Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області та органів ДПС України
Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області  та органів ДПС України

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області та органів ДПС України

Сплатити податкові зобов’язання, визначені платниками в податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2019 рік необхідно не пізніше 30 вересня

Нагадуємо, що податкові зобов’язання, які визначені платниками в податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2019 рік, необхідно сплатити не пізніше 30 вересня 2020 року.

Інформація щодо реквізитів бюджетних рахунків, на які платниками  сплачується податок на доходи фізичних осіб та військовий збір розміщена на субсайті Головного управління ДПС у Харківській  області у рубриці «Бюджетнi рахунки».

 

Що може вплинути на відключення платника від електронного документообігу з ДПС?

  Існує декілька причин, за яких відбувається відключення платника від електронного документообігу.

По перше – після отримання інформації від державного реєстратора про зміну керівника здійснюється автоматичне припинення дії електронного договору,

по друге – закінчення терміну дії електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) керівника,

по третє – неуважність з боку самого платника щодо використання ЕЦП.

Так, після отримання підприємством нових ЕЦП, в податковій службі зафіксовані випадки, коли електронний документ підписується «старими» ЕЦП (тобто, тими термін дії, яких минув).

Дана необережність може відключити все підприємство від електронного документообігу з ДПС.

 

 Які дії необхідно виконати платнику для відновлення електронного документообігу з ДПС?

На сьогоднішній день спрощено процедуру набуття платником податків статусу суб’єкта електронного документообігу.  Відтепер достатньо надіслати до контролюючого органу будь-який електронний документ за електронним підписом керівника.

При цьому для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано таке право підпису на підприємстві, платнику податків необхідно окремо направити повідомлення про ЕЦП на уповноважених осіб за підписом керівника.

 

Чи зможе в подальшому платник податків направляти звітність за підписом уповноважених осіб, а не керівника?

Так, дійсно. За умови делегування керівником (першою особою) права підпису, з направленням до ДПС повідомлення про ЕЦП, підприємство отримає можливість в подальшому направляти електронну звітність за підписом уповноважених осіб.

Зверніть увагу ще на одне нововведення. Відтепер платники податків можуть управляти власними переплатами не виходячи з офісу. Все, що для цього необхідно – це комп’ютер з доступом до мережі інтернет та ЕЦП. Платник податків може подати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у формі електронного документу.

Крім цього, суттєвих оновлень набула процедура реєстрації касових апаратів (РРО). Так, з 01.08.2020 кожен суб’єкт господарювання може обрати який РРО йому зручніше використовувати під час здійснення розрахункових операцій – класичний апарат чи програмний РРО, що встановлюється на гаджет.

Вже на сьогодні ми маємо розроблене програмне рішення ДПС – доступне кожному на безкоштовній основі.

 

ІІ. Інформація для бухгалтерів

 

До уваги платників ПДВ!

Шановні платники податків, звертаємо Вашу увагу на внесені зміни до Переліку кодів товарів згідно з УКТЗЕД, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних / розрахунків коригування, які подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні автоматизованого моніторингу, затверджені наказом ДПС України від 08.09.2020 року № 479 «Про внесення змін до наказу ДПС від 03.02.2020 № 67», який Ви зможете знайти на сайті ДПС України за посиланням.

 

Термін, щоб повідомити про несправність РРО та/або ПРРО

Відповідно до п. 16 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані у разі виявлення несправностей:

- реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), а також пошкодження засобів контролю – протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків (абзац перший п. 16 ст. 3 Закону №265); 

- програмного РРО (далі – ПРРО) – протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікацій повідомити про це контролюючий орган, виробника ПРРО та/або центр сервісного обслуговування (за наявності) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац другий п. 16 ст. 3 Закону №265). 

Згідно з п. 12 розд. ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 (далі – Порядок №317), у разі виявлення несправностей ПРРО або його викрадення чи компрометації особистого ключа суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій направити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (за наявності) Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №2-ПРРО (додаток 2 до Порядку №317).

Нормами Закону № 265 не передбачено відповідальності до суб’єкта господарювання у разі не повідомлення контролюючого органу про виявлення несправностей РРО та/або ПРРО, а також пошкодження засобів контролю. 

