Інформація Лозівського сектору організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Харківській області
 Інформація Лозівського сектору організації роботи організаційно-розпорядчого управління  ГУ ДПС у Харківській області

Інформація Лозівського сектору організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Харківській області

Платники податків Харківщини сплатили 197,8 млн грн військового збору

 

Начальник Головного управління ДПС у  Харківській області Артем Єфремов повідомив  про надходження військового збору.

До Державного бюджету за січень – лютий 2021 року надійшло  197,8 млн гривень. У порівнянні з аналогічним періодом 2020 року надходження військового збору зросли на 18,2 млн грн (+10,1%). Доведене завдання Державної податкової служби України виконано на 100,5% (+1,1 млн гривень).

Також,  податківці відзначають стабільну позитивну динаміку  надходжень «податку на підтримку армії» від платників регіону. Якщо у січні 2021 року сплачено 87,9 млн грн, то у лютому – 109,9 млн гривень.

 

Про податкові борги розкаже вебпортал ДПС

На офіційному вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua) оприлюднюється інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, з якою можна ознайомитись за посиланням: Головна/Відкриті дані/Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.

Крім того, на офіційному вебпорталі ДПС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на головній сторінці вебпорталу.

Для перевірки надійності ділового партнера, зокрема, щодо сумлінності у сплаті податків, достатньо ввести відому інформацію в одне з полів або в обидва поля і система здійснить пошук у базах даних, доступних для публічного використання і повідомить про результати пошуку з зазначенням інформації щодо відсутності або наявності боргу у платника податків.

Слід зазначити, що меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів.

 

Бюджет, до якого треба сплатити податковому агенту суми ПДФО від доходу за оренду землі

Відповідно до п. п. 168.4.9 п. 168.4 ст. 168 розд. IV ПКУ суми ПДФО, нараховані податковим агентом з доходів, або фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості), сплачуються таким податковим агентом або такою фізичною особою до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису).

При цьому податковий агент щодо ПДФО – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розд. IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розд. IV ПКУ (п. п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

 

Первинні документи для підприємців-спрощенців першої-третьої груп

Законом України від 14 липня 2020 року №786, зокрема, внесені зміни до п. 296.1 ст. 296 ПКУ .

Так, з 01 січня 2021 року згідно з п. 296.1 ст. 296 ПКУ фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.3 ст. 44 ПКУ встановлено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.ст. 39 та 39 прим. 2 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності та документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

У разі ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.ст. 39 та 39 прим. 2 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Передбачені п. 44.3 ст. 44 ПКУ терміни зберігання документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ.

Слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020 №728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року №579» з 01 січня 2021 року втратили чинність форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №579 та скасовано реєстрацію книг у податкових органах.

Проте, зміни запроваджені з 01.01.2021 Законом №786 щодо форми обліку доходів і витрат у довільній формі (в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо) чи в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо)) не скасовують обов’язку дотримуватися платниками єдиного податку першої-третьої груп вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця (далі – податкова декларація) на підставі первинних документів у відповідності до норм п. 44.1 ст. 44 ПКУ, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно з п. п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПКУ.

Крім того, при заповненні податкової декларації за звітний період – 2020 рік платниками єдиного податку використовуються дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат (далі – Книги), які велися до 01.01.2021, показники яких повинні бути підтверджені первинними документами.

Отже, фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких ведеться облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань по податкам і зборам – у разі їх сплати. Такі первинні документи (в тому числі Книги) зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються, а у разі ліквідації платника податків документи за період його діяльності не менш як 1095 днів, що передували даті його ліквідації, які зберігалися в органі ДПС, в установленому законодавством порядку передаються органом ДПС до архіву.

За незабезпечення зберігання первинних документів до платників єдиного податку можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПКУ, зокрема, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.

Слід зазначити, що згідно з п. 297.3 ст. 297 ПКУ платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.

При відсутності первинних документів на товари (роботи, послуги), придбані платником єдиного податку, у разі виявлення факту щодо неутримання податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу громадянам до платників податків застосовуються штрафні санкції, як до податкового агента, передбачені ст. 125 прим. 1 ПКУ, та на суму грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, нараховується пеня згідно з п. п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ.

 

Коди бюджетної класифікації для сплати штрафу та пені по податках

Суми штрафних (фінансових) санкцій та пені сплачуються за кодами бюджетної класифікації, які зазначаються у відповідному податковому повідомленні-рішенні, за якими здійснюється зарахування відповідних податків та зборів.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 №11 «Про бюджетну класифікацію» визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів.

Крім того зазначаємо, що реквізити бюджетних рахунків містяться на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням http://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/ або на субсайті Територіальних органів ДПС у Харківській області за посиланням https://kh.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/ .

 

Варто пам’ятати про відображення суми нецільової благодійної допомоги в додатку 4ДФ

Згідно із п. п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку на доходи фізичних осіб протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2021 році – 3180 гривень).

Підпунктом «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ встановлено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 №773).

Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі та, що перевищує встановлений граничний розмір, відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «169».

 

Програмне РРО зареєструють у день отримання реєстраційної заяви

Для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. №1-ПРРО (J/F 1316602) (далі – реєстраційна заява за ф. №1-ПРРО). Реєстраційна заява за ф. №1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.

При відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.

Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. №1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

- у день отримання реєстраційної заяви за ф. №1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. №1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);

- не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. №1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).

 

Помилкові податкові зобов’язання з єдиного податку можна усунути через уточнення

Порядок самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій платником податку податковій декларації, визначено ст. 50 ПКУ.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки було самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлено.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

01 січня 2021 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 09.12.2020 №752 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року №578» (далі – Наказ №752), згідно з яким внесено зміни, зокрема, до форми податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація), затвердженої наказом Мінфіну від 19.06.2015 №578 зі змінами та доповненнями, внесеними наказом Мінфіну від 17.03.2017 №369.

Декларація за оновленою формою, у редакції Наказу №752, подається починаючи зі звітних податкових періодів 2021 року (п. 2 Наказу №752) та при самостійному виправленні помилок, що містяться у раніше поданих Деклараціях – з 01 квітня 2021 року.

Декларація може подаватися платником єдиного податку (першої – третьої групи) як звітна (звітна нова) так і уточнююча (відповідні відмітки робляться в полі 01 Декларації).

У разі подання звітної (звітної нової) Декларації у полі 02 такої Декларації зазначається звітний (податковий) період, за який вона подається. Якщо у складі звітної (звітної нової) уточнюються показники минулих звітних періодів, то у полі 03 Декларації зазначається звітний (податковий) період, який уточнюється. При цьому, у складі звітної або звітної нової Декларації платник може уточнити показники Декларації за один податковий (звітний) період, що минув.

У разі подання уточнюючої Декларації у полях 02 та 03 такої Декларації податковий (звітний) період та податковий (звітний) період, який уточнюється, заповнюються однаковими значеннями, що відповідають звітному (податковому) періоду, що уточнюється.

Якщо виправлення помилок за минулі звітні періоди здійснюється у складі звітної (звітної нової) Декларації, то фізична особа – платник єдиного податку, в залежності від обраної групи, зазначає правильні значення показників господарської діяльності за звітний (податковий) період, за який подається Декларація, у відповідних розділах з ІІ по ІV Декларації, та визначає:

- виправлені податкові зобов’язання по єдиному податку за звітний (податковий) період у розділі V Декларації (рядки 08-14);

- суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання по єдиному податку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за минулі періоди, суму пені та штрафу (в розмірі 5% від суми збільшення) у розділі VІ Декларації (рядки 15-20).

Якщо виправлення проводиться в уточнюючій Декларації, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, в залежності від обраної групи, зазначає правильні показники господарської діяльності за звітний (податковий) період, що уточнюється у відповідних розділах з ІІ по ІV Декларації, та визначає:

- податкове зобов’язання за звітний (податковий) період, що уточнюється в розділі V Декларації (рядки 08 – 14);

- суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання по єдиному податку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, суму пені та штрафу (в розмірі 3% від суми збільшення) у розділі VІ Декларації (рядки 15-20).

 

ПДВ: зниження ставки та виписка податкових накладних

З якого періоду діє знижена ставка та на яку сааме агропродукцію?

Ставка 14% застосовується, починаючи з 1 березня 2021 року. Зміни стосуються наступних товарних позицій згідно з УКТ ЗЕД:

- продукція тваринного походження: велика рогата худоба, живі свині, вівці а також молоко незбиране;

- продукція рослинного походження: пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза, соєвi боби, насіння льону, насіння свиріпи та ріпака, насіння соняшника, насіння та плоди інших олійних культур, цукрові буряки.

 

До операцій, що були розпочаті до 1 березня також буде ставка ПДВ 14%?

Ні, операції, які розпочались до 1 березня 2021 року, завершуються за ставкою ПДВ 20%.

 

Як виписати податкову накладну? Адже аграрій не бажає втрачати право на податковий кредит і відповідати за невідображення податкових зобов’язань?

Наразі, ДПС із Мінфіном у терміновому порядку затверджують зміни до податкової накладної, а за одно й до декларації з ПДВ.

Після набрання чинності нових форм податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, платникам буде забезпечено можливість реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених за операціями з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції, зокрема, в період з 01.03.2021 по дату впровадження нової форми вказаних документів.

Зауважимо, що згідно з пунктом 521 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, у тому числі за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН.

 

Експорт насіння соняшника за якою ставкою здійснюється?

Операції з вивезення товарів, зокрема насіння соняшника за межі території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою.

 

Постачання с/г товару було здійснено до 1 березня 2021 року, 10 березня відбулося повернення авансової проплати. За якю ставкою буде проведене коригування?

Якщо повернення авансу відбувається після 1 березня, то у розрахунку коригування до податкової накладної, що була складена за операцією з постачання таких товарів, треба зазначати ставку ПДВ, вказану у податковій накладній, що коригується – 20 відсотків.

 

Нещодавно також було знижено ставку ПДВ для інших галузей, хто ж підлягає до цих щасливчиків?

Так, з 1 січня 2021 року запрацювали зміни до ПКУ, внесені Законом України №962 щодо податкових пільг та стимулів для підтримки діяльності у галузі креативних індустрій, культури, туризму, спорту та інших гуманітарних сферах.

Зокрема, запроваджено знижену ставку ПДВ у розмірі 7% для операцій з постачання послуг, пов'язаних зі сферами культури й туризму, зокрема послуг з показу вистав, культурно-мистецьких заходів, проведення екскурсій у музеях, зоопарках і заповідниках та їхнього відвідування.

Знижена ставка ПДВ застосовуватиметься і щодо послуг з розповсюдження, демонстрування, публічного сповіщення й публічного показу фільмів, адаптованих в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та порушенням слуху.

Також передбачено, що протягом 2021-2022 років застосовуватиметься знижена ставка ПДВ у розмірі 7% до операцій з постачання послуг з тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями та подібними закладами.

 

Торгівля та послуги без РРО

Нагадуємо платникам податків, що до 01 січня 2022 року відтерміновано обов’язок використовувати РРО або ПРРО фізичними особами – підприємцями, платниками єдиного податку другої - четвертої груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує  220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року. Проте така преференція не стосується підприємців, які  здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Тобто, суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють один із вище перерахованих видів діяльності, при розрахунках готівкою, зобов’язані використовувати належним чином зареєстровані РРО або ПРРО.

 

Хто звільняється від сплати єдиного соціального внеску

Нагадуємо платникам податків, що з 01 січня 2021 року запрацювала норма Закону України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592) зі сплати єдиного внеску.

Закон № 592 передбачає звільнення самозайнятих осіб, фізичних осіб-підприємців, які мають основне місце роботи, від сплати за себе єдиного внеску за місяці, за які роботодавець сплатив страховий внесок за них.

Для фізичних осіб-підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства скасовується обов’язок сплачувати  мінімальний розмір єдиного внеску за місяці, у яких було отримано дохід.

 

Які реквізити обов’язково повинна містити податкова накладна?

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПКУ у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

й) індивідуальний податковий номер.

 

Декларування – 2021: варто згадати про минулорічні доходи

З початку року триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у попередньому році. 

Обов’язок щодо подання Декларації у платників податків виникає у разі отримання:

- доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема: доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено ПДФО та військовий збір, тощо;

- доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника ПДФО, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційних доходів;

- іноземного доходу;

- в інших передбачених ПКУ випадках.

На сьогодні податкова служба спрямовує свої зусилля на створення максимально зручних умов для декларування громадянами доходів – починаючи від  комплексу інформаційних послуг і до часткового автозаповнення декларації в Електронному кабінеті.

Нагадуємо, громадяни та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають право подати декларацію за 2020 рік до 01 травня 2021 року. Останній день подання декларації – 30.04.2021. Податкові зобов’язання, визначені такими фізичними особами у деклараціях, мають бути сплачені до 02 серпня 2021 року (включно).

 

Не лише декларувати доходи, а й можна отримати компенсацію з бюджету

З початку 2021 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2020 року.

Щороку подавати декларацію про майновий стан і доходи за минулий рік – конституційний обов’язок громадян (ч. 2 ст. 67 Конституції України).

Крім громадян, які зобов’язані подавати декларації, є категорія осіб, які мають право на таке подання для повернення частини податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати. Таке право виникає у платників податків у разі понесення витрат, дозволених для включення до податкової знижки, перелік яких визначено у статті 166 ПКУ.

До витрат, які частково можна компенсувати з бюджету, належать:

- частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом;

- благодійні внески неприбутковим організаціям у розмірі, що не перевищує 4% суми загального оподатковуваного доходу за звітний рік;

- страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески у рамках недержавного пенсійного забезпечення;

- витрати на оплату допоміжних репродуктивних технологій, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;

- витрати на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;

- кошти, сплачені за переобладнанням транспортного засобу на біопаливо; 

- витрати на будівництво або придбання доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту;

- орендну плату за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником ПДФО, який має статус внутрішньо переміщеної особи;

- кошти, сплачені за навчання у вітчизняних закладах дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.

Скористатись податковою знижкою можна лише до кінця року – на наступні роки таке право не переноситься. Останній день подання декларації для отримання податкової знижки – 31.12.2021 включно.  

 

Авто на газі? Є можливість збагатитися

Фізична особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива) з метою отримання податкової знижки повинна подати документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Переглядів: 108
Дата публікації: 09:14 16.03.2021
Міський голова
Надіслати електронне звернення
Надіслати запит на інформацію
Анонс подій
Подій не заплановано
Посилання
 
 
 
Пошук
Міська владаМіський головаМіська радаКерівний складСтруктураВакансіїЗаходи щодо запобігання корупціїГрафік особистого прийому громадянГрафік виїзних прийомів громадянІнструкція з діловодства у виконавчому комітеті Первомайської міської ради (зі змінами Розпорядження міського голови від 01.04.2020р. №59)ДокументиРезультати поіменного голосуванняРішення Первомайської міської ради Харківської областіРішення виконавчого комітету Первомайської міської радиРозпорядження міського голови з основної діяльностіПроекти рішень Первомайської міської радиПроекти рішень виконавчого комітету Первомайської міськради Харківської областіПереліки розпоряджень міського голови з основної діяльностіПротоколиАрхів рішень Первомайської міськради Харківської областіАрхів рішень виконавчого комітету Первомайської міськради Харківської областіПрозоре містоБюджет та фінансиПоточна діяльністьДокументиКомунальна власністьЖитлові питанняЗакупівліОчищення владиВідкриті даніДоступ до публічної інформаціїРегуляторна політикаЗаконодавство про працю
Первомайська міська рада Харківської області >>>