Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що за січень 2021 року до  місцевих бюджетів  надійшло 155,5 млн грн земельного податку та орендної плати. Вказана сума перевищила надходження за січень 2020 року на  19,3 млн гривень (+14,2%).

Зокрема, платники податку - фізичні особи сплатили 11,1 млн грн, решту – 144,4 млн грн – юридичні.

 У податковій службі нагадують, що 22 лютого 2021 року - останній день подання податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) на 2021 рік та за січень 2021 року у разі не подання податкової декларації на 2021 рік.

Поспішіть подати заяву для списання боргу з ЄВ

ФОП, які не здійснюють підприємницьку діяльність, та особам, які провадять незалежну професійну діяльність і не отримували дохід від цієї діяльності у період з 01.01.2017 до 01.12.2020, надана можливість скористатись правом щодо списання несплаченої станом на 01.12.2020 суми недоїмки з ЄВ, штрафів та пені, нарахованої на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки.

Такою можливістю зазначені особи можна скористатись до 1 березня 2021 року. Для цього необхідно виконати наступні умови:

- подати заяву державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи ФОП про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності;

- особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подати до податкового органу за основним місцем обліку заяву про зняття з обліку як платника ЄВ;

- подати заяву у довільній формі щодо списання нарахованого ЄВ за період з 01.01.2017 до 01.12.2020;

- подати до податкового органу за місцем реєстрації звітність відповідно до вимог частини 2 статті 6 Закону №2464 за період з 01.01.2017 по грудень 2020 року включно. Така звітність подається платником у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Підприємці платники єдиного податку четвертої групи: термін звітування та строк сплати податку

Згідно із абзацом сьомим п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ фізичні особи-підприємці, які подали заяву про обрання ними спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вперше подають визначену п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ звітність протягом 20 календарних днів з дня подання такої заяви.

Фізичні особи-підприємці-платники єдиного податку четвертої групи подають відповідно до п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ:

- загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи (далі – податкова декларація) на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням.

Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму єдиного податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають, зокрема, відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Відповідно до п. п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи самостійно сплачують єдиний податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:

- у I кварталі – 10 відсотків;

- у II кварталі – 10 відсотків;

- у III кварталі – 50 відсотків;

- у IV кварталі – 30 відсотків.

Фізичні особи-підприємці, які у звітному періоді обрали спрощену систему оподаткування та ставку єдиного податку, встановлену для четвертої групи, або перейшли на застосування ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося таке обрання/перехід, а надалі – у порядку, визначеному п. п. 295.9.2 п. 295.2 ст. 295 ПКУ.

Крім того, абзацом тринадцятим п. 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Отримання відомостей з ДРФО в електронному вигляді, засвідчених кваліфікованою електронною печаткою ДПС

Фізична особа – платник податків засобами Електронного кабінету може отримати у відповідь на запит відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді, засвідчені кваліфікованою електронною печаткою ДПС.

Запит про суми виплачених доходів та утриманих податків може бути сформований починаючи з І кварталу 1998 року за будь-які п’ять років (запит формується поквартально, у зв’язку з чим загальна кількість кварталів, яка вказується в запиті, не повинна перевищувати 20 кварталів).

Електронний документ, засвідчений кваліфікованою електронною печаткою ДПС, є аналогом паперового документа, виданого контролюючим органом.

Інструкція щодо дій користувача для отримання такого електронного документа знаходиться на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: http://tax.gov.ua у приватній частині Електронного кабінету в розділі: Допомога→ЕК для громадян→Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Граничний термін подання вказаних відомостей до контролюючих органів за ІV квартал 2020 року – 09.02.2021. Згідно з регламентом комп’ютерної обробки податкової звітності, обробка таких відомостей здійснюється протягом 9 робочих днів після граничного строку подання звіту, тобто останній день обробки звітності − 22.02.2021.

Важливі зміни: новий єдиний звіт для податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску

МФУ наказом від 15.12.2020 № 773 "Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року N 4" виклало в новій редакції податковий розрахунок за ф. № 1ДФ, який включив у себе і таблиці звіту по єдиному внеску.

Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску подається окремо за кожен квартал (податковий період) з розбиттям по місяцях звітного кварталу впродовж 40 календарних днів, що йдуть за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий Розрахунок за календарний рік не подається.

Перший звітний період для об’єднаного податкового розрахунку - I квартал 2021 року.

Розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент та незалежно від того чи виплачені платником єдиного внеску суми такого внеску фактично після їх нарахування до сплати протягом звітного періоду.

Подається Розрахунок до контролюючих органів за основним місцем обліку.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету та який не має окремого балансу і самостійно не веде розрахунки із застрахованими особами для сплати єдиного внеску на небюджетні рахунки, то Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку. Юридична особа під час подання Розрахунку за відокремлений підрозділ зазначає дані про відокремлений підрозділ в рядку 032 заголовної частини Розрахунку.

Розрахунок складається з:

- заголовної частини;

- додатку 1 "Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам";

- додатку 2, який формується і подається тільки районними (міськими) управліннями праці і соціального захисту населення;

- додатку 3 "Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу ";

- додатку 4 "Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору";

- додатку 5 "Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби";

- додаток 6 "Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства".

До уваги фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку

З 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1  січня податкового (звітного) року (1 320000 грн), незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

До уваги суб’єктів господарювання, які надають послуги у сфері охорони здоров’я

ПКУ (із змінами) визначено, що з 1 січня 2021 при проведенні розрахункових операцій за надані платні послуги у сфері охорони здоров'я застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

У той же час, статтею 9 Закону 265 (із змінами) передбачено, що РРО/ПРРО не застосовується у разі здійснення розрахунків за надані платні послуги у сфері охорони здоров'я у безготівковій формі (з рахунку на рахунок), через банківські установи,  та виключно через сервіси переказу коштів або за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування.

Так, зокрема, у разі отримання лікарем, який зареєстрований приватним підприємцем, коштів від пацієнта на власний рахунок, застосування РРО не потрібне.

Хто веде Реєстр програмного РРО та який механізм оприлюднення даних з нього

Відповідно до п. 1 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547» (далі – Порядок) ДПС веде реєстр ПРРО в електронному вигляді.

До Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр) вносяться дані про ПРРО, а також відомості про суб’єктів господарювання та їхні господарські одиниці, де застосовуються такі ПРРО, дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО.

Пунктом 5 розд. I Порядку встановлено, що ДПС оприлюднює на своєму офіційному вебпорталі:

- дані щодо фіскальних номерів ПРРО із зазначенням коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) та дати реєстрації ПРРО, адреси господарської одиниці, на яку зареєстрований ПРРО;

- дані щодо фіскальних номерів ПРРО, реєстрацію яких скасовано, із зазначенням коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)), дати, причини та підстави для скасування реєстрації ПРРО, адреси господарської одиниці, де застосовувався ПРРО, реєстрацію якого скасовано.

Так, суб’єкт господарювання може отримати інформацію по всіх зареєстрованих РРО та ПРРО шляхом пошуку за їх даними на офіційному вебпорталі ДПС у відкритій частині Електронного кабінету в меню «Реєстри» у вкладці: «Інформація про РРО» (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/rro).

До уваги професійних спілок та їх об'єднань

Відповідно змін до пункту 46.2 статті 46 ПКУ внесеними Законом України від 16.01.2020 № 466-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві”, який набрав чинності 23.05.2020 року, професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, починаючи зі звітного (податкового) періоду - 2020рік , зобов’язані подати у загальному порядку протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто до 01 березня 2021 року :

звіт про використання доходів (прибутку) неприбуткової організації;

річну фінансову звітність.

Оновлено порядок заповнення платіжних доручень на сплату податків

Мінфін в наказі від 31.12.2020 р. № 847 прописав порядок заповнення реквізиту "Призначення платежу" розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або ЄСВ на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок. Тобто оновлені норми діючого Порядку № 666.