При цьому, за не проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО застосовуються фінансові санкції передбачені до п. 1 ст. 17 Закону №265.

 

Перереєстрація програмного РРО

Відповідно до п. 8 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547» (далі – Порядок №317) перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) здійснюється при зміні найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) або податкового номера суб’єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця), найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО. Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою №1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку №317) (далі – Заява) з позначкою «Перереєстрація».

При цьому, заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у Заяві, які не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо).

Пунктом 10 розд. II Порядку №317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.

Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО.

Згідно з п. 11 розд. II Порядку №317 при зміні місцезнаходження або місця проживання, включення/не включення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

 

Закон 466. Терміни сплати донарахованих контролюючим органом податкових зобов’язань змінено

Законом України від 16 січня 2020 року № 466 до Податкового кодексу в частині вартісного критерію визначення основних засобів.

Так, відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПКУ контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 ПКУ.    

Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПКУ у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

 

Коли можна втратити «спрощенку»

Відповідно до п. п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 5 млн гривень.

Дія п. п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Для юридичних осіб відповідно до абзацу першого п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 із змінами та доповненнями, витрати на відрядження можуть бути включені до складу загальновиробничих, адміністративних витрат, витрат на збут або інших операційних витрат.

З урахуванням норм п. п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ витрати на відрядження, понесені фізичною особою, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем, підлягають відшкодуванню в межах фактичних витрат на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.

При цьому зазначені витрати не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

Враховуючи вищевикладене, якщо фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи були надані послуги працівнику юридичної особи під час відрядження, і вартість послуг оплачується особисто таким працівником, то порушення умов перебування на другій групі платника єдиного податку не виникає.

Однак, якщо оплата вартості послуг надходить на рахунок фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку другої групи від юридичної особи, яка не є платником єдиного податку, за найманого працівника, що перебуває у відрядженні, то порушуються умови перебування фізичної особи – підприємця на другій групі платника єдиного податку.

 

Встановлено відсутність платника податків за місцезнаходженням: дії контролерів

Коли при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення (у тому числі у зв’язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням) посадовими (службовими) особами органу ДПС, невідкладно складається у двох примірниках у довільній формі та підписується акт про неможливість проведення перевірки, що засвідчує цей факт.

При цьому підрозділ органу ДПС, який здійснює (очолює) перевірку та встановив неможливість проведення перевірки у зв’язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням, протягом двох робочих днів з дня, наступного за днем складання цього акта, доповідною запискою повідомляє про це керівника (його заступника або уповноважену особу) органу ДПС та готує запит на встановлення місцезнаходження платника податків.

Такий запит підписується керівником (його заступником або керівником (його заступником або уповноваженою особою) органу ДПС, працівники якого особою) органу ДПС, працівники якого здійснюють (очолюють) перевірку, реєструється та направляється у загальновстановленому порядку до відповідного територіального органу Державної фіскальної служби України (далі – орган ДФС) за основним місцем обліку платника податків.

Оперативний підрозділ відповідного територіального органу ДФС за основним місцем обліку платника податків опрацьовує запит та у разі встановлення місцезнаходження платника податків не пізніше наступного робочого дня письмово направляє ініціатору запиту інформацію про встановлене місцезнаходження.

Якщо внаслідок вжитих працівниками оперативного підрозділу наведеного вище територіального органу ДФС заходів місцезнаходження платника податків не встановлено, такий територіальний орган ДФС за основним місцем обліку платника податків не пізніше 10 календарних днів з дня отримання запиту в обов’язковому порядку письмово повідомляє орган ДПС – ініціатора запиту про проведену роботу з наданням копій отриманих у процесі його виконання матеріалів. У разі необхідності термін виконання запиту може бути продовжений за рішенням керівника відповідного територіального органу ДФС, але не більше ніж до 30 календарних днів з дня отримання запиту, про що письмово повідомляється орган ДПС – ініціатор запиту до закінчення 10-денного терміну.

При не встановленні місцезнаходження платника податків протягом 30 календарних днів з дати отримання запиту, рішення про припинення заходів щодо встановлення місцезнаходження платника податків приймає керівник (заступник керівника) органу ДФС на підставі службової записки (рапорту) начальника оперативного підрозділу.

Після прийняття рішення про припинення заходів щодо встановлення місцезнаходження платника податків начальник оперативного підрозділу протягом 3 робочих днів про прийняте рішення письмово повідомляє орган ДПС – ініціатора запиту.

 

Форма для подання пояснення чи скарги на рішення комісії щодо зупинки реєстрації податкової накладної

Повідомлення про подання пояснень та копій документів/скарги на рішення комісії та копії документів при зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подаються до контролюючого органу в електронному вигляді у форматі ХМL за наступними формами:

- Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (код форми J/F 13126) (далі – Повідомлення 1);

- скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (код форми (J/F 13132) (далі – Скарга).

Кількість документів довільного формату (файлів), що додаються до Повідомлення 1/Скарги не повинна перевищувати 100 шт.

Разом з тим, один файл може містити копії кількох документів, за умови, що його розмір не перевищує 2 Мб.

Вищезазначені обмеження пов’язані з оптимізацією обробки інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах. Якщо кількість документів довільного формату (файлів) перевищує 100 шт., то платник повинен самостійно визначити їх пріоритетність та надати ту кількість, яка може бути оброблена інформаційно-телекомунікаційною системою.

 

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

Маєте податковий борг понад 1020 гривень? Чекайте на податкову вимогу!

У разі виникнення у платника податків податкового боргу, контролюючий орган надсилає йому податкову вимогу. Це визначено ПКУ. Податкову вимогу платнику надсилають тільки у випадку несплати ним узгодженої суми грошового зобов’язання у встановлені строки, якщо сума податкового боргу перевищує 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1020 грн).

Законом України від 16 січня 2020 року № 466 внесено зміни до п. 59.3 ст. 59 ПКУ, відповідно до яких податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання. Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, однак не була погашена в повному обсязі, податкову вимогу платнику додатково не надсилають.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

 

Що слід знати про оподаткування спадщини у 2020 році 

Оподаткування спадщини залежить від ступеня споріднення спадкоємця та спадкодавця, а також від резидентського статусу цих осіб. Зокрема, об’єкти спадщини, успадковані членами сім`ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Фізичні особи, що одержали дохід у вигляді спадщини, який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такої спадщини до складу загального річного оподатковуваного доходу. Такі фізичні особи можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

Фізичні особи, які отримали спадщину, що оподатковується за ставками 5 % та 18 %, зобов’язані включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня року наступного за тим, в якому її отримано.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

 

Оподаткування податком на доходи фізичних осіб при отриманні товарів зі знижкою

Ввідповідно до ПКУ, до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку (п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ). 

Тобто, при отриманні фізичною особою товару зі знижкою, сума такої знижки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку виключно у випадку, якщо дана знижка носить індивідуальний (персональний) характер.

Якщо ж знижка поширюється на будь-якого платника податку та не є персональною, то сума такої знижки не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

 

Податкова знижка, щоб не проґавити час на повернення

Де можна ознайомитися із переліком документів для податкової знижки? Адже ще не встигли скористатися за навчання цьогоріч. 

Законом України від 16 січня 2020 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» уточнено перелік документів, які підтверджують витрати, що включаються до складу податкової знижки (платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копії договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинна бути відображена вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Також встановлено, що копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ – 3 роки.

Якщо відповідні документи підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

 

За які витрати можна отримати податкову знижку?

До основних витрат, які декларуються громадянами з метою отримання податкової знижки, належать:

- частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним кредитом;

- сума коштів або вартість майна, перераховані (передані) у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям;

- сума коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості навчання;

- сума страхових платежів за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення;

- сума витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій;

- оплата державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини;

- сума коштів, сплачених у зв'язку з переобладнанням транспортного засобу;

- сплата видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом (у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним);

- сума коштів у вигляді орендної плати, фактично сплаченої платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.

 

Витрати на лікування коронавірусної хвороби включаються до податкової знижки?

Новиною цього року стало те, що до списку витрат, дозволених для включення до податкової знижки за результатами 2020 звітного року, додано витрати на боротьбу з COVID-19 в Україні. 

Серед них – витрати на лікарські засоби для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційні засоби і антисептики, медичне обладнання, засоби індивідуального захисту, медичні вироби для скринінгу хворих, а також інші медичні вироби, лабораторне обладнання чи розхідні матеріали, які стосуються запобігання поширенню коронавірусу в Україні. 

Такі лікарські засоби повинні бути передані саме громадським об’єднанням, благодійним організаціям, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, закладам охорони здоров’я тощо.

Для отримання знижки потрібно буде надати пакет документів, що підтверджує понесені витрати: платіжні та розрахункові документи, копії договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинна бути відображена вартість таких товарів, робіт чи послуг і строк їх продажу (виконання, надання).

Оскільки витрати на боротьбу з COVID-19 дозволено декларувати з метою отримання знижки лише з 2020 року, скористатися можна цим наступного 2021 року, коли почнеться кампанія з декларування за 2020 рік.

 

Упродовж року було внесено благодійні внески на користь неприбуткових організацій і є намір отримати на цій підставі податкову знижку.

Треба звернути увагу на кілька нюансів. Неприбуткова організація повинна бути зареєстрована в Україні та внесена до Реєстру неприбуткових організацій та установ на момент здійснення благодійного внеску. Витрати враховуємо у розмірі, що не перевищує 4% від суми вашого загального оподатковуваного доходу (у вигляді заробітної плати), отриманого протягом року.

 

Який механізм повернення коштів?

Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, упродовж 60 календарних днів після надходження податкової декларації.

 

Дитина навчається у платному садочку, податкова знижка діє? Раніше такої законодавчої норми не було.

До переліку витрат, які можуть бути включені до податкової знижки, також включено заклади дошкільної та позашкільної освіти і є юридичними особами. До дошкільної освіти належать ясла, ясла-садок, дитячий садок, центр розвитку дитини тощо, а до закладів позашкільної освіти – зокрема, музичні, художні та спортивні школи. Дана норма чинна ще з 28 липня 2018 року.

 

Переглядів: 235
Дата публікації: 15:19 29.09.2020
Міський голова
Надіслати електронне звернення
Надіслати запит на інформацію
Анонс подій
Подій не заплановано
Нові та оновлені сторінки
Щодо можливості використання електронних сервісів для призначення житлової субсидії та соціальних до   23.10.2020
Оголошення про передачу в оренду нежитлових приміщень комунальної власності за адресою: м. Первомайс   21.10.2020
Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради «Про з   19.10.2020
Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради «Про з   19.10.2020
Додаток до Проєкту рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради "Про затвердження розміру   19.10.2020
Додаток до Проєкту рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради "Про затвердження розміру   19.10.2020
Аналіз регуляторного впливу до проєкту рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради «Про    19.10.2020
Аналіз регуляторного впливу до проєкту рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради «Про    19.10.2020
Проєкт рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради "Про затвердження розміру внесків за    19.10.2020
Проєкт рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради "Про затвердження розміру внесків за    19.10.2020
Посилання
 
 
 
Пошук
Міська владаМіський головаМіська радаКерівний складСтруктураВакансіїЗаходи щодо запобігання корупціїГрафік прийомуІнструкція з діловодства у виконавчому комітеті Первомайської міської ради (зі змінами Розпорядження міського голови від 01.04.2020р. №59)ДокументиРішення Первомайської міської ради Харківської областіРішення виконавчого комітету Первомайської міської радиРозпорядження міського голови з основної діяльностіПроекти рішень Первомайської міськради Харківської областіПроекти рішень виконавчого комітету Первомайської міськради Харківської областіАрхів рішень Первомайської міськради Харківської областіАрхів рішень виконавчого комітету Первомайської міськради Харківської областіАрхів розпоряджень міського головиПротоколиПрозоре містоБюджет та фінансиПоточна діяльністьДокументиКомунальна власністьЖитлові питанняЗакупівліОчищення владиВідкриті даніДоступ до публічної інформаціїРегуляторна політикаЗаконодавство про працю
Первомайська міська рада Харківської області >>>