Інформація щодо діяльності Головного управління ДПС у Харківській області та органів ДПС України
Інформація щодо діяльності Головного управління ДПС у Харківській області  та органів ДПС України

Інформація щодо діяльності Головного управління ДПС у Харківській області та органів ДПС України

Розроблено навчальні модулі з роз’ясненнями щодо застосування РРО (ПРРО)

Державною податковою службою розроблено навчальні модулі з роз’ясненнями для суб’єктів господарювання та громадян чинних норм законодавства щодо застосування РРО (ПРРО).

Вони дозволять користувачам уникнути помилок при застосуванні РРО (ПРРО) та  невірного тлумачення законодавчих норм.

У модулях висвітлені відповіді на питання:

- Хто застосовує РРО?

- Хто НЕ застосовує РРО?

- Хто застосовує РРО у ФОП?

- Коли застосовується РРО у ФОП?

- Як проводяться розрахунки?

- Особливості торгівлі через Інтернет.

- Яка відповідальність за порушення при застосуванні РРО?

- Які переваги застосування РРО?

Ознайомитися з навчальними модулями можна тут.

В рахунок погашення податкового боргу надійшло понад 341 млн гривень

Шляхом проведення роз’яснювальних та профілактичних заходів, активної дистанційної комунікації з керівниками та засновниками суб’єктів господарювання вдалося забезпечити надходження до зведеного бюджету в рахунок погашення боргу за січень-листопад  2020 року – 341,7 млн грн., що на 18,9 млн грн. більше минулого періоду 2019 року (січень-листопад  2019 року – 322,8 млн гривень).

До Державного бюджету в рахунок погашення боргу за січень-листопад  2020 року надійшло 95,6 млн гривень. До Місцевого бюджету в рахунок погашення боргу за січень-листопад  2020 року надійшло 246,1 млн гривень.

За рахунок відпрацювання заборгованості з ЄСВ у січень-листопад  2020 року  надходження в рахунок погашення заборгованість з єдиного внеску   склали  -  246,4 млн гривень.

ІІ. Інформація для бухгалтерів

Для кого допомога по вагітності та пологах не оподатковується ПДФО

Дохід, отриманий фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, у вигляді допомоги по вагітності та пологах, що виплачується з Фонду соціального страхування України не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Підприємство отримало лист із податкового органу щодо проведення зустрічної звірки. Чи правомірно це в період карантину? Якщо так, то який порядок її проведення?

Так, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки.

Однак, слід зауважити, що тимчасово, на період карантину, зупиняється перебіг строків, щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів (крім запитів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ або від'ємного значення ПДВ).

Під час проведення зустрічної звірки з’ясовуються лише питання, зазначені у письмовому запиті контролюючого органу на проведення зустрічної звірки.

За результатами проведеної зустрічної звірки, складається довідка у двох примірниках, яка підписується суб’єктом господарювання або його законним представником і посадовими особами контролюючого органу, які її проводили, та реєструється у контролюючому органі. Один примірник довідки у 10-денний строк вручається особисто суб’єкту господарювання або його представнику під розписку або надсилається у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Чи є підставою для проведення документальної позапланової перевірки заява платника податків на її проведення?

Так, на підставі поданої заяви платника податків (юридичної особи або фізичної особи-підприємця) про проведення перевірки, контролюючим органом проводиться документальна позапланова перевірка. 

За якою формою подається заява про проведення документальної позапланової перевірки?

Форму та порядок подання платником податків заяви про проведення документальної позапланової перевірки (крім електронної перевірки) ПКУ не встановлено. Заява про проведення документальної позапланової перевірки може бути подана платником податків у довільній формі до податкового органу за місцем його обліку.

Чи переносяться терміни проведення документальних позапланових перевірок у зв’язку із хворобою посадових осіб юридичної особи?  

Перенесення термінів проведення документальних позапланових перевірок у зв’язку із хворобою, відпусткою або відрядженням посадових осіб юридичної особи ПКУ не передбачено. 

Перевірка була розпочата, мова йде про планову, і тут ввели карантинні заходи про заборону їх проведенні. Яка доля таких перевірок?

Пандемія коронавірусної хвороби змусила уряд запровадити жорсткі карантинні заходи й ухвалити низку законів, спрямованих на протидію коронавірусу. З-поміж іншого – мораторій на перевірки в період карантину. Тому розпочаті перевірки завершать по закінченню карантину або до внесення відповідних законодавчих змін.

У який термін податковими органами призначається документальна позапланова перевірка юридичної особи після внесення запису про її  припинення до Єдиного державного реєстру?

