапланові; виїзні) чи фактичні перевірки протягом терміну, який визначений у направленні на перевірку з урахуванням правил внутрішнього трудового розпорядку платника податків.

Чи можливо укласти договір про одноразову сплату ЄСВ до досягнення 16-річного віку?
Особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ визначено платниками єдиного внеску.
Абзацом 5 ч. 1 ст. 10 цього Закону встановлено, що особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ, і не належать до платників єдиного внеску, визначених п. 4 та 5 ч. 1 цієї статті, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано ВРУ, мають право на добровільну сплату ЄСВ.
При цьому Законом про ЄСВ передбачено одноразову сплату ЄСВ за попередні періоди, у яких особа не підлягала загальнообов’язковому держсоцстрахуванню, у тому числі за період з 01.01.2004 р. до 31.12.2010 р., яку можна здійснювати за окремим договором (абз. 1 ч. 5 ст. 10 цього Закону).
Законом про ЄСВ установлено вікове обмеження щодо добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та відповідно періоду, з якого така особа може підлягати такому страхуванню.
Участь фізосіб у загально­обов’язковому державному пенсійному страхуванні, які не досягли 16-річного віку, чинним законодавством про загально­обов’язкове державне соціальне страхування не передбачено.

Чи можлива добровільна сплата єдиного внеску непрацюючим пенсіонером з метою перерахунку пенсії?
Право на добровільну сплату єдиного внеску мають особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними пунктом 1 частини першої статті 4 Закону №2464, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 51 частини першої цієї статті, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України (абзац п’ятий частини першої статті 10 Закону №2464).
У зазначеному переліку осіб не передбачено обмежень, які б унеможливлювали укладення договору добровільної участі для непрацюючих пенсіонерів.
Підстави для відмови в укладенні договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування для непрацюючих пенсіонерів відсутні.
Водночас, сплачені суми єдиного внеску відповідно до укладеного договору про добровільну участь поверненню не підлягають.
Отже, з метою уникнення непорозумінь ДФС України рекомендує непрацюючим пенсіонерам звертатися до Пенсійного фонду України з питання доцільності укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування для перерахунку пенсії.

Про звітність платника транспортного податку
Відповідно до п.п.267.6.4 п.267.6 ст.267 ПКУ платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (п.п.267.7.1 п.267.7 ст.267 ПКУ).
Враховуючи норми п.50.1 ст.50 ПКУ, якщо перереєстрація автомобіля в інший адміністративний район для випадків, коли передбачається взяття на облік платника транспортного податку в іншому контролюючому органі, відбулась до 20 лютого, а звітну декларацію вже подано, то до закінчення граничного строку її подання платником транспортного податку – юридичною особою декларація з транспортного податку подається з типом «Звітна нова». Якщо така перереєстрація автомобіля відбулась після закінчення граничного строку подання такої декларації (після 20 лютого звітного року), платником транспортного податку – юридичною особою подається декларація з типом «Уточнююча».
Такий платник транспортного податку подає до контролюючого органу за новим місцем обліку, що відповідає адміністративному району нової реєстрації автомобіля, декларацію з типом «Звітна» відповідно до вимог та строків, визначених п.п.267.6.4 п.267.6 ст.267 ПКУ.
Декларація з транспортного податку подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №415 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 27.06.2017 №595).

ІІІ. Лозівська ОДПІ: інформація для підприємців та громадян
Звірка щодо наявних об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості
Лозівська ОДПІ звертає увагу власників об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що відповідно до п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПКУ, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
   -  об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
   -  розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
   -  права на користування пільгою із сплати податку;
   -  розміру ставки податку;
   -  нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
У 2018 році податок на нерухомість фізичним особам - власникам об’єктів нерухомості нараховується за звітний 2017 рік.

Роздрібна торгівля пивом – лише при наявності ліцензії та реєстратора розрахункових операцій
Оскільки пиво віднесено до алкогольних напоїв, СГ для здійснення роздрібної торгівлі пивом повинні придбавати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Однією з умов отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (крім столових вин) є наявність зареєстрованого належним чином РРО (книги обліку розрахункових операцій).
Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів.
ФОП - платники єдиного податку II та III груп мають право здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив, у тому числі пива, виключно через заклад ресторанного господарства або спеціалізований відділ, що має статус закладу ресторанного харчування, за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та застосування РРО при проведенні розрахунків.
Розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок (РК) та книг обліку розрахункових операцій (КОРО) дозволено проводити фізичним особам-підприємцям, які сплачують єдиний податок та здійснюють роздрібну торгівлю продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках, за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів.
Разом з тим, відповідно до норм п.296.10 ст.296 ПКУ, ФОП – платники єдиного податку II та III груп у разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосувати РРО повинні обов'язково, незалежно від виду діяльності. Застосування РРО розпочинається для них з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації СГ як платника єдиного податку.

Кому ДФС може надати інформацію про доходи фізичної особи
Персональні дані фізичних осіб - платників податків із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі – ДРФО) є інформацією з обмеженим доступом.
Без згоди фізичної особи - платника податків її персональні дані можуть передаватися у таких випадках, зокрема:
1) за рішенням суду;
2) коли передача персональних даних прямо передбачена законом України і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, зокрема, органам державної виконавчої служби на їх письмову вимогу з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», щодо персональних даних фізичної особи з ДРФО.
На сьогодні відповідно до Порядку надання інформації ДФСУ на запити органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 13.12.2016 №3639/5/1085, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за №1652/29782, ДФС надає на запити органів державної виконавчої служби інформацію з ДРФО, зокрема, про джерела отримання доходів боржників - фізичних осіб.

