Головне управління ДПС у Харківській області звертає увагу на те, що у зв’язку із запровадженням на території міста Харкова та області з 12 квітня 2021 року обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом  SARS-CoV-2,  ЦОП працюють з деякими обмеженнями.

Прийом платників у ЦОП здійснюється за попереднім записом на конкретну годину прийому (за телефоном, через електронну скриньку) виключно для надання невідкладних послуг у разі гострої необхідності з дотриманням усіх санітарних норм та заходів для профілактики, запобігання поширення та мінімізації інфікування коронавірусом платників та працівників.

Номери телефонів за якими платники можуть записатися на прийом в ЦОП або отримати необхідну інформацію, розміщенні за посиланням: https://kh.tax.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda/448174.html та на вхідних групах в ЦОП.

Прийом усієї кореспонденції, у тому числі заяв на отримання послуг, здійснюється через скриньки, встановлені в ЦОП, через режим листування в Електронному кабінеті у форматі pdf  або поштою.

ВАЖЛИВО: якщо ви маєте симптоми ГРВІ (підвищена температура тіла, кашель, утруднене дихання тощо) або нещодавно контактували з хворими на COVID-19, просимо вас залишитися вдома та утриматися від відвідування ЦОП!

 Перепрошуємо за незручності та дякуємо за розуміння.

Понад 4,2 млрд грн - надходження ЄСВ за перший квартал

Начальник  Головного  управління ДПС у Харківській області Артем Єфремов повідомив, що протягом першого кварталу  2021 року платники Харківського регіону сплатили 4 208,1 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Вказана сума перевищила надходження за відповідний період 2020 року на  444,0 млн грн (+ 11,8 %).

Індикативний показник ДПС України виконано на 107,3 %, додатково отримано 288,1 млн гривень.

За березень 2021 року надходження склали 1493,3 млн грн, індикативний показник ДПС України виконано на 106,9 % (+96,7 млн грн.). Досягнуто ріст збору до минулого року на 184,7 млн грн (+14,1%).  

Виявлення фактів введення в легальний обіг сільськогосподарської продукції без встановленого джерела походження на загальну суму понад 100 млн гривень

Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Харківській області  спільно зі співробітниками ГУ ДФС у Харківській області за результатами відпрацювання «тіньового» ринку сільгосппродукції виявлені факти введення у легальний обіг пшениці та кукурудзи на загальну суму понад 100 млн гривень.

Так, встановлено, що впродовж 2020 року та у січні 2021 року підприємством документально оформлено придбання пшениці та кукурудзи на суму понад 100 млн грн від фіктивного постачальника з подальшим оформленням реалізації вказаного товару на адресу підприємств реального сектору економіки.

За результатами проведеного аналітичного дослідження встановлено, що підприємство вчинило дії, спрямовані на заниження ПДВ до сплати у бюджет в розмірі понад 16 млн грн за рахунок оформлення операцій з придбання товарів без встановленого джерела походження.

Зібрана необхідна доказова база яка дає змогу дійти висновку, що підприємство брало участь у здійсненні операцій, які мають ознаки правопорушень, пов’язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, на суму понад 100 млн гривень.

Матеріали направлено до правоохоронних органів для вжиття подальших заходів у межах кримінально-процесуального законодавства України.

Порядок реєстрації платників податку на додану вартість

Порядок реєстрації платників податку на додану вартість визначається відповідно до ст.180-184 ПКУ та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130.

Єдиним способом подачі реєстраційної заяви платника ПДВ до контролюючого органу (для обов’язкової, добровільної реєстрації та перереєстрації) є спосіб подачі засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

За даними Реєстру платників податків на додану вартість станом на 01.04.2021 зареєстровано 17 535 платників ПДВ, з них юридичних осіб – 15 928 платників (90,83 відс.), фізичних осіб - підприємців – 1 607 платників (9,17 відс.).

Протягом 1 кварталу 2021 року платниками податків Харківського регіону в електронному вигляді надано 1034 реєстраційних заяв за формою №1-ПДВ.

Через Електронний кабінет можна подати документи, щоб отримати податковий номер

В електронному вигляді облікова картка фізичної особи – платника податків за ф. №1ДР (далі – заява за ф. №1ДР) та заява про внесення змін до Державного реєстру за ф. №5ДР (далі – Заява за ф. №5ДР) подаються через меню «ЕК для громадян»/«Облікова картка фізичної особи – платника податків. Форма 1ДР/Заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО). Форма 5ДР» приватної частини Електронного кабінету за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС, при цьому платник податків самостійно обирає Центр обслуговування платників, де бажає отримати документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, в електронному вигляді.