Термін прийняття контролюючим органом рішення про призначення документальної позапланової перевірки юридичної особи після внесення запису про її припинення до ЄДР ПКУ не визначено. Однак, при проведенні заходів податкового контролю, пов’язаних із ліквідацією або реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують та планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів були сформовані й отримані платником податків не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог.

Не запрограмоване УКТ ЗЕД на підакцизні товари в РРО. Яка фінансова санкція?

 З 1 серпня 2020 року фінансова санкція становить 5100 гривень.

Які законодавчі новації внесли зміни у проведення перевірок?

Так, варто врахувати, що Законом України №466 внесено ряд змін щодо підстав для проведення позапланових перевірок, а саме: виключено таку підставу, як за отриманим рішенням суду (слідчого судді).

Також визначено нові підстави для проведення позапланових перевірок, зокрема:

- подання платником податку заяви про проведення перевірки до поданої заявки на поповнення обсягів залишку пального;

- контролюючим органом після проведення документальної перевірки отримано інформацію та/або документи від іноземних державних органів, щодо питань, які були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення податкового, валютного та іншого законодавства;

- отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік.

До того ж, з 1 січня 2021 року набудуть чинності зміни до процедур здійснення позапланової перевірки у разі подання платником податків до контролюючого органу заперечення до акта перевірки або скарги на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення. 

Документи, що підтвердять зміни в облікових даних платника податків

Згідно з п. 66.5 ст. 66 ПКУ та п. 9.2 розд. ІХ Порядку №1588, при виникненні змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно Порядком №1588, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік.

Перелік документів, які подаються для взяття на облік платника податків та порядок їх подання визначені розділами IV, V та VI Порядку №1588.

Додаткові реєстраційні заяви за ф. №1-ОПП, за ф. №5-ОПП подаються з позначкою «Зміни», за ф. №1-РПП – з позначкою «Перереєстрація, зміни».

Платниками податків, відомості щодо яких включаються до ЄДР, заява за ф. №1-ОПП подається тільки у випадку надання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, її відокремлених підрозділів, оскільки такі дані не включаються до ЄДР та платник податків зобов’язаний подати таку інформацію контролюючому органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних (п. 66.4 ст. 66 ПКУ).

При поданні заяви за ф. №1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» заповнюються 1, 2, 4 та 10 розділи заяви та інформація про засновників не подається.

Крім того, платники податків можуть подати заяву за ф. №1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Платники податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до ЄДР, подають заяву за ф. №1-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку. У разі подання заяви за ф. №1-ОПП з позначкою «Облік за основним місцем обліку» або «Зміни» заповненню підлягають всі розділи заяви, у тому числі і інформація про засновників. У разі подання заяви за ф. №1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» заповнюються 1, 2, 4 та 10 розділи заяви та інформація про засновників не подається.

Таким чином, платники податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в ЄДР, у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, повинні подати заяву за ф. №1-ОПП, №5-ОПП або №1-РПП з уточненими документами у такому самому порядку як і при взятті на облік.

Комунальні платежі у податковому розрахунку за ф. 1ДФ

Податковий агент – орендар у податковому розрахунку за ф. 1ДФ суму сплачених комунальних платежів за спожиті ним комунальні послуги, яка згідно договору оренди не включається до орендної плати, та відшкодовується фізичній особі – орендодавцю, відображає як дохід отриманий у вигляді додаткового блага під ознакою «126».

Податковий борг: ще раз про зміни законодавства

Законом України від 16.01.2020 року №466 внесено наступні зміни, зокрема, до глави 9 «Погашення податкового боргу платників податків» ПКУ:

- заходи щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення безготівкових коштів та готівки, а у разі їх недостатності – шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надсилання (вручення) такому платнику податкової вимоги (ст. 95.2 ПКУ);

- платник податків має право самостійно здійснити оцінку заставного майна шляхом укладення договору з оцінювачем протягом одного місяця з дня прийняття рішення про реалізацію майна. У разі, якщо платник податків самостійно не здійснює таку оцінку, контролюючий орган самостійно укладає договір про проведення оцінки майна (ст. 95.12 ПКУ);

Крім того, Законом 466-ІХ доповнено підстави звільнення майна боржника з податкової застави (ст. 93.1 ПКУ), а саме:

- отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку;

- отримання платником податків згоди від контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 92 ПКУ.

Коли договір оренди земельної ділянки на стадії переоформлення

Згідно з п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Орендна плата – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п. п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ), а платником орендної плати – орендар земельної ділянки (п. 288.2 ст. 288 ПКУ).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).

Відповідно до ст. 31 Закону України від 06 жовтня 1998 року №161-XIV «Про оренду землі» (далі – Закон №161) договір оренди землі припиняється, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно зі ст. 33 Закону №161 після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із ст. 122 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ). За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 ЗКУ).

Враховуюче вищевикладене, якщо платник продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та не отримав письмового заперечення від орендодавця щодо використання земельної ділянки, то до укладання договору оренди на новий строк такий платник має сплачувати орендну плату відповідно до умов попереднього договору оренди землі.

При цьому річна сума платежу не може бути меншою розміру, встановленого п. п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді (абзац восьмий ст. 33 Закону №161).

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду (п. 5 ст. 11 ЦКУ).

Неподана звітність: яку перевірку чекати платнику

Предметом камеральної перевірки може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків).

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання.

Поряд з цим документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.

При цьому тривалість документальних позапланових перевірок не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів, для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому – восьмому п. 82.2 ст. 82 ПКУ, – 3 робочі дні, інших платників податків – 10 робочих днів.

Продовження строків проведення документальних позапланових перевірок можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів.

                           ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

Застосування РРО – розвінчання міфів

З 1 серпня 2020 року суб’єкти господарювання розпочали застосовувати програмні РРО під час здійснення розрахункових операцій. Відтепер як альтернатива касовим апаратам, застосовуються програмні РРО, які можна встановити на смартфон, планшет, комп’ютер чи інший будь-який гаджет, який має операційну систему та підключення до мережі Інтернет.

Надаємо ряд запитань та відповідей про розвінчання міфів при застосуванні РРО.

Міф

Правда

РРО – це надто складно і обтяжливо для малого бізнесу, особливо – ФОПів-спрощенців. Наявність РРО потребує найму бухгалтера

РРО не створює жодних проблем для реального ФОПа, що працює у легальному полі, оскільки такий ФОП все одно веде облік своїх продажів для власних потреб. РРО дозволяє робити це навіть простіше. Небезпеку РРО створює лише для тих ФОПів, що ведуть свою діяльність у «тіні», або взагалі виступають прикриттям для великого бізнесу, оскільки радикально підвищує для них ризики продажу товарів без декларування реального доходу.

Однак у порівнянні зі «стаціонарним» РРО, програмне РРО є ще простішим в роботі

РРО повинні застосувати платники єдиного податку 1 групи

РРО не буде застосовуватися платниками єдиного податку 1 групи. Перша група це роздрібний продаж на ринках або діяльність з надання побутових послуг населенню (послуги ремонту або послуг перукарень, продаж текстильних виробів і т. д.) Ліміт для платників єдиного податку 1 групи – 1 млн грн – ст. 296.10 ПКУ

Платник єдиного податку повинен вести первинну документацію обліку товарів – п. 11, 12 статті 3 Закону України про РРО

Не потрібно вести первинну документацію платникам єдиного податку, крім тих, хто здійснює продаж складної побутової техніки, лікарських засобів і ювелірних виробів – абзац 3 пункт 12 статті 3 Закону України про РРО.

Для виконання вимог достатньо лише при продажу товару вказати ціну та кількість без необхідності програмувати або іншим спосіб вводити первинну документацію обліку товару

Скасування книги обліку доходів означає право податкової здійснювати перевірку первинної документації

Скасування обов'язкового застосування книги обліку доходів не означає обов'язок платника єдиного податку вести первинну документацію. Платник веде облік доходів і витрат у вільній і зручній для нього формі, електронному або паперовому вигляді, що і буде достатньою інформацією для податкового органу – ст. 296.1 ПКУ (вступить в силу з 1 січня 2021 року). Державні органи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України)

Для підприємця введення в РРО великої кількості схожих по родовим ознакам товарів є обтяжливим та потребує значних зусиль

ДПС забезпечить можливість введення товарів до РРО за родовими ознаками (групами товарів) для полегшення процесу введення даних до РРО (наприклад, при продажу будівельних матеріалів, сувенірів, біжутерії і т. д.)