За несплату громадянами податку на доходи до 1 серпня 2018 року – штраф!
Відповідно до п. 179.7 ПКУ фізособа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи.
Звертаємо увагу, що згідно з п. 126.1 ПКУ у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
· при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;
· при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до пп. 129.1.3 ПКУ при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (пп. 129.1.3 ПКУ).
На суми грошового зобов’язання, визначеного пп. 129.1.3 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100% річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день (п. 129.4 ПКУ).
Про спрощену систему оподаткування
Платники податків, які обрали спрощену систему оподаткування,  про дію Закону України від 21.12.2016 року № 1797. Зокрема, абзац 8 пп.292.2.3 статті 292 ПКУ містить норму щодо неможливості перебування на спрощеній системі оподаткування тих платників, які на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів мають податковий борг зі сплати податків та зборів. Такі платники мають здійснити перехід зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування в останній день другого із двох послідовних кварталів в яких за платником рахувався податковий борг.
ДФС України у своєму листі від 13.11.2017 №30848/7/99-99-13-01-02-17 акцентує увагу платників на тому, що у випадку, коли платник податків не здійснить такий перехід самостійно, контролюючий орган  має право виключити його з реєстру платників єдиного податку. Разом з тим, ДФС України звертає увагу, що підлягає виключенню з реєстру платник, який допустив наявність податкового боргу не як фізична особа, а саме як суб‘єкт підприємницької діяльності.

Коли звітуються платники єдиного податку 1 та 2 груп
Зареєстровані в установленому порядку ФОП, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Тобто, новостворена ФОП є платником єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Доходи, отримані в періоді застосування спрощеної системи оподаткування, включаються до податкової декларації платника єдиного податку (форма, затверджена наказом МФУ від 19.06.15 № 578 (зі змінами від 17.03.17 №369), яка подається у строки, встановлені для річного податкового періоду, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) року.
При цьому, у період від дати державної реєстрації до переходу на спрощену систему оподаткування підприємець перебуває на загальній системі оподаткування, і як наслідок, доходи, отримані новоствореною особою у цей період, оподатковуються на загальних підставах.
Підприємці, які здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, подають податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Форму декларації про майновий стан і доходи затверджено наказом МФУ від 02.10.2015 № 859 зі змінами.
Тобто, новостворена ФОП за період від дати державної реєстрації до дати переходу на спрощену систему оподаткування, коли він перебуває на загальній системі оподаткування, подає податкову декларацію за звітний період, який дорівнює календарному року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року.
Зазначена норма передбачена п.п. 49.18.5 ст. 49, п.п. 49.18.5 ст. 49, п. 177.5 ст. 177, п.п. 298.1.2 ст. 298 ПКУ.

Алгоритм сплати єдиного внеску підприємцями – спрощенцями
Платниками ЄСВ є, зокрема, підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (єдиний податок).
Базою нарахування ЄСВ для підприємців – платників єдиного податку є суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (в 2018 році – 819 грн. 06 коп).
Підприємці – платники єдиного податку сплачують ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.
Підприємці – платники єдиного податку можуть сплачувати ЄСВ у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу.
При цьому суми ЄСВ, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.
Отже, граничний термін сплати ЄСВ для підприємців – платників єдиного податку – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.
У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.( п. 4 ч.1 ст. 4, п. 3 ч.1 ст. 7, абз. третій ч.8 ст. 9, ст 25 Закону № 2464 ).

Несвоєчасна сплата податку: яка відповідальність у підприємців-єдинників
У разі якщо ФОП платник єдиного податку першої або другої групи несвоєчасно або не в повному обсязі сплатила єдиний податок.
Платники першої та другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
 При цьому такі платники можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
 Платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій (п. 300.1 ст. 300 ПКУ).
У разі якщо ФОП– платник єдиного податку не сплачує (не перераховує) авансові внески єдиного податку у порядку та строки, визначені ПКУ, такий платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 50% ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку.
Після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків, пеня нараховується після закінчення 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.
 На суму грошового зобов’язання, визначеного цим підпунктом (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100% річних облікової ставки НБУ, чинної на кожний такий день.
Скористатися правом податкової знижки можливо до кінця року
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
Отримати податкову знижку можна подавши до органу ДФС за місцем реєстрації декларацію про майновий стан та доходи.
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки визначено п.166.3 ПКУ
• частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 цього Кодексу
• суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, у розмірі, що не перевищує 4 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;
• суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення;
• суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення:
• суму витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;
• оплату вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;
• суму коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;
• суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

 

Мобільна версія | Повна версія

Контакти

ПЕРВОМАЙСЬКА МІСЬКА РАДА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тел/факс: (05748) 3-21-41
E-mail: pervomaisky@ukr.net
Адреса: просп. 40 років Перемоги, 1,
м.Первомайський, Харківська обл.,
Україна, 64102

 

 

За повного або часткового використання матеріалів посилання на сайт (для Інтернет-видань гіперпосилання) обов'язкове

 

Ми живемо в Україні!

Відвідувачі

200361
Сьогодні
Вчора
Цей тиждень
Минулий тиждень
Цей місяць
Минулий місяць
Вся статистика
169
172
669
198498
3172
4711
200361

Ваш IP: 54.224.108.238
Server Time: 2018-08-16 23:03:18
Счетчик joomla