Для приєднання до заяв за ф. №1ДР та ф. №5ДР сканованих копій документів, що посвідчують особу та інших документів, які підтверджують зміни облікових даних, платнику необхідно використати закладку «Додатки» та обрати «Документ довільної форми» (формат файлу pdf/jpg із обмеженням розміру не більше 2МБ).

Контролюючий орган видає реєстраційний номер облікової картки платника податків в терміни:

– протягом 3-х робочих днів – у разі звернення до податкового органу за місцем проживання;

– до 5-ти робочих днів – у разі звернення до будь-якого податкового органу.

Для отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків необхідно особисто звернутися до податкового органу, який був самостійно обраний під час заповнення заяв за ф. №1ДР або ф. №5ДР та пред’явити паспорт з відміткою про місце реєстрації та, у разі необхідності, документ (довідку) про реєстрацію місця проживання/перебування.

З рекомендаціями щодо подання заяв за ф. №1ДР та ф. №5ДР через Електронний кабінет фізичні особи можуть ознайомитися на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці: «Головна/Фізичним особам/Подання відомостей для реєстрації фізичної особи/внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків через Електронний кабінет.

Електронний кабінет дає змогу дізнатися про залишок коштів на єдиному рахунку та отримати витяг про стан розрахунків з бюджетом

Звертаємо увагу платників податків, включених до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, що у приватній частині Електронного кабінету є можливість перегляду інформації про рух коштів на єдиному рахунку та доступ до інформації про залишок коштів на єдиному рахунку.

З метою отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та цільовими фондами платник податків, який використовує єдиний рахунок, надсилає до органу ДПС за основним (неосновним) місцем обліку запит за формою «F/J1300204» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.

Відповідь на запит надсилається платнику податків через Електронний кабінет не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за формою «F/J1300204». Витяг формується за період, вибраний платником податків при створенні запиту, з урахуванням строків давності станом на дату відправлення запиту до органу ДПС.

Щодо правильності заповнення платіжних документів для сплати податків на єдиний рахунок

Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 №847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок №847).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку №847 заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 ПКУ.

Коригування реквізитів у Розрахунку через виправлення помилок

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 №773).

Проведення коригувань реквізитів податкового розрахунку проводиться у відповідності з розд. V Порядку.

Згідно з п. 5 розд. V Порядку після закінчення строку подання розрахунку з типом «Звітний» та/або «Звітний новий» подається Розрахунок з типом «Уточнюючий». Уточнюючий Розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.

Відповідно до абзацу другого п. 6 Порядку Розрахунок з типом «Уточнюючий» (при коригуванні виключно реквізитів) для платників єдиного внеску, подається на підставі інформації з раніше поданих Розрахунків і містить інформацію лише за рядками з реквізитами та сумами нарахованого єдиного внеску, які уточнюються.

Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до платника податків.

Разом з тим, для проведення коригувань платнику податків необхідно сформувати та подати Розрахунок з типом «Уточнюючий», який має містити обов’язкові реквізити, визначені в рядках 01-05 та у рядку 031 для платників єдиного внеску, а також інформацію про додатки, у яких буде проводитись коригування, та їх кількість, що визначені в рядку 06 Розрахунку. При цьому додатки, інформація щодо яких не коригується, у рядку 06 не вказуються та відповідно не подаються (п. 8 розд. V Порядку).

П’ятдесятитисячне обмеження щодо розрахунків з оплати праці

Відповідно до п. п. 5 п. 3 розд. І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (далі – Положення №148), готівкові розрахунки/розрахунки готівкою – платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Підпунктом 2 п. 6 розд. ІІ Положення №148 визначено, що суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки з фізичними особами готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в розмірі до 50000 грн уключно.

При цьому, суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи/юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку (далі – небанківські установи), шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Разом з тим, обмеження, установлені в пп. 6 та 7 розд. II Положення №148, не стосуються виплат, пов’язаних з оплатою праці (п. п. 4 п. 8 розд. ІІ Положення №148).

Купуйте через Інтернет безпечно

У податковій наголошують, що продавці товарів повинні виконувати вимоги статті 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема, видавати покупцям розрахункові документи(чеки) які відповідають вимогам розрахункових документів.

Звертаємо увагу громадян – покупців на те, що вони мають право отримувати чеки при покупці товару.

Неотримання розрахункових документів (чеків) покупцями позбавляє їх можливості відстоювати свої права як споживача, оскільки у покупців відсутні будь-які документи, що підтверджують факт укладення угоди між ним і продавцями.

Враховуючи викладене, рекомендуємо громадянам – покупцям при здійсненні покупок у мережі Інтернет вимагати у продавців забезпечити видачу розрахункових документів (чека) у паперовому вигляді чи надсилання електронних розрахункових документів.

Зміна адміністративного устрою: інформуємо про об’єкт оподаткування

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Порядок №1588).