Кожен підприємець повинен мати принтер. Це є значним матеріальним обтяженням для підприємця

У підприємця немає обов’язку придбавати принтер при застосуванні програмного РРО – пункт 2 статті 3 Закону України про РРО. Рішення про те, в якій формі (електронній чи паперовій) видавати чек приймає продавець

Кожен підприємець повинен купити «стаціонарне» РРО

Для виконання вимог Закону немає необхідності ставити «стаціонарне» РРО та платити за його обслуговування або наймати додаткового працівника. У Законі прямо передбачено – програмне РРО надається податковою службою всім платникам безкоштовно. Необхідно завантажити програму на свій смартфон – абз. 35 ст. 2 Закону України про РРО

Великий об’єм даних (чеків) від програмного РРО сервер контролюючого органу не витримає

Жодних технічних проблем, пов’язаних із обсягами трафіку та зберігання інформації не відбувалося.
На сьогодні ДПС України має достатній досвід створення та адміністрування великих баз даних загальнонаціонального масштабу і впевнено впорається з адмініструванням ПРРО

Якщо підприємець знаходиться не за місцем здійснення діяльності (відпустка) він не зможе закрити касу (денний звіт)

Програмний РРО працює в режимі онлайн. Це означає, що підприємець може закрити касу (подати денний звіт) незалежно від місця знаходження

Торгівля на ринку підлягає застосуванню РРО з огляду на невизначений статус ринку і об’єктів на ринку

Здійснення торгівлі на ринку підприємцем першої групи не підлягає застосуванню РРО.

Правила торгівлі на ринках затверджено Наказом Міністерством економіки №57-188-84-105 та є визначеними. Статус ринку надається за рішенням органу місцевого самоврядування. Таким чином, питання про статус може вирішити орган місцевого самоврядування.

 Здійснювати продаж продукції на ринку підприємець може з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків, у контейнерах, кіосках, палатках тощо

При проведенні програмування РРО обов’язкового треба вносити УКТ ЗЕД для всіх товарів

Пункт 11 статті 3 Закону України про РРО передбачає, що обов’язково вносити УКТ ЗЕД передбачена лише для підакцизної групи товарів

Ризикові види діяльність не обґрунтовані

Вони обґрунтовані високою прибутковістю предметів торгівлі (побутова техніка), їх небезпекою при неконтрольованому обігу (ліки) та масовістю (вироби з текстилю). При цьому тіньовий обіг таких товарів створює нечесну конкуренцію для легального бізнесу, який створює робочі місця та сплачує податки

Фактично сьогодні мова йде не про захист бізнесу від контролюючих органів, а про захист легального бізнесу від нечесної конкуренції з боку «тіньовиків».

Зазначені ризикові види діяльності, для яких обов’язок застосування РРО з 01.01.2021, визначено з огляду на те, що вони перебувають повністю в «тіні». За наявності пропозицій, перелік видів ризикових може бути розширено.

 

П’ять кроків, щоб розпочати роботу з програмним РРО

З 1 серпня 2020 року суб’єкти господарювання розпочали застосовувати програмні РРО під час здійснення розрахункових операцій. Відтепер як альтернатива касовим апаратам, застосовуються програмні РРО, які можна встановити на смартфон, планшет, комп’ютер чи інший будь-який гаджет, який має операційну систему та підключення до мережі Інтернет.

Для початку робити необхідно здійснити наступні 5 кроків:

1. Отримати кваліфікований електронний підпис;

2. Встановити програмне забезпечення на будь-який зручній для вас пристрій, який є в наявності;

3. Зареєструвати касу та касирів;

4. Ввести в ПРРО товари;

5. Створити чеки.

Детально про переваги програмного РРО, етапи впровадження, основні фінансові санкції та інше можна переглянути тут.

Інформаційна підтримка:

- на офіційному вебпорталі ДПС у банері «Програмні РРО» https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/.

- Інформаційно-довідковий департамент ДПС – 0-800-501-007 (напрям 1);

Із податковою знижкою не варто зволікати

Громадяни, які не є суб’єктами господарювання та які протягом минулого року отримували заробітну плату, з якої утримувався податок на доходи фізичних осіб, мають право на отримання податкової знижки за умови наявності підстав, передбачених Податковим кодексом України.

Податкова знижка надається, якщо у фізичної особи протягом звітного року були втрати на:

- навчання,

- отримання доступного житла за державними програмами, 

- оплату допоміжних репродуктивних технологій, 

- відсотки за іпотечним кредитом,

- внески на благодійність, 

- страхові платежі (внесків, премій) за договорами довгострокового страхування життя,

- пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення тощо.

Для отримання знижки необхідно:

1 - заповнити та по 31 грудня включно подати за місцем реєстрації декларацію про майновий стан та доходи;

2 - у декларації вказати суму одержаного за рік доходу у вигляді зарплати, вид понесених витрат, їх розмір і розраховану суму податку на доходи фізичних осіб до повернення.

Після отримання декларації визначається сума, що підлягає поверненню, яка громадянам перераховується протягом 60 днів поштовим переказом або на банківський рахунок. 