Зокрема, уточнено, що при заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між цифрами та службовими знаками, між словами та службовими знаками.

В п. 3 оновленого Порядку № 666 наводитимуться приклади заповнення поля "Призначення платежу" в розрахунковому документі під час сплати податків, зборів, платежів до бюджету.

З'явився приклад заповнення реквізиту "Призначення платежу" у разі сплати коштів у рахунок податкового боргу підприємством.

Передбачено, що сплата податку, збору, платежу, ЄСВ здійснюється платником податку/ЄСВ безпосередньо, а у випадках, передбачених законодавством, - податковим агентом або представником платника.

Окремим розділом в Порядку № 666 зазначено порядок заповнення реквізиту "Призначення платежу" розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, ЄСВ з використанням єдиного рахунку. Реквізит міститиме 14 полів.

Сплату за кожним видом платежу можна оформлювати як окремим документом на переказ, так і одним документом на переказ декілька одержувачам коштів.

У разі визначення декількох одержувачів коштів, суми, зазначені в полі № 1 "Призначення платежу", мають відповідати загальній сумі переказу за розрахунковим документом, а інформація про податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина в полі № 2 "Призначення платежу" повторюється за кожним таким одержувачем.

Затверджено зміни до Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами

З метою приведення процедури оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів під час адміністративного оскарження у відповідність до вимог податкового законодавства, Міністерством фінансів України наказом від 14.01.2021 № 9 (далі – Наказ № 9) затверджено зміни до Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами.

Зокрема, уточнено, що скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в частині виконання функцій контролюючого органу відповідно до пп. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Також передбачено, що скарги на рішення контролюючого органу щодо нерезидентів, визначені у п. 56.3 1 статті 56 Кодексу, можуть бути подані до контролюючого органу, який прийняв такі оскаржувані рішення.

Контролюючий орган, який прийняв оскаржувані рішення, повинен розглянути скаргу нерезидента в порядку, визначеному для контролюючого органу вищого рівня.

Скарга подається у письмовій формі до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 робочих днів (раніше було 10 календарних днів), що настають за днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що оскаржується. Протягом 6 місяців з дати закінчення вказаного строку платник податків має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності). Розглядаючи клопотання платника податків, контролюючий орган вищого рівня, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Наказ набрав чинності з 12.02.2021 року.

Трудові відносини: способи, якими роботодавець подає повідомлення про прийняття працівника на роботу

Відповідно до Порядку повідомлення ДПС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою КМУ від 17 червня 2015 року № 413 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 413), повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів ДПС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: 

- засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону № 2464 із змінами та доповненнями. 
Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами ДПС з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Коли можна подавати декларацію про доходи та терміни сплати податків

Деклараційна кампанія щороку триває з січня по травень. Однак є певні нюанси щодо термінів, тож давайте розбиратися.

По-перше, у 2021 році необхідно звітувати про доходи, отримані минулого 2020 року. Відповідно, якщо дохід, який підлягає декларуванню, отримано цього року, то він піде у звіт наступного року. А декларації про минулорічні доходи фізичних осіб слід подавати до 30 квітня 2021 року включно. Це не означає, що після цього терміну податкова служба не прийме вашу декларацію, просто через запізнення потрібно буде сплатити штрафні санкції.

Однак, якщо мова йде про податкову знижку, то термін подачі продовжується до кінця року. При цьому, право на отримання грошової компенсації на наступні роки не переноситься.

Після декларування неоподаткованих доходів, платники мають сплатити з них податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. На це у декларантів є час до 1 серпня 2021 року.

Кампанія декларування: інформація для громадян, які отримували доходи за кордоном

Громадяни отримували «іноземні» доходи у 2020 році, мають задекларувати їх до 1 травня 2021 року, тобто подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до органів ДПС за своїм місцем реєстрації. Зазначені доходи оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%. Задекларовану суму податку на доходи фізичних осіб та військового збору платники мають сплатити до 1 серпня 2020 року.

Одночасно, якщо громадянин отримував доходи за кордоном, а це особливо стосується українських заробітчан, і сплатив податки там, у разі якщо з країнами, де вони працювали, підписані угоди про уникнення подвійного оподаткування, то за умови надання таких підтверджуючих документів йому не доведеться сплачувати податки ще раз і в Українs. Таким громадянам необхідно лише подати декларацію про майновий стан і доходи і зазначити суми отриманих доходів.

Звертаємо увагу, що для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, особа зобов’язана отримати від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

В нинішній час значна кількість громадян мають житло в одному населенному пункті, а фактично проживають за іншими адресами, це може бути за місцем роботи чи навчання, ведення бізнесу. До якого податкового органу в такому випадку подається декларація про майновий стан і доходи?

Фізична особа, яка має обов’язок чи право на подання декларації, подає таку декларацію за звітний податковий період у встановлені ПКУ строки до контролюючого органу за своєю податковою адресою.

Що таке податкова адреса? Податкова адреса платника податків-фізичної особи – це місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.(ст. 45 ПКУ).

Зауважимо, що платник податків-фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси. 

Якщо платник податку проживає не за місцем реєстрації (прописки) – декларація подається до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.

Якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою, але ще не зареєстрована за іншою, буває і таке, – тоді декларація подається до податкового органу за попередньою податковою адресою.

У яких випадках громадяни звільняються від обов’язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи?

Згідно зі ст. 179 ПКУ платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи в таких випадках:

 а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:

 є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

 перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

б) в інших випадках, визначених розділом IV ПКУ.

Обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

від податкових агентів, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

виключно від податкових агентів незалежно від виду

Оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції

Подавати Декларації повинні і фізичні особи, які самостійно обробляють власні земельні ділянки (паї) загальною площею понад 2 гектари та отримують доходи від продажу сільськогосподарської продукції (абзац четвертий п.п.  24 п. 1 ст. 165 ПКУ).

У разі надання власних земельних ділянок (паїв) в оренду іншій фізичній особі, яка не є суб’єктом господарювання, та отримання доходу у вигляді орендної плати, такі фізичні особи – орендодавці також мають обов’язок стосовно декларування отриманих доходів та сплати відповідних податків і зборів (п.п.5 п. 1 ст. 170 ПКУ).

Відповідно до вимог ПКУ доходи від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної на власних земельних ділянках площею понад 2 гектари, та доходи від надання власних земельних ділянок в оренду іншій фізичній особі, підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.

Самостійно сплатити узгоджені податкові зобов’язання платники податку зобов’язані до 01 серпня (п. 7 ст. 179 ПКУ).

Сплачені фізичними особами податки і збори наповнюють бюджет відповідної територіальної громади, з якого надалі буде проводитись фінансування шкіл, лікарень, ремонт місцевих доріг тощо.
Додатково повідомляємо, що фізичні особи, які одноосібно обробляють земельні ділянки (паї) та отримують доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції, мають можливість здійснювати таку діяльність з вирощування сільськогосподарських культур, зареєструвавшись суб’єктами господарювання – фізичними особами підприємцями, зі сплатою відповідних податків і зборів до бюджету та ЄСВ – до відповідних цільових фондів, згідно з вимогами чинного законодавства. При цьому, сплата ЄСВ забезпечує формування страхового стажу, а отже, і соціальні гарантії у майбутньому.

 При декларуванні доходів громадяни можуть скористатися взірцями заповнення декларації

З січня 2021 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2020 року.

Граничний термін подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за звітний (податковий) 2020 рік – до 01.05.2021.

Платник податків може обрати зручний для себе спосіб подачі Декларації:

- особисто або уповноваженою на це особою;

- надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

Обов’язок щодо подання Декларації у платників податків виникає у разі отримання:

- доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено ПДФО та військовий збір, тощо;

- доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника ПДФО, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційних доходів;

- іноземного доходу;

- в інших передбачених Податковим кодексом України випадках.

Із зразками заповнення Декларації можна ознайомитися на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2021/zrazki-zapovnennya-podatkovoi-deklaratsii/.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»