Інформація Лозівського сектору організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Харківській області
 Інформація Лозівського сектору організації роботи організаційно-розпорядчого управління  ГУ ДПС у Харківській області

Інформація Лозівського сектору організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Харківській області

Щодо зміни порядку подання звітності з єдиного внеску

Законами України від 19 вересня 2019 року №115 «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податку на доходи фізичних осіб» та №116-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» змінено порядок подання звітності про нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема передбачено щоквартальне подання звітності про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону №2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені ПКУ.

Детально про оновлене заповнення єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податку на доходи фізичних осіб йдеться на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/466208.html.

До 10 червня 2021 року платникам надана можливість скористатись процедурою списання пені та штрафів у разі сплати основної суми боргу

Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072, зокрема, підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ доповнено новим п. 23.

Відповідно до п. 23 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ у разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом № 1072 суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 01 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Нагадуємо, що положення вищезазначеного пункту не застосовується щодо:

- великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним підпунктом 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 ПКУ;

- осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;

- осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

- банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

- осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

- осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Тому у разі надходження до територіального органу ДПС заяв про участь у процедурі, визначеній пунктом 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ від платників податків, які на дату реєстрації заяви та присвоєння їй вхідного номеру у цьому органі ДПС підпадали під зазначені вище виключення, таким платникам у п’ятиденний строк від дати реєстрації заяви направляється аргументована відмова у списанні, скасуванні та зменшенні штрафних санкцій (у т.ч. довідково розрахованих) та пені із зазначенням причини відмови з посиланням на відповідне положення пункту 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ. При цьому підставою для відмови є перебування платника податків в будь-якій з процедур, визначених пунктом 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Згідно з пунктом 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати основної суми податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Разом з тим, платнику надається право виконати вимоги пункту 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом.

До уваги платників екологічного податку!

Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ та чинному на час її подання.

Норми визначені п. 48.1 ст. 48 ПКУ.

Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Податкова декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015    № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Податкової декларації є 6 (шість) типів додатків: додатки 1 – 6.

Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.

Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588).

Повідомлення про об’єкти оподаткування або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 Порядку № 1588).

Пунктом 250.9 ст. 250 ПКУ передбачено, що якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник екологічного податку зобов’язаний подавати податкові Декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.

У разі передачі в оренду або відчуження нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду поточного року, платник складає та подає повідомлення 20-ОПП та відповідно до п. 250.9 ст. 250 ПКУ повідомляє контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення заяву про виникнення (відчуження) у нього об’єкта оподаткування екологічним податком.

При цьому декларування податкових зобов’язань з екологічного податку здійснюється платниками за фактичний період перебування у користуванні об’єктів оподаткування, визначений у повідомленні 20-ОПП, у відповідному звітному (податковому) періоді.

 

Щодо питань оскарження рішень податкового органу

Якщо прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, при зверненні до суду з позовом про визнання протиправним рішення податкового органу, хто є належним відповідачем по справі: ДПС України чи ГУ ДПС в області?

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 2-11 зазначеного Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь ДПС України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 вищевказаного Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 ПКУ.

Тобто, рішення щодо реєстрації/відмови у реєстрації податкових накладних приймається комісією ГУ ДПС області, тому відповідачами у справах про оскарження протиправної відмови у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних є Головне управління ДПС  області.

 

Чи можна оскаржити в одній скарзі декілька рішень контролюючого органу?

Платник податків може оскаржити в одній скарзі всі рішення контролюючого органу, оскільки чинним законодавством не встановлено обмежень щодо кількості оскаржуваних рішень.

 

Чи зупинить скарга виконання грошових зобов’язань, що вказані в податковому повідомленні-рішенні, та на який строк? 

Скарга, подана з дотриманням строків, визначених абзацом першим п. 56.3 ст. 56 ПКУ (протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується), зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Чи треба повідомляти податковий орган про оскарження податкового повідомлення-рішення в суді?

Платник податків має право оскаржити податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу в суді незалежно від того, чи проводиться процедура адміністративного оскарження такого податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу.

Водночас платник податків не повинен повідомити контролюючий орган про надання позовної заяви до суду, суд самостійно направляє до контролюючого органу інформацію про відкриття провадження у справі.

 Чи змінено строки розгляду скарг платника?

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Проте, керівник чи його заступник або уповноважена особа контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення 20-денного строку.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Слід зазначити, що відповідно до п. 52 прим. 8 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідних положень» ПКУ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від’ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених ст. 56 ПКУ.

Умови, за яких підприємці можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи

Відповідно до п. п. «б» п. п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку четвертої групи, належать фізичні особи – підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство», за умови виконання сукупності таких вимог:

- здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

- провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

- не використовують працю найманих осіб;

- членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України;

- площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.

Разом з цим не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

- суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

- суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29-2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання);

- суб’єкт господарювання, який станом на 01 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

 

Коли замовник послуг юрособа-неплатник єдиного податку

Нормами законодавства передбачено, що договір про надання послуг є складним зобов’язанням, що складається з двох зобов’язань: правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник має право вимагати виконання цього обов’язку, та правовідношення, в якому замовник зобов’язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Якщо фізична особа - підприємець - платник єдиного податку другої групи надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є фізична особа, яка підписує акт виконаних робіт, але вартість виконаних послуг для фізичної особи оплачує юридична особа, яка не є платником єдиного податку, то такий підприємець має право обрати другу групу платника єдиного податку.