Звертаємо увагу, що право на отримання податкової знижки не переноситься на наступні роки, тобто для отримання знижки за 2019 рік, необхідно подати декларацію до 31 грудня 2020 року включно. 

Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у вигляді заробітної плати.

До заробітної плати належать основна та додаткова винагороди, інші заохочувальні та компенсаційні кошти, які виплачують платнику податку на підставі відносин трудового найму.

Детальніше про право на отримання податкової знижки громадянами за посиланням https://tax.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan-/podatkova-znijka-dlya-fizichnih-osib/

Переглянути тематичний відеоурок про те, як правильно заповнити і подати річну податкову декларацію через Електронний кабінет, можна за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/5977.html.

Щодо права на податкову знижку при наданні добровільної медичної допомоги для протистояння COVID-19

Законом України від 30 березня 2020 року № 540 - ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни, зокрема, до п. 11 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, згідно з якими за результатами 2020 року, при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 Кодексу, сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), включається до податкової знижки у повному обсязі без урахування обмежень, визначених п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Кодексу.

Щоб отримати податкову знижку, платник ПДФО подає за місцем своєї податкової адреси річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за підсумками 2020 року. Разом з декларацією необхідно надати копії платіжних документів, які підтверджують здійснені витрати для надання медичної допомоги хворим.

Спадкоємець – нерезидент зобов’язаний сплатити податок на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення об’єктів спадщини

Спадкоємець – нерезидент зобов’язаний сплатити податок на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, в іншому випадку такий спадкоємець не отримує від нотаріуса (уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування) свідоцтво про право на спадщину.

При цьому відповідальною особою за сплату податку на доходи фізичних осіб є саме цей спадкоємець – нерезидент.

Згідно з п. 162.1 ст. 162 ПКУ платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Дохід, отриманий з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, дохід у вигляді спадщини (п.п. «е» п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи у дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регулюється ст. 174 ПКУ, якою встановлено декілька ставок для оподаткування доходів платника податку, одержаних у вигляді спадщини, в залежності від ступеня споріднення спадкоємця із спадкодавцем та резидентського статусу спадкодавця та спадкоємця.

Об’єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента (п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Згідно з п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців – нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Нотаріус або в сільських населених пунктах – уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування видає спадкоємцю – нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об’єкта спадщини (абзац третій п. 174.4 ст. 174 ПКУ).

Переглядів: 292
Дата публікації: 10:57 01.12.2020
Міський голова
Надіслати електронне звернення
Надіслати запит на інформацію
Анонс подій
Подій не заплановано
Нові та оновлені сторінки
Рекомендації адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольн   27.01.2021
Оголошення конкурсного відбору виконавців робіт із землеустрою, оцінки земель та виконавця земельних   21.01.2021
План роботи відділу на 2021 рік   21.01.2021
До уваги платників податків та зборів! Реквізити рахунків для зарахування надходжень до місцевого бю   21.01.2021
Звіт про базове відстеження результативності проєкту рішення Первомайської міської ради "Про затверд   19.01.2021
Рішення Первомайської міської ради від 29.12.2020 року "Про затвердження Положення про житлову коміс   16.01.2021
Склад житлової комісії з обліку ВПО та надання житлових приміщень для тимчасового проживання ВПО при   16.01.2021
Про затвердження фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб   16.01.2021
Оголошення про проведення аукціону на продовження договору оренди нежитлового приміщення площею 22,7   16.01.2021
Рішення Первомайської міської ради "Про затвердження складу конкурсної комісії з відбору суб’єктів о   16.01.2021
Посилання
 
 
 
Пошук
Міська владаМіський головаМіська радаКерівний складСтруктураВакансіїЗаходи щодо запобігання корупціїГрафік особистого прийому громадянГрафік виїзних прийомів громадянІнструкція з діловодства у виконавчому комітеті Первомайської міської ради (зі змінами Розпорядження міського голови від 01.04.2020р. №59)ДокументиРезультати поіменного голосуванняРішення Первомайської міської ради Харківської областіРішення виконавчого комітету Первомайської міської радиРозпорядження міського голови з основної діяльностіПроекти рішень Первомайської міської радиПроекти рішень виконавчого комітету Первомайської міськради Харківської областіАрхів рішень Первомайської міськради Харківської областіАрхів рішень виконавчого комітету Первомайської міськради Харківської областіАрхів розпоряджень міського головиПротоколиПрозоре містоБюджет та фінансиПоточна діяльністьДокументиКомунальна власністьЖитлові питанняЗакупівліОчищення владиВідкриті даніДоступ до публічної інформаціїРегуляторна політикаЗаконодавство про працю
Первомайська міська рада Харківської області >>>