Згідно з п. 8.4 розд. VIII Порядку №1588 повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - повідомлення №20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

При зміні відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення №20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.

Законом України від 16 квітня 2020 року №562-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» внесені зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якими уповноважено Кабінет Міністрів України до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України здійснювати визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року №707-730 визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад усіх областей України (далі – розпорядження КМУ).

Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», починаючи з 19.07.2020, запроваджено новий районний поділ у межах Автономної Республіки Крим та областей України, зокрема, утворено нові райони із визначенням затверджених розпорядженнями КМУ територій територіальних громад, що ввійшли до їх складу.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій від 26.11.2020 №290 (у редакції наказу Мінрегіону від 12.01.2021 №3) затверджено Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – Кодифікатор), який впроваджується на заміну Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України (далі – КОАТУУ).

Відповідно із впровадженням Кодифікатора ведення КОАТТУ буде припинено.

У перехідний період для заповнення повідомлення №20-ОПП може використовуватись КОАТУУ.

Отже, якщо унаслідок зміни адміністративно-територіального устрою змінилась адміністративно-територіальна одиниця на території якої знаходиться об’єкт оподаткування, повідомлення №20-ОПП подається з ознакою «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування», у графах 6-7 повідомлення № 20-ОПП зазначається код та назва населеного пункту – адміністративного центру новоствореної територіальної громади згідно з КОАТУУ. Такий порядок заповнення граф 6-7 повідомлення №20-ОПП діятиме до завершення перехідного періоду - до запровадження Кодифікатора.

Заповнення графи «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» реєстраційної заяви за ф. №1-ПРРО, коли діяльність здійснюється у не визначеному місці

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі – Порядок №1588).

Незалежно від того, чи визначився суб’єкт господарювання з місцем здійснення господарської діяльності, де застосовуватиметься ПРРО, такий суб’єкт господарювання, керуючись п. 63.3 ст. 63 ПКУ та п. п. 8.1, 8.3 і 8.4 розд. VIII Порядку №1588, подає повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. 20-ОПП) із зазначенням інформації про всі наявні об’єкти оподаткування, у тому числі ті, де має намір застосовувати ПРРО.

Згідно з п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547» (далі – Порядок №317) для реєстрації ПРРО складається заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою №1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. №1-ПРРО) (J/F 1316602).

Реєстраційна заява за ф. №1-ПРРО містить графу «Ідентифікатор об’єкта оподаткування», яка заповнюється згідно з повідомленням за ф. 20-ОПП.

Якщо на момент подання заяви за ф. №1-ПРРО відбулися зміни щодо об’єкта оподаткування, на який як на господарську одиницю реєструється ПРРО, то суб’єкт господарювання, керуючись п. 8.5 розд. VIII Порядку №1588, подає повідомлення за ф. 20-ОПП зі змінами, після чого подає реєстраційну заяву за ф. №1-ПРРО.

Чи можна ексспрощенцю скористатися старим від’ємним значенням об’єкта оподаткування

Платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування, сплачує податок на прибуток на підставі Декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворений), який для нього починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року, та визначає об’єкт оподаткування податком на прибуток на підставі фінансового результату, відображеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за такий звітний період. Тому, такий платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування, не може зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалось у нього в Декларації до переходу на спрощену систему оподаткування.

Здача приміщення оренду: як здійснити угоду та залишитися спрощенцем

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Частиною першою ст. 320 Цивільного кодексу України визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із п. п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв. метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів.

Нормами чинного законодавства не передбачено обмежень щодо надання в оренду власного нерухомого майна фізичними особами, які зареєстровані суб’єктами господарювання.

Отже, фізичні особи – підприємці можуть надавати власне майно в оренду за умови, що здавання в оренду нерухомого майна такою фізичною особою не здійснюється в межах підприємницької діяльності платника єдиного податку.

Нагадаємо, що оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) здійснюється відповідно до п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

Як обчислюється та сплачується фізичною особою транспортний податок у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування протягом звітного року

Згідно з п.п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 розд. ХІІ ПКУ у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Підпунктом 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що за об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Детальніше, на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС України, категорія питання:110.05.

Про пільги щодо сплати земельного податку

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що існують пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб. Зокрема, відповідно до статті 281 Податкового кодексу України від сплати податку звільняються:

особи з інвалідністю першої і другої групи;

фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

пенсіонери (за віком);

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Проте, таке звільнення від сплати податку за земельні ділянки, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства − у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах − не більш як 0,25 гектара, в селищах − не більш як 0,15 гектара, в містах − не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва − не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів − не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва − не більш як 0,12 гектара.