Якщо фізична особа-підприємець – платник єдиного податку другої групи надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є юридична особа – не платник єдиного податку, яка підписує акт виконаних робіт та оплачує вартість виконаних послуг, то такий підприємець порушує умови, передбачені ПКУ, для другої групи платників єдиного податку, але за таким підприємцем залишається право обрання третьої групи платника єдиного податку.

 

Розмір благодійної допомоги, яку можна надати без оподаткування

Відповідно до п. п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 розд. IV ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2019 році – 2690 грн, у 2020 році – 2940 грн, у 2021 році – 3180 гривень).

Положення п. п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені п. п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

 

Бухгалтерські послуги можна надавати на єдиному податку

Відповідно до п. п. 291.5.2 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність у сфері аудиту.

Згідно з підпунктами 1 та 3 п. 1 ст. 1 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» аудит фінансової звітності – аудиторська послуга з перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності юридичної особи або представництва іноземного суб’єкта господарювання, або іншого суб’єкта, який подає фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність групи, з метою висловлення незалежної думки аудитора про її відповідність в усіх суттєвих аспектах вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам.

Аудиторська діяльність – незалежна професійна діяльність аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, зареєстрованих у Реєстрі аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, з надання аудиторських послуг.

При цьому, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями визначено, що бухгалтерський облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Враховуючи те, що діяльність у сфері бухгалтерського обліку та діяльність у сфері аудиту за своєю сутністю є різними видами діяльності, то фізичні особи – підприємці, які надають виключно бухгалтерські послуги мають право перебувати на спрощеній системі оподаткування та бути платниками єдиного податку.

 

Застосування ФОП – платниками єдиного податку РРО та/або ПРРО

З 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Тобто, з 01 січня 2021 року РРО та/або ПРРО обов’язково повинні застосовувати усі платники єдиного податку (фізичні особи – підприємці), які здійснюють реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного.

ДПС України розроблено та впроваджено безкоштовне програмне забезпечення ПРРО, яке завантажується на пристрій: смартфон, планшет, комп’ютер тощо, що дає значну перевагу над звичайним класичним РРО при витратах суб’єктів господарювання на придбання касової техніки.

Порядок скасування реєстрації програмного РРО

Порядок скасування реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) встановлено розділом III Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547».

Реєстрація ПРРО діє до дати скасування реєстрації ПРРО, що здійснюється шляхом виключення його з Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.

Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою №1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) з позначками «крадіжка пристрою чи компрометація ключа» або «несправність».

До подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання має забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком №317.

Реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером, якщо:
- до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця;

- щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання;

- щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;

- стосовно фізичної особи-підприємця наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;

- суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом України від 15 березня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав.

 

Щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у святковий чи вихідний день

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 передбачено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Отже, якщо граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

 

Заповнення у Розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, рядка 105

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 №773) затверджені Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджені (далі – Порядок).

Згідно з п. 1 розд. ІІІ Порядку у рядку 105 «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення)» (далі – рядок 105) Розрахунку зазначається кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення).

В додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі – Додаток 1) до Розрахунку персоніфіковано по кожному працівникові відображається сума нарахованої заробітної плати, винагороди за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.

Згідно з п. 1 розд. IV Порядку стосовно однієї застрахованої особи допускається декілька записів у Додатку 1 до Розрахунку, якщо протягом одного звітного (податкового) періоду застрахованій особі були здійснені нарахування виплат за поточні та майбутні (відпускні, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами), за минулі (тимчасова непрацездатність та перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і нарахування сум заробітної плати (доходу) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання якої (яких) перевищує календарний місяць, а також за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду – сум середньої заробітної плати за вимушений прогул).

Проте, до рядка 105 Розрахунку не включаються працівники або інші фізичні особи, по яким у зв’язку з відпусткою без збереження заробітної плати, перебуванням повний місяць на лікарняному, який буде оплачений в наступному місяці, чи відсутністю доходу (оскільки відпускні були нараховані в попередньому місяці) у Додатку 1 до Розрахунку зазначається тільки кількість днів.

 

Варто громадянам звернутись до контролюючого органу для звірки даних щодо плати за землю

Відповідно до п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ (абзац перший п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Згідно з абзацами шостим – одинадцятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо:

- розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

- права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 та 281.5 ст. 281 ПКУ;

- розміру ставки земельного податку;

- нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає)/надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Поряд з цим, у разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок, щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок (абзац п’ятий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

 

 

Переглядів: 344
Дата публікації: 16:20 05.05.2021
Міський голова
Надіслати електронне звернення
Надіслати запит на інформацію
Анонс подій
Подій не заплановано
Посилання
 
 
 
 

 

 
Пошук
Міська владаМіський головаМіська радаКерівний складСтруктураВакансіїЗаходи щодо запобігання корупціїГрафік особистого прийому громадянГрафік виїзних прийомів громадянІнструкція з діловодства у виконавчому комітеті Первомайської міської ради (зі змінами Розпорядження міського голови від 01.04.2020р. №59)ДокументиРезультати поіменного голосуванняРішення Первомайської міської ради Харківської областіРішення виконавчого комітету Первомайської міської радиРозпорядження міського голови з основної діяльностіПроекти рішень Первомайської міської радиПроекти рішень виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської областіПереліки розпоряджень міського голови з основної діяльностіПротоколиАрхів рішень Первомайської міськради Харківської областіАрхів рішень виконавчого комітету Первомайської міськради Харківської областіПрозоре містоБюджет та фінансиПоточна діяльністьДокументиКомунальна власністьЖитлові питанняЗакупівліОчищення владиВідкриті даніДоступ до публічної інформаціїРегуляторна політика
Первомайська міська рада Харківської області >>>