Інформація Лозівського сектору організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Харківській області
 Інформація Лозівського сектору організації роботи організаційно-розпорядчого управління  ГУ ДПС у Харківській області

Інформація Лозівського сектору організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Харківській області

Кількість платників податків на Харківщині збільшується

 

Станом на 1 березня 2021 року кількість основних платників податків складає 253 796 (+2,48% до аналогічного періоду минулого року), з них 93 962 – юридичні особи та 159 834 – фізичні особи.

У 2021 році виявили бажання розпочати власну справу 4075 суб’єктів господарювання: 3434 - ФОПів та 641  - юридична особа.

Серед загальної кількості суб’єктів господарювання - 17 459 зареєстровано платниками податку на додану вартість.

У податковій службі області також нагадали, що на веб-порталі ДПС України функціонує чимало електронних сервісів, зокрема «Електронний кабінет платника», за допомогою якого можна звітувати та спілкуватися з податковою online.

Шановні платники податків! Дізнавайтеся про новини  податкової служби на офіційних сторінках:

https://www.facebook.com/TaxUkraine/

https://www.facebook.com/tax.kharkiv

https://t.me/tax_gov_ua

https://www.instagram.com/tax_service_kharkiv/?hl=ru

https://www.youtube.com/channel/UCvdcv-7iVw7IGL0uFa_6Uaw

 

До уваги платників ПДВ! 

Наказ Міністерства фінансів України від 02.12.2020 № 734 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі – Наказ № 734), яким, зокрема, внесено зміни до форми податкової декларації з ПДВ та форми уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок набрав чинності з 01.03.2021.

Відповідно до п. 46.6 ст. 46 ПКУ якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення. 

Отже, подання податкової декларації з ПДВ за формою, яка враховує зміни, внесені Наказом № 734, вперше здійснюється за звітний період березень 2021 року, (граничний термін подання 20.04.2021). 

Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, зі змінами, внесеними Наказом № 734, подається починаючи з 01.04.2021.

 

Податкова накладна для окремих видів сільськогосподарської продукції

Затверджено нові форми податкової звітності з ПДВ та податкової накладної, які містять рядки та графи, призначені для відображення інформації щодо здійснюваних платниками податку операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою у розмірі 14 відсотків.

З 16 березня 2021 року для платників податку забезпечено можливість реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, які підлягають складенню за операціями з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції, здійснених починаючи з 01.03.2021.

Відповідний наказ Міністерства фінансів України від 01.03.2021 №131 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» зареєстровано у Міністерстві юстиції України 11.03.2021 за №310/35932.

 

Нова редакція Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій

Наказом ДПС України від 12.03.2021 № 280 затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.

У даному реєстрі надано перелік реєстраторів розрахункових операцій:

- які дозволені до первинної реєстрації;

- первинна реєстрація яких заборонена;

-виключених з Державного реєстру РРО, експлуатація яких не дозволяється.

З Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС за адресою

tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/75217.html

Про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій у разі зміни місцезнаходження 

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 зі змінами та доповненнями (далі - Порядок № 440).

Відповідно до п. 14 Порядку № 440 у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою «зміни», до якої додаються копії документів відповідно до п. 6 Порядку № 440. Заява та копії документів мають бути подані протягом десяти календарних днів з дня державної реєстрації таких змін, а в разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом десяти календарних днів з моменту виникнення зазначених у цьому пункті обставин.

Отже, неприбуткова організація має подати за основним місцем обліку реєстраційну заяву за формою № 1-РН з позначкою «зміни» у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону).

Інформація про зміну місцезнаходження неприбуткової організації, яка пов’язана зі зміною адміністративного району, або про зміну керівника такої організації оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, у порядку, визначеному Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями.

 

Надання медичних і ветеринарних послуг на території села: варто задуматися про застосування РРО або ПРРО

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону №265 СГ, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, встановлюються КМУ за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної політики, формування та реалізацію державної фінансової політики (ст. 10 Закону № 265).

Постановою КМУ від 23 серпня 2000 року №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

Відповідно до п. 7 Переліку суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО.

Водночас п. 2 Постанови №1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, зокрема, для форм та умов проведення діяльності, визначених пп. 4 і 7 Переліку, – 250 тис. грн на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).

Разом з тим, , п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ передбачено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Отже, в даному випадку діє норма ст. 5 ПКУ, тобто, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Таким чином, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим для СГ – юридичних та фізичних осіб на загальній системі оподаткування, при здійсненні діяльності у сфері торгівлі медичними і фармацевтичними товарами та наданні медичних і ветеринарних послуг на території села у разі перевищення встановленого п. 2 Постанови №1336 граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій (250 тис. грн).

При цьому, для платників єдиного податку другої-четвертої груп (фізичних осіб – підприємців) застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим у разі здійснення реалізації лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я на території села.

 

Підстава для проведення фактичної перевірки – нульова звітність з РРО або ПРРО

Контрольно-звітна інформація – це інформація, яку необхідно подавати до органів податкової служби дротовими або бездротовими каналами зв’язку відповідно до п. 7 ст. 3 Закону №265.

Пунктом 7 ст. 3 Закону №265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункових книжок (далі – РК), не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо п. 7 ст. 3 Закону № 265 не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.

Суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО (далі – ПРРО), повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Згідно з п. 80.2 ст. 80 ПКУ фактична перевірка (перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності) може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, зазначених у п. 80.2 ст. 80 ПКУ, зокрема, неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання РРО та/або ПРРО, РК та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (п. п. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 ПКУ).

Враховуючи викладене вище, неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання РРО та/або ПРРО, РК та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками є підставою для проведення фактичної перевірки контролюючим органом.

 

Отримати індивідуальну податкову консультацію можна завдяки Електронному кабінету платника 

Звернення до органів ДПС на отримання індивідуальної податкової консультації платники податків можуть подати і в електронній формі через Електронний кабінет.

Вхід до Електронного кабінету платника здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua , а також через офіційний веб-портал ДПС. При формуванні звернення на отримання індивідуальної податкової консультації в меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету, здійснюється вибір та заповнення наступних реквізитів:

код ДПІ – із списку обирається орган ДПС (область та ГУ ДПС області) до якого надсилається звернення;

тип – із списку обирається значення «консультація»;

тематика – зазначається тематика, яка відповідає змісту звернення платника;

короткий зміст – зазначається «Про надання індивідуальної податкової консультації»;

завантажується скановане звернення у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 2 МБ.

Зберегти проект звернення можна натиснувши кнопку «Зберегти».

У вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» платник має можливість підписати та направити звернення, використовуючи відповідні кнопки «Підписати» та «Відправити».

Звертаємо увагу, що звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у паперовій або електронній формі повинно містити:

найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв'язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин);

підпис платника податків або кваліфікований електронний підпис;

дату звернення.

Зауважимо, що індивідуальні податкові консультації надаються контролюючим органом впродовж 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення. При цьому, уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на 15 календарних днів, про що повідомляє платнику податків. 
Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій розміщено в Електронному кабінеті платника за посиланням.

 

Якщо СГ протягом бюджетного року змінив місцезнаходження, до якого контролюючого органу подається звітність та сплачується ЄСВ? 

У разі зміни СГ протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого єдиного внеску подається та сплачується до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню місцю проживання). 

При цьому відповідно до Порядку обліку платників єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями, після надходження з ЄДР відомостей про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника, пов’язану зі зміною адміністративно-територіальної одиниці або Заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ з приміткою «Зміни, що пов’язані з місцезнаходженням, місцем проживання», до Реєстру страхувальників контролюючим органом до дати спливу одного місяця після отримання відомостей про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника вноситься запис про переведення на облік такого платника до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).

Дані про взяття платника на облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням (місцем проживання) передаються до ЄДР у день взяття на облік. Відомості, які містяться в ЄДР є відкритими і загальнодоступними та надаються у вигляді витягу з ЄДР.

Крім того, дані про взяття на облік в контролюючому органі щоденно оприлюднюються на вебпорталі електронних сервісів Міністерства юстиції України та на офіційному вебпорталі ДПС в електронному сервісі «Електронний кабінет»>«Реєстри»>«Дані про взяття на облік платників податків» та «Реєстр страхувальників».

У разі зміни місцезнаходження (місця проживання) платника протягом звітного періоду, рекомендуємо платнику на дату подачі звітності та сплати єдиного внеску перевірити інформацію щодо місця обліку одним із зазначених вище способів.

 

Особливості подання декларацій фізособами-«незалежниками»

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи. Норми встановлені п. 178.4 ст. 178 ПКУ.

Декларація про майновий стан і доходи за 2020 рік заповнюється та подається фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України  від 25.04.2019 № 177 до 01 травня 2021 року.

Зміни, внесені наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783, зареєстрованим в Мінюсті 28.12.2020 р. за № 1295/35578 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», діятимуть до доходів, отриманих незалежниками протягом 2021 року та задекларованих у 2022 році.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність , які мають найманих працівників, за І кв. 2021 року подають розрахунок за формою 1ДФ з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність та які мають найманих працівників, є податковими агентами у розумінні ст. 171 ПКУ та зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку (п. «б»  п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.12.2020 за № 1304/35587 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4».

Податковий розрахунок подається у термін протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Кодексу), тобто останній день подання податкового розрахунку за 1 квартал 2021 року – 10 травня 2021 року.

 

Необхідність зберігання первинних документів

Одне  з найбільш поширених порушень при проведенні  документальних перевірок фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, це відповідальність за не зберігання первинних документів, на підставі яких ведеться податковий облік.

Звертаємо увагу, що ФОП - платники єдиного податку 1-3 груп зобов'язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких ведеться облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань по податкам і зборам - у разі їх сплати. Такі первинні документи (в тому числі Книги) зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються.

За незабезпечення зберігання первинних документів до платників єдиного податку можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПКУ, зокрема, штраф в розмірі 1020 гривень. За повторне порушення - 2040 гривень.

 

Самотня мати має право на застосування підвищеної податкової соціальної пільги

Будь-який платник ПДФО має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (у 2021 році ця сума складає 1135 гривень).

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника ПДФО протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї виплати), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. У 2021 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, складає  3 180 гривень (2270 грн х 1,4).

У разі якщо платник ПДФО має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір.

Враховуючи зазначене вище, самотня мати – платник ПДФО має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 відсотків суми пільги, яка законодавчо визначена (у 2021 році – 1702,50 грн.), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, за умови дотримання законодавчо встановлених процедур та наданням відповідних підтверджуючих документів.

 

Можливість здобуття страхового стажу для отримання пенсії

Право на добровільну участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні мають особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями і не належать до кола платників єдиного внеску.

Існує два способи добровільної сплати єдиного внеску з метою збільшення
страхового стажу:

 1 спосіб: укладення договору про добровільну участь на термін не менше одного року (таким чином особа поступово може набувати необхідний їй страховий стаж – це страхування на майбутні періоди);

 2 спосіб: укладення договору про добровільну участь (одноразова сплата єдиного внеску) згідно якого особа одноразово може сплатити єдиний внесок за попередні періоди, в яких вона не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (період, який не врахований для обчислення пенсії, за який можливо здійснити сплату єдиного внеску, визначають територіальні відділення Пенсійного фонду України).

Для того, щоб укласти договір добровільної участі, необхідно звернутися до податкового органу за місцем проживання та надати такі документи:

заяву за встановленою формою;

копію трудової книжки (за наявності);

виписку із системи персоніфікованого обліку (за формою ОК-5);

копію документа, що посвідчує особу.

 

Протягом місяця придбано та продано об’єкт нерухомості: чи будуть податкові наслідки

Відповідно до п. п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно з п. п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ при переході права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір купівлі-продажу, зокрема житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Отже, якщо фізична особа придбала та продала об’єкт нерухомості в межах одного місяця, то за наявності документального підтвердження, що засвідчує перехід прав власності від продавця до покупця (договір купівлі-продажу тощо), податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за такий об’єкт контролюючими органами не нараховується.

 

Надали послуги інші, ніж передбачені для I-II груп: будьте готові до втрати статусу спрощенця

Платник єдиного податку першої або другої групи для надання послуг іншим особам, ніж передбачено умовами застосування вказаних групах, повинен здійснити перехід на застосування іншої ставки (третя групи платників єдиного податку) на умовах, встановлених п. п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Якщо платник не здійснив перехід на застосування іншої ставки та надав послуги іншим особам, ніж передбачено умовами застосування першої або другої групи платників єдиного податку, то контролюючий орган, який під час проведення перевірки виявив вищезазначені порушення, має право анулювати реєстрацію такого платника єдиного податку на підставі акта перевірки. При цьому такий платник зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.

 

Чи можна підприємцю-спрощенцю змінити відпустку на лікарняний

Відповідно до п. 295.5 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі (п. п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ).

З метою уникнення порушення термінів сплати авансових платежів рекомендовано подавати до контролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки. Заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності доцільно подавати одразу після закінчення лікарняного.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа-підприємець – платник єдиного податку, яка не використовує працю найманих осіб, може відкликати заяву щодо періоду щорічної відпустки до її початку та скористатися правом на звільнення від сплати єдиного податку за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

 

Припинення підприємницької діяльності

Звертаємо увагу, що фізичні особи дуже часто вважають, що подавши заяву до державного реєстратора про внесення відомостей щодо припинення діяльності ФОП та відображення в Єдиному державному реєстрі статусу «Припинено» ФОП ліквідовано. Але, на цьому процес ліквідації не закінчується. Припинення діяльності ФОП  — це правовий процес (процедура), в результаті якого фізична особа втрачає можливість на законних підставах здійснювати підприємницьку діяльність, з цього моменту ФОП лише позбавляється статусу підприємця, але вся процедура припинення ФОП вважається закінченою тільки після зняття його з обліку в органах ДПС.

Зазначимо, що саму процедуру припинення ФОП можна поділити на декілька етапів:
-подання державному реєстратору заяви про припинення діяльності ФОП
-закриття банківських рахунків
-зняття з обліку у податковій службі.

Найскладнішим етапом для платників податків є це зняття з обліку у податковій, оскільки це можливо тільки після подання звітів по ЄСВ, подання ліквідаційної звітності, закриття об’єктів оподаткування, проведення документальної  перевірки тощо та якщо за результатами  перевірки у ФОП немає заборгованості по сплаті платежів до бюджету, штрафних санкцій то ФОПу встановлюється обліковий стан «Скасовано». Проходження цього етапу потребує  найбільше часу, так наприклад, якщо в ході перевірки спеціалістами ДПС будуть виявлені порушення або невідповідності чи приховування доходів або несплати обов’язкових платежів, підприємцю загрожує накладання штрафних санкцій, а у разі їх несплати, податкова застава.
Тому, ФОП який планує припинити свою діяльність, слід пам’ятати, що внесення запису про припинення діяльності до Єдиного державного реєстру ще не означає остаточну ліквідацію та не знімає з ФОП зобов’язання, а також не скасовує штрафні санкції за їх невиконання.

 

Доцільно заздалегідь громадянам звірити дані щодо плати за землю

Відповідно до п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.

Згідно з абзацами шостим – одинадцятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо:

- розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

- права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 та 281.5 ст. 281 ПКУ;

- розміру ставки земельного податку;

- нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає)/надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Поряд з цим, якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок, щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок (абзац п’ятий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua , а також через офіційний вебпортал ДПС.

 

Декларування - 2021: оподаткування доходів, отриманих від реалізації сільгосппродукції 

Особисте селянське господарство - це, зокрема, господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків.

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) доходу платника податку, визначено п.164.2 ст.164 ПКУ. Не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню) доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України, для ведення особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.

Якщо розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці третьому п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах. 

Враховуючи зазначене, якщо фізичною особою отримано доходи в результаті обробітку земельних ділянок, які перевищують норми, встановлені п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, та з яких не утримано податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, така фізична особа зобов’язана подати податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплатити податкові зобов’язання у визначений законодавством строк.

Також звертаємо увагу громадян, які мають у власності транспортні засоби спеціального призначення (трактори, самохідні шасі, зернозбиральні комбайни, дорожно – будівельну техніку та інші механізми) - ви також зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплатити податкові зобов’язання у визначений законодавством строк за доходи, отримані від надання послуг вищевказаними транспортними засобами. 

Шановні сільськогосподарські товаровиробники, громадяни, які власними силами обробляють земельні ділянки та громадяни, які мають у власності транспортні засоби спеціального призначення, задекларуйте свої доходи!

 

Переглядів: 91
Дата публікації: 16:37 23.03.2021
Міський голова
Надіслати електронне звернення
Надіслати запит на інформацію
Анонс подій
Подій не заплановано
Нові та оновлені сторінки
Оголошення аукціону на продовження договору оренди нежитлового приміщення площею 14,0 кв.м. за адрес   15.04.2021
Оголошення про проведення аукціону з оренди нежитлового приміщення площею 77,6 кв.м. за адресою: м.    15.04.2021
https://www.facebook.com/profile.php?id=100004704247650   14.04.2021
ЗВІТИ!   14.04.2021
Кількість запитів за березень 2021 року   12.04.2021
Розпорядження міського голови від 08.04.2021 № 61 "Про закінчення опалювального періоду"   09.04.2021
Про затвердження Положення Про здійснення візування проєктів актів у виконавчому комітеті Первомайсь   06.04.2021
Про передачу подарунків, одержаних як подарунки Первомайській міській територіальній громаді   06.04.2021
Про затвердження Порядку організації роботи з повідомленнями про можливі факти корупційних або пов’я   06.04.2021
Про затвердження Положення про здійснення контролю за дотриманням антикорупційного законодавства у к   06.04.2021
Посилання
 
 
 
Пошук
Міська владаМіський головаМіська радаКерівний складСтруктураВакансіїЗаходи щодо запобігання корупціїГрафік особистого прийому громадянГрафік виїзних прийомів громадянІнструкція з діловодства у виконавчому комітеті Первомайської міської ради (зі змінами Розпорядження міського голови від 01.04.2020р. №59)ДокументиРезультати поіменного голосуванняРішення Первомайської міської ради Харківської областіРішення виконавчого комітету Первомайської міської радиРозпорядження міського голови з основної діяльностіПроекти рішень Первомайської міської радиПроекти рішень виконавчого комітету Первомайської міськради Харківської областіПереліки розпоряджень міського голови з основної діяльностіПротоколиАрхів рішень Первомайської міськради Харківської областіАрхів рішень виконавчого комітету Первомайської міськради Харківської областіПрозоре містоБюджет та фінансиПоточна діяльністьДокументиКомунальна власністьЖитлові питанняЗакупівліОчищення владиВідкриті даніДоступ до публічної інформаціїРегуляторна політикаЗаконодавство про працю
Первомайська міська рада Харківської області >>>