Для отримання пільги необхідно звернутися до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки із заявою про надання пільги та документами, що посвідчують право на пільгу: посвідчення особи з інвалідністю або довідку медико-соціальної експертної комісії; посвідчення батьків багатодітної сім’ї; пенсійне посвідчення (за віком); посвідчення «Учасник бойових дій», «Особа з інвалідністю внаслідок війни», «Учасник війни», «Член сім’ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби», «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1-3 категорія) тощо.

Варто знати, якщо фізична особа станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги.

Земельний податок для фізичних осіб

Відповідно до ПКУ плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Платниками податку є:

- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

- землекористувачі.

Об’єктами оподаткування є:

- земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

- земельні частки(паї), які перебувають у власності.

Нарахування земельного податку фізичним особам здійснюють податкові органи за місцем знаходження земельної ділянки на підставі даних Державного земельного кадастру з урахуванням бази оподаткування земельним податком.

Базою оподаткування для розрахунку земельного податку є:

- нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації;

- площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Контролюючі органи обчислюють суми земельного податку та надсилають або вручають особисто платнику за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року повідомлення-рішення. В свою чергу, фізичні особи сплачують земельний податок протягом 60 днів з дня вручення повідомлення – рішення.

Якщо платник податку виявив розбіжності у відомостях про земельну ділянку, що були надані контролюючими органами, йому необхідно звернутись до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки з оригіналами документів на право власності, користування пільгою для проведення звірки та уточнення даних.

 

Діяльність на землі понад 2 гектари передбачає держреєстрацію СГД

На сьогодні триває кампанія декларування доходів громадян. Під час кампанії громадяни, які минулого 2020 року  отримували доходи від самостійного обробітку власних земельних ділянок (паїв) загальною площею понад 2 гектари та від продажу сільськогосподарської продукції, мають задекларувати такі доходи та сплатити відповідні податки. Також необхідно задекларувати отриманий дохід у разі надання власних земельних ділянок (паїв) в оренду іншій фізичній особі, яка не є суб’єктом господарювання.

Такі види доходів відповідно до вимог ПКУ підлягають оподаткуванню за ставкою податку на доходи фізичних осіб 18% та військового збору 1,5%.

Граничний термін подання Податкової декларації про майновий стан і доходи настає 30 квітня поточного року. Сплатити узгоджені податкові зобов’язання платники податку зобов’язані до 1 серпня 2021 року.

Фізичні особи, які на, на постійній основі провадять діяльність, яка спрямована на отримання доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних частках (паях), розмір яких перевищує 2 гектари передбачає державну реєстрацію як суб’єкта господарської діяльності.

Співвласники житлової нерухомості без поділу в натурі: як повідомити податковий орган про належну частку

Відповідно до п. п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з ст. 355 ЦКУ майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (ст. 368 ЦКУ).

Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном.

Підпунктом 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ визначено платників податку в разі перебування, зокрема, об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб, зокрема:

- якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб – власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п. п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Згідно з п. п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

При виявленні розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Таким чином, фізичні особи – співвласники житлової нерухомості, яка перебуває у їх спільній сумісній власності, але не поділена в натурі, можуть повідомити контролюючий орган про визначеного за їх згодою платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, звернувшись з письмовою заявою за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості.

Чи декларується дохід у результаті отримання спадщини?

Встановлено різні ставки для оподаткування доходів платника податку, одержаних у вигляді спадщини, залежно від ступеня споріднення спадкоємця із спадкодавцем та резидентського статусу.

Так, об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО.

Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою ПДФО – 5 відсотків.

Об’єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та об’єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця – резидента оподатковуються ПДФО за ставкою 18 відсотків.

Фізичні особи, які отримали спадщину, що оподатковується ПДФО за ставкою 5 та 18 відсотків, зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан і доходи, у якій включити суми таких доходів до загальногорічного оподатковуваного доходу й визначити податкові зобов’язання з ПДФО та з військового збору.

Звертаємо увагу платників податків, що до завершення «Деклараційної кампанії-2021» залишилося менше місяця

Головне управління ДПС у Харківській області наголошує громадянам, які протягом 2020 року отримали доходи у вигляді:

- доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи. До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування чи отримання в дарунок майна не від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення тощо); 

- доходів отриманих від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування (до таких доходів відносяться, зокрема, операції з інвестиційними активами); 

- іноземних доходів тощо. Таким громадянам до 30.04.2021 включно потрібно задекларувати доходи, отримані протягом 2020 року та своєчасно сплатити податки.

Крім того, до 30.04.2021 включно податкову декларацію зобов’язані подати особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Громадяни, які мають право на податкову знижку, можуть використати своє право до 31.12.2021 включно.  

Звертаємо увагу, що відповідальність за несвоєчасне подання податкової декларації передбачена  п. 120.1 ст. 120 ПКУ та ст. 1641 Кодексу України про адміністративні правопорушення.