Інформація Лозівського сектору організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Харківській області
 Інформація Лозівського сектору організації роботи організаційно-розпорядчого управління  ГУ ДПС у Харківській області

Інформація Лозівського сектору організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Харківській області

До бюджету країни надійшло більше 21,2 млрд грн від платників податків Харківщини

Як повідомили в Головному управлінні ДПС у Харківській області, протягом січня - травня 2021 року платники податків регіону перерахували до бюджетів усіх рівнів понад 21,2 млрд гривень.

Це на 5,3 млрд грн. більше ніж за відповідний період минулого року.

Темп сплати податків до відповідного періоду минулого 133,4 %. Індикативний показник ДПС України виконано на 105,6% (+1 127,9 млн гривень).

Так, до Державного бюджету надійшло  майже 12,5 млрд грн, до місцевих бюджетів – понад 8,7 млрд гривень.

 

Відомості про доходи за перший квартал 2021 року вже доступні в Електронному кабінеті

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що отримати інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків можна за допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет платника» з використанням електронного цифрового підпису фізичної особи.

Фізична особа – платник податків відповідно до норм Закону України «Про захист персональних даних» може сформувати запит на отримання інформації виключно про себе, інформація щодо третіх осіб у відповідь на такий запит не надається.

Вхід до Електронного кабінету платника здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Інформація про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків розміщена у приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету платника. Ця інформація доступна для перегляду, збереження або друку.

Звертаємо увагу, що відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді можна отримати за останні три роки (поквартально).

Відомості про доходи за перший квартал 2021 року вже доступні в Електронному кабінеті.

 

Не пізніше 9 червня 2021 року: Платники можуть скористатись процедурою списання пені та штрафів у разі сплати основної суми боргу

Відповідно до Закону України 1072, що набрав чинності 10 грудня 2020 року:

 «у разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом 1072 України  суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 1 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов'язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків».

Штрафні санкції і пеня, що підлягають застосуванню та нарахуванню у зв'язку зі сплатою такого податкового боргу, не підлягають застосуванню та нарахуванню, а нараховані підлягають коригуванню до нульових показників.

Платники податків на яких поширюється положення пункту 23 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, які виявлять бажання скористатися можливістю списання податкового боргу з штрафних санкцій та пені за умови слати податкового боргу за основним платежем, мають подати до органу ДПС за місцем обліку такого податкового боргу заяву про наміри скористатись положеннями пункту 23 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Звертаємо увагу, що платникам надано право виконати вимоги пункту 23 та подати заяви - протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом, тобто  не пізніше 09.06.2021 року.

 

До уваги членів садівницьких товариств: як сплачувати земельний податок

Якщо земельні ділянки приватизовані громадянами - членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст. 281 ПКУ, є платниками земельного податку.

При цьому, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.
Садівницьке товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.

Річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, платник може надіслати через Електронний кабінет

Платник податку, який зобов’язаний оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом через приватну частину Електронного кабінету має можливість надіслати до контролюючого органу у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним:

річну фінансову звітність у форматі XML за допомогою режиму «Введення звітності»;

аудиторський звіт разом із супровідним листом у форматі pdf (обмеження 2 МБ) за допомогою режиму «Листування з ДПС».

 

Актуальні питання платників: аби не проґавити зміни

На сьогодні прийнято Закон України від 2 березня 2021 року №1293-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти із значними інвестиціями в Україні». Які саме преференції пропонує законодавець для платника?

Закон України №1293-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти із значними інвестиціями в Україні» набрав чинності 28 березня 2021 року. Ним встановлюються тимчасові, до 1 січня 2035 року, податкові преференції суб’єктам господарювання, які реалізують інвестиційні проєкти із значними інвестиціями в рамках виконання спеціального інвестиційного договору.

Право на податкові преференції, передбачені законом, є для сплати податку на прибуток підприємств, також преференції можуть встановлювати органи місцевого самоврядування в частині плати за землю за земельні ділянки, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів та у звільненні від податку на додану вартість.

Більш детальніше у Інформаційному листі №21 за посиланням https://tax.gov.ua/data/material/000/372/470234/InfoList21.pdf.

 

Чого податкова не повідомляє про борг громадян? Виявилося, що вже набігла велика сума, яку за три останні роки сплатити буде проблемно.

Податковий орган дає можливість звіритися зі сплати податків. Адже така процедура дасть можливість платникам переконатися у відсутності заборгованості перед бюджетом, а у разі її наявності – запобігти подальшому накопиченню, вчасно сплативши борг.

Перевірити стан розрахунків з бюджетом громадяни можуть у Центрах обслуговування платників за місцем реєстрації (податкової адреси), або скориставшись електронними сервісами податкової служби: у меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної  частини Електронного кабінету.

 

А ви не змінювали протягом останніх років своїх особистих даних? Питання: Якщо мова йде про місце проживання, то так.

Якщо фізична особа – платник податків змінив особисті реєстраційні дані, наприклад: прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання (податкову адресу) тощо, то такий платник зобов’язаний повідомити контролюючі органи про зміну даних протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання до контролюючих органів Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (Форма №5 ДР)  або Заяви про внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією та/або номером паспорта (Форма № 5ДРП).

Без оновлення своїх особистих даних фізична особа – платник податків надалі може зіштовхнутися з неузгодженістю при поданні звітності, позбавляє себе можливості вчасно отримувати нагадування від податкових органів щодо обов’язкових податків, зборів (інших платежів) або наявності податкового боргу, що призведе до подальшого нарахування штрафних санкцій.

 

Як можна повідомити податковий орган про продаж підробленого алкоголю?

Громадяни, які володіють інформацією щодо суб’єктів господарювання (адрес їх господарських об’єктів), які здійснюють реалізацію підакцизної продукції з порушенням вимог діючого законодавства (реалізація алкогольних напоїв та тютюнових виробів: без застосування реєстратора розрахункових операцій, за відсутності марок акцизного податку, за цінами нижче ринкової та з ознаками фальсифікації тощо)  повідомляти Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) або за телефоном «Гарячої лінії ДПС» 0800 501 007 та (044) 272 62 55.

З метою всебічного та якісного розгляду звернень громадян просимо у зверненнях за можливості зазначати: адресу господарського об’єкту, назву суб’єкта господарювання, вид придбаної підакцизної продукції (з ознаками фальсифікації та/або відсутності марок акцизного податку) з наданням підтверджуючих документів (за наявності) або будь-яку іншу інформацію, яка може бути використана при проведенні контрольно-перевірочних заходів.

 

Хоче товариство здійснювати сплату податків за єдиним рахунком, що для цього треба?

Розрахуватись з бюджетом та фондами можливо одним платіжним документом на загальну суму.

Нагадуємо, що через єдиний рахунок можна сплатити всі поточні платежі, податковий борг за такими платежами та недоїмку з єдиного внеску, грошові зобов'язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень.

Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки.

Перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001.

Другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

Третій – надати до обслуговуючого банку розрахункові документи із зазначенням реквізитів  єдиного рахунку на загальну суму без визначення одержувачів або з визначенням одержувачів.

Платники, які не подали Повідомлення за формою J/F 1307001, продовжують сплачувати платежі безпосередньо на бюджетні/не бюджетні рахунки.

 

Подали заяву на реєстрацію програмного РРО, отримали квитанцію з помилкою «Адреса розміщення ГО не відповідає реєстраційним даним» вказана нами у заяві адреса відповідає даним, зазначеним у повідомленні ф. 20-ОПП.

При отриманні суб’єктом господарювання (користувачем ПРРО) квитанції з помилкою «Адреса розміщення ГО не відповідає реєстраційним даним», якщо вказана у заяві адреса відповідає даним, зазначеним у повідомлені про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП, такий суб’єкт господарювання повинен повторно подати реєстраційну заяву за ф. №1-ПРРО. При цьому, для забезпечення повної відповідності адреси місцезнаходження господарської одиниці необхідно в приватній частині Електронного кабінету в розділі «Облікові дані платника»/«Відомості про об’єкти оподаткування» з графи «Місцезнаходження об’єкта оподаткування» скопіювати адресу та вставити її в реєстраційну заяву за ф. № 1-ПРРО.

 

Чи можливо одночасно використовувати різними суб’єктами господарювання два окремі ПРРО на одному пристрої

Програмне забезпечення для ПРРО може бути одночасно встановлено на будь-яку кількість пристроїв, але використовувати один ПРРО можна тільки на одному пристрої і тільки одним касиром.

В програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, на даний час немає можливості одночасно використовувати різними суб’єктами господарювання два окремі ПРРО на одному пристрої. Водночас, таке використання суб’єктами господарювання ПРРО допустиме лише почