Інформація щодо діяльності Головного управління ДПС у Харківській області та органів ДПС України
Інформація щодо діяльності Головного управління ДПС у Харківській області  та органів ДПС України

Інформація щодо діяльності Головного управління ДПС у Харківській області та органів ДПС України

Місцеві бюджети Харківщини отримали понад 1,4 млрд грн плати за землю

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що за січень – вересень 2020 року до  місцевих бюджетів  надійшло 1439,4 млн грн земельного податку та орендної плати. Доведене завдання виконано на 111,8% (+ 151,5 млн грн).

Зокрема платники податку - фізичні особи сплатили 259,0 млн грн, решту – 1180,4 млн грн – юридичні.

У податковій службі нагадують, що 20 жовтня – останній день подання податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за вересень у разі не подання податкової декларації на 2020 рік.

Надходження податку на прибуток склали понад 2 млрд грн

У податковій службі області повідомили, що за підсумками трьох кварталів 2020 року на Харківщині  сплачено 2012,9 млн грн податку на прибуток. Доведене завдання виконано на 108,7% (+ 161,0 млн грн).

При цьому до Державного бюджету  забезпечено 1797,1 млн грн, до місцевих бюджетів – 215,8 млн гривень.

У пресслужбі податкової зазначили, що всупереч несприятливим економічним тенденціям через пандемію COVID-19 зберігається належна динаміка надходжень податку на прибуток в області. Тому варто подякувати сумлінним представникам бізнесу, які  декларують реальний фінансовий результат власної господарської діяльності.

 Харківщина: до місцевих бюджетів сплачено 268 млн грн податку на нерухоме майно

В податковій службі області повідомили, що за січень – вересень  2020 року до місцевих бюджетів надійшло 268,0 млн грн податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки. Вказана сума перевищила минулорічні надходження на 7,5 млн грн. Доведене завдання виконано на  113,4%, додатково надійшло  31,7 млн гривень.

Зокрема, юридичними особами сплачено 184,2 млн грн, фізичними особами - 83,8  млн гривень.

Нагадуємо, що відповідно до пп. 266.10.1 ст. 266 Податкового кодексу України, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Прийнято постанову КМУ «Про внесення змін у додаток до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних»

На засіданні Уряду, яке відбулося 09.10.2020, прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін у додаток до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних», якою перерозподілено між ДПС, ДМС та ДФС набори відкритих даних відповідно до сфери діяльності.

Так, за ДПС як розпорядника інформації закріплено 41 основний набір даних, з яких на сьогодні податкова вже оновлює 40.

Відповідно до прийнятої постанови ДПС буде оприлюднювати ще 1 набір даних – «Реєстр платників податків - нерезидентів».

На вебпорталі ДПС можна отримати інформацію про РРО та ПРРО

Відповідно до п. 19 глави 2 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 (далі – Порядок), для інформування суб’єктів господарювання Державна податкова служба (далі – ДПС) щоденно оприлюднює на своєму вебпорталі:

- дані про РРО із зазначенням фіскальних номерів РРО, дати реєстрації РРО, номера останньої книги обліку розрахункових операцій (далі – книга ОРО), зареєстрованої на такий РРО, та дати її реєстрації в контролюючому органі, коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності));

- дані про РРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи контролюючого органу, із зазначенням фіскальних номерів РРО, дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО, коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)).

Інформація оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації.

Разом з тим, згідно з п. 5 розд. І Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547», ДПС оприлюднює на своєму офіційному вебпорталі:

- дані щодо фіскальних номерів програмних РРО (далі – ПРРО) із зазначенням коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) та дати реєстрації ПРРО, адреси господарської одиниці, на яку зареєстрований ПРРО;

- дані щодо фіскальних номерів ПРРО, реєстрацію яких скасовано, із зазначенням коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)), дати, причини та підстави для скасування реєстрації ПРРО, адреси господарської одиниці, де застосовувався ПРРО, реєстрацію якого скасовано.

На офіційному вебпорталі ДПС у відкритій частині Електронного кабінету в меню «Реєстри» у вкладках:

«Інформація про РРО» (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/rro), – суб’єкт господарювання може отримати інформацію по всіх зареєстрованих РРО та ПРРО, шляхом пошуку за їх даними;

«Інформація про книги ОРО» (http://cabinet.tax.gov.ua/registers/koro), – суб’єкт господарювання може отримати інформацію по зареєстрованих книгах ОРО шляхом пошуку за їх даними.

Новий сервіс ДПС надає доступ до інтегрованих карток платника

Відповідно до статті 421 ПКУ в ІТС «Електронний кабінет» запроваджено електронний сервіс з використанням якого платники мають можливість доступу у режимі реального часу до даних інтегрованих карток платників, а також отримання підтверджуючого документу щодо стану розрахунків платника з бюджетом та фондами соціального та пенсійного забезпечення.

Доступ в електронному кабінеті до показників інтегрованих карток дозволяє платнику безперешкодно у дистанційному режимі володіти інформацією щодо повноти та своєчасності розрахунків з бюджетом та фондами соціального та пенсійного забезпечення, а також проводити звірення відповідності даних бухгалтерського обліку платника та даних органу ДПС.

Крім цього фізичні особи мають змогу сплатити податки, збори, платежі та єдиний внесок, скориставшись однією з платіжних систем.

Разом з цим, платник має можливість надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та фондами соціального та пенсійного забезпечення за даними органів ДПС через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини електронного кабінету.

Зауважимо, що у зв’язку із впровадженням електронних сервісів для платників, не передбачено отримання акта звірення стану розрахунків за податками, зборами, платежами та єдиним внеском за відповідний звітний період в паперовому вигляді.

Водночас відповідно до Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

 Додаток:

- покроковий алгоритм щодо перегляду ІКП та здійснення фізичними особами сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску;

- рекомендації про формування в електронному кабінеті витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та фондами соціального та пенсійного забезпечення за даними органів ДПС».

Інтерфейс Електронного кабінету ДПС удосконалено

ДПС України з метою забезпечення широкого доступу платників податків до отримання електронних сервісів та поліпшення умов щодо реалізації платниками податків прав та обов’язків удосконалила інтерфейс Електронного кабінету. 

Оновлений інтерфейс Електронного кабінету відповідає вимогам створення офіційних вебсайтів (вебпорталів) органів виконавчої влади, є доступним користувачам з порушенням зору, слуху, опорно-рухового апарату, мовлення та інтелектуального розвитку, а також з різними комбінаціями порушень.

Нагадуємо, що вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua , а також через офіційний вебпортал ДПС. Доступ до відкритої (загальнодоступної) частини Електронного кабінету, яка відповідно до законодавства є відкритою, надається без використання кваліфікованого електронного підпису, до приватної частини – після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).

У разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом, платники податків мають можливість звернутися до служби підтримки за телефоном 0 800 501 007 (напрямок 0) або за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/help/.

Послуги, які надають у ЦОП

Відповідно до абзацу другого розд. І Примірного положення центру обслуговування платників, затвердженого наказом ДПС від 30.09.2020 №537 «Про затвердження документів, які регламентують діяльність ЦОП» (далі – Положення), центр обслуговування платників (далі – ЦОП) створюється безпосередньо при головних управліннях ДПС в областях та м. Києві (далі – ГУ ДПС) та державних податкових інспекціях, які є їх структурними підрозділами, з метою забезпечення зручних та доступних умов для отримання послуг і сервісів громадянами, самозайнятими та юридичними особами, поліпшення іміджу органів ДПС, підвищення ефективності та оптимізації умов роботи.

ЦОП – постійно діючий робочий орган ГУ ДПС, в якому надаються послуги посадовими особами ГУ ДПС та посадовими особами кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – кваліфікований надавач ЕДП ІДД ДПС), відповідальними згідно з функціональними обов’язками за надання адміністративних послуг, консультацій, прийняття звітності, кореспонденції щодо отримання адміністративних послуг, інших документів (звернень громадян, запитів на отримання публічної інформації, тощо), та надання електронних довірчих послуг (абзац п’ятий розд. І Положення).

Підрозділом 2.3 розд. ІІ Положення визначено перелік адміністративних послуг, за отриманням яких платники можуть звернутись до ЦОП:

1. Видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

2. Внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

3. Видача відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків.

4. Реєстрація реєстратора розрахункових операцій.

5. Реєстрація книг обліку розрахункових операцій.

6. Реєстрація розрахункових книжок.

7. Реєстрація книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку.

8. Реєстрація книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

9. Видача довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію).

10. Видача довідки про сплату податкових зобов’язань платником податку – резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов’язань.

11. Видача довідки про доходи.

12. Видача довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи).

13. Підтвердження статусу податкового резидента України.

14. Реєстрація платника єдиного податку.

15. Надання витягу з реєстру платників єдиного податку.

16. Включення неприбуткового підприємства (установи, організації) до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

17. Внесення змін до відомостей, що містяться у Реєстрі неприбуткових установ та організацій.

18. Надання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

19. Видача довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

20. Видача довідки про внесення місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

21. Видача ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

22. Видача ліцензії на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додання спирту).

23. Видача ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

24. Видача ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

25. Видача ліцензії на право зберігання пального.

26. Видача дубліката ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

27. Видача дубліката ліцензії на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додання спирту).

28. Видача дубліката ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

29. Видача дубліката ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

30. Видача дубліката ліцензії на право зберігання пального.

31. Переоформлення ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

32. Переоформлення ліцензії на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додання спирту).

33. Переоформлення ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

34. Переоформлення ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

35. Переоформлення ліцензії на право зберігання пального.

36. Анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

37. Анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додання спирту).

38. Анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

39. Анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

40. Анулювання ліцензії на право зберігання пального.

Поряд з цим, підрозд. 2.4 розд. ІІ Положення визначено інші послуги та сервіси:

1. Приймання кореспонденції щодо отримання адміністративних послуг.

2. Приймання податкової та іншої звітностей.

3. Облік платників:

3.1. взяття на облік платників податків, платників єдиного внеску, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням;

3.2. надання витягів з реєстру платників податку на додану вартість;

3.3. надання витягів з реєстру платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового;

3.4. видача довідки про зміну реєстраційного номера облікової картки платника податків.

4. Проведення звірки за письмовою заявою платників податку на майно з фізичних осіб (податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю (у т. ч. заява для застосування пільги)).

5. Погодження довідок-розрахунків та підписання довідок про видачу коштів для виплати заробітної плати без перевірки сум сплати єдиного внеску.

6. Надання платникам безкоштовного програмного забезпечення для формування та подання податкової, фінансової та іншої звітностей платників в електронному вигляді.

7. Надання консультацій з питань:

7.1. електронних сервісів;

7.2. податкового законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

8. Надання електронних довірчих послуг.

9. Приймання звернень громадян та запитів на отримання публічної інформації в межах Законів України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (зі змінами) та від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (зі змінами).

ІІ. Інформація для бухгалтерів

Варто пам’ятати про сплату єдиного внеску

Відповідно до Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно із ст.7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується:

- для фізичних осіб-підприємців (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність і отримують дохід від цієї діяльності та членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. Якщо платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до Закону №2464:

- максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п'ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок;

- мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Відповідно, мінімальний страховий внесок з єдиного внеску у 2020 році становить:

- з 1 січня по 31 серпня 4723х22%=1039,06 грн;

- з 1 вересня по 31 грудня 5000х22%=1100 грн.

Максимальна база для нарахування єдиного внеску у 2020 році:

- з 1 січня по 31 серпня – 70845 грн;

- з 1 вересня по 31 грудня – 75000 грн.

Фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність і отримують дохід від цієї діяльності та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відтак граничний термін сплати єдиного внеску за III квартал 2020 року – 19 жовтня 2020 року. Сума мінімального страхового внеску – 3178 грн 12 коп.

За IV квартал 2020 року граничний термін сплати – 19 січня 2021 року, сума внеску – 3300 гривень.

Мала податкова реформа: cтягнення податкового боргу

Нагадаємо, що законодавчі норми Закону №466 набрали чинності 23 травня 2020 року.

Так, зокрема:

- встановлюється, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань відтепер буде здійснюватись у порядку, визначеному статтями 59-60 та 87-101 ПКУ;

- скорочується строк, наданий для самостійного погашення платником податків суми податкового боргу, з 60 до 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги, протягом яких не здійснюється стягнення коштів та продаж майна;

- доповнюються підстави звільнення майна платника податків – боржника з податкової застави, зокрема, з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення сум розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 ПКУ;

- скорочується з двох до одного місяця строк, протягом якого платник податків, що має податковий борг, може самостійно здійснити оцінку майна, яке перебуває у податковій заставі, шляхом укладення договору з оцінювачем;

- передбачається щоденне (замість щомісячного) оприлюднення інформації щодо суб’єктів господарювання, що мають податковий борг.

Мала податкова реформа: відповідальність платників податків та контролюючих органів

Законодавчі норми Закону №466 набрали чинності 23 травня 2020 року.

Так, зокрема, запроваджується нова концепція відповідальності, яка передбачає:

- обов’язковий аналіз та доведення контролюючими органами наявності умислу та вини платника податків при вчиненні податкового правопорушення;

- притягнення до фінансової відповідальності платника податків за вчинення податкового правопорушення здійснюється за умови наявності в діянні вини, крім деяких податкових правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини;

- визначення обставин, що пом’якшують відповідальність особи за вчинення податкового правопорушення;

- визначення додаткових обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків, зокрема вчинення діяння особою, що діяла відповідно до висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду, зразкової справи Верховного Суду щодо застосування норми права, від якої в подальшому було відступлено внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів;

- зменшення розміру штрафів за вчинення податкового правопорушення на 50 відсотків у разі наявності хоча б однієї обставини, що пом’якшує відповідальність;

- відповідальність контролюючих органів за вчинення податкових правопорушень незалежно від наявності вини;

- визначення фіксованого розміру компенсації (одна мінімальна заробітна плата) за шкоду, заподіяну протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, для отримання якої платнику податків необхідно довести лише факт протиправності рішень, дій бездіяльності контролюючих органів  визначення переліку видів шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, які можуть бути заявлені платником податків до відшкодування;

- скасування штрафних санкції до фізичних осіб у разі неподання або порушення строків подання інформації для формування Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (у разі зміни ПІБ, адреси тощо);

- скасування штрафних санкцій у випадках, коли помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, в тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом;

- збільшення у 2 рази штрафів для платників податків за окремі порушення у сфері адміністрування податків усунення неузгодженостей та розбіжностей у нормах Кодексу щодо нарахування пені за актами перевірок.

Штрафні санкції за незбереження документів з питань обчислення і сплати податків

Відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПКУ незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.

Строки давності для нарахування штрафу за порушення термінів взяття на облік (реєстрації) або несвоєчасне подання повідомлення за ф. №20-ОПП

Відповідно до п. 117.1 ст. 117 ПКУ неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1020 гривень.

При не усуненні таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 2040 гривень.

Згідно з п. 114.1 ст. 114 ПКУ граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов’язань, визначеним ст. 102 ПКУ.

Пунктом 102.1 ст. 102 ПКУ визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня при проведенні перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, до строків застосування штрафів за порушення термінів взяття на облік (реєстрації) або внесення змін до облікових даних в контролюючих органах, у тому числі за неподання/несвоєчасне подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. №20-ОПП застосовуються строки позовної давності, визначені ПКУ для нарахування податкових зобов’язань.

Щоб не проґавити терміни подання звітності

Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ;

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб-підприємців – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

- календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

- календарному року для платників дивідендів на державну частку (у тому числі господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відс. акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відс., які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 01 травня року, що настає за звітним) для розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку – до 01 липня року, що настає за звітним;

- якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація з рентної плати, екологічного податку, місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Інформуємо, що податковий календар розміщений на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС України.

Коли доплати до заробітної плати є базою нарахування ЄВ

Пунктом 1 постанови КМУ від 23 березня 2020 року №246 «Деякі питання оплати праці медичних та інших працівників, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Постанова №246) встановлено, що на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – коронавірусна хвороба (COVID-19), визначений КМУ в акті про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), до завершення здійснення зазначених заходів встановлюється додаткова доплата у розмірі до 300 відс. заробітної плати (посадового окладу (з підвищеннями) з урахуванням передбачених законодавством обов’язкових доплат та надбавок медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, які безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Конкретний перелік посад працівників, яким встановлюється доплата, затверджується керівником відповідного закладу охорони здоров’я.

Базою нарахування ЄВ для платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями (далі – Закон №108/95), та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (ст. 7 Закону №2464).

Статтею 2 Закону №108/95 визначено структуру заробітної плати, яка включає, зокрема, основну та додаткову заробітну плату.

Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки).

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, що включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Таким чином, суми доплат до заробітної плати, нараховані медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, що безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та лікуванні пацієнтів з випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19, відносяться до додаткової заробітної плати, що належить до фонду оплати праці, та є базою нарахування ЄВ.

Електронна адреса для відправлення податкової звітності в електронному вигляді

Платники податків надсилають податкову звітність на електронну адресу: zvit@sta.gov.ua.

Для формування та передачі звітності в електронному вигляді суб’єктами господарювання призначений Формат (стандарт) електронного документа звітності суб’єктів господарювання, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 29.11.2013 №729 (далі – Формат (стандарт)).

Кожний документ звітності є файлом, що містить інформацію лише щодо одного звіту, перерахунку, декларації, додатка до декларації тощо. Документи можуть подаватись як окремими файлами, так і пакетом (п. 2 Формату (стандарту)).

Пакет звітних документів – певний перелік документів одного типу чи різних типів, що подаються суб’єктом господарювання в одному звітному періоді. Пакет повинен містити основний документ звітності та необхідні додатки до нього. Фізично пакетом документів є набір XML-файлів, які називаються згідно з форматом (стандартом) електронної звітності (п. 3 Формату (стандарту)).

Для формування та передачі звітності в електронному вигляді (у тому числі по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) суб’єктом господарювання використовуються файли у форматі XML.

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

Роздрібна торгівля пивом: чи потрібно отримувати ліцензію?

Суб’єктам господарювання (у тому числі платникам єдиного податку) для здійснення роздрібної торгівлі пивом (в т.ч. виключно пивом), необхідно отримати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з обов’язковим обладнанням місця торгівлі РРО/програмним РРО та роздрукуванням відповідних розрахункових документів (формуванням електронних розрахункових документів) встановленої форми.
При цьому, отримання окремої ліцензії на роздрібну торгівлю пивом у разі наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, не передбачено.

Граничний термін сплати єдиного внеску – 19 жовтня

Відповідно до Закону №2464 платник ЄВ зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність і отримують дохід від цієї діяльності та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, зобов'язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ.

Відтак, граничний термін сплати ЄВ за III квартал 2020 року – 19 жовтня 2020 року. Сума мінімального страхового внеску – 3178 грн 12 коп.

За IV квартал 2020 року граничний термін сплати – 19 січня 2021 року, сума внеску – 3300 гривень.

Податкову знижку можна отримати до кінця року

Податковою знижкою можуть скористатись громадяни України, які отримують офіційну заробітну плату або працюють за договорами цивільно-правового характеру, які сплачують податок з доходів фізичних осіб. Фізичні особи - підприємці права на податкову знижку не мають, оскільки податок з доходів фізичних осіб не сплачують.

Звертаємо увагу, що право на використання податкової знижки за наслідками звітного податкового року платник податку повинен використати до  кінця податкового року, наступного за звітним. У разі, якщо до кінця податкового року, наступного за звітним платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Про своє право на нарахування податкової знижки та її підстави із зазначенням конкретних сум платник зазначає у річній податковій декларації про майновий стан і доходи та подає її до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема: квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Копії зазначених документів надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

Податкова знижка за освіту дитини: готуємо документи

Відповідно до ст.166 п.166.3 ПКУ право на отримання податкової знижки мають платник податку та/або члени сім’ї першого ступеня спорідненості (батьки, чоловік, дружина, діти, у тому числі усиновлені).

Особа, що хоче отримати виплату повинна відповідати наступним критеріям:

- мати громадянство України та реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), крім випадків, коли особа через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття РНОКПП та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;

- не бути приватним підприємцем;

- загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не перевищує суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального пенсійного фонду загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, а у випадках передбачених законом – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду.

Для отримання податкової знижки на навчання необхідно звернутися до територіального органу ДПС за місцем реєстрації платника податків.

Документи, що підтверджують право на податкову знижку на навчання:

- заява із зазначенням реквізитів рахунку для перерахування відшкодування;

- копія паспорта та РНОКПП особи, яка сплатила за навчання, крім випадків, коли особа через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття РНОКПП та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті (якщо за навчання сплачує член сім’ї);

- копія паспорта (свідоцтва про народження) особи, яка навчається;

- податкова декларація про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 (далі – податкова декларація);

- відповідні платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери щодо суми сплачених коштів за вказаний період;

- договір з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено вартість навчання та строк оплати;

- довідка про заробітну плату за звітний період з обов’язковим включенням сум утримуваних податків;

- документи, що підтверджують ступінь споріднення у разі компенсації вартості навчання членом сім’ї першого ступеня споріднення (наприклад, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб).

Копії документів, які подані на підтвердження платником податків витрат та копії договорів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються територіальному органу ДПС України, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

Якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Важливо, з 23.05.2020 відповідні витрати платник може підтвердити електронним розрахунковим документом. При цьому, в податковій декларації він зазначатиме лише реквізити електронного розрахункового документа.

Граничний термін подання податкової декларації для реалізації права на податкову знижку за 2019 рік – 31 грудня 2020 року. Податкову декларацію для отримання податкової знижки можна подати як особисто, так і в електронній формі, скориставшись сервісом «Електронний кабінет платника».

Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

 

Переглядів: 195
Дата публікації: 15:30 20.10.2020
Міський голова
Надіслати електронне звернення
Надіслати запит на інформацію
Анонс подій
Подій не заплановано
Нові та оновлені сторінки
План діяльності з підготовки проєктів регуляторних актів Первомайської міської ради та її виконавчог   30.11.2020
Звіт про виконання фінансового плану за 9 місяців 2020 року Комунальним некомерційним підприємством    30.11.2020
Фінансовий план Комунального некомерційного підприємства «Первомайський центр медико-санітарної допо   30.11.2020
Звіт про виконання фінансового плану Комунального некомерційного підприємства «Первомайський центр м   30.11.2020
Звіт про періодичне відстеження результативності рішення Первомайської міської ради від 13.09.2013р.   30.11.2020
Про затвердження стартової ціни та умов продажу об’єкта приватизації - громадського будинку за адрес   12.11.2020
Кількість запитів за жовтень 2020 року   09.11.2020
ЗВІТ про базове відстеження результативності проекту рішення виконавчого комітету Первомайської місь   03.11.2020
ЗВІТ про базове відстеження результативності проекту рішення виконавчого комітету Первомайської місь   03.11.2020
З В І Т про періодичне відстеження результативності рішення виконавчого комітету Первомайської міськ   02.11.2020
Посилання
 
 
 
Пошук
Міська владаМіський головаМіська радаКерівний складСтруктураВакансіїЗаходи щодо запобігання корупціїГрафік прийомуІнструкція з діловодства у виконавчому комітеті Первомайської міської ради (зі змінами Розпорядження міського голови від 01.04.2020р. №59)ДокументиРішення Первомайської міської ради Харківської областіРішення виконавчого комітету Первомайської міської радиРозпорядження міського голови з основної діяльностіПроекти рішень Первомайської міськради Харківської областіПроекти рішень виконавчого комітету Первомайської міськради Харківської областіАрхів рішень Первомайської міськради Харківської областіАрхів рішень виконавчого комітету Первомайської міськради Харківської областіАрхів розпоряджень міського головиПротоколиПрозоре містоБюджет та фінансиПоточна діяльністьДокументиКомунальна власністьЖитлові питанняЗакупівліОчищення владиВідкриті даніДоступ до публічної інформаціїРегуляторна політикаЗаконодавство про працю
Первомайська міська рада Харківської області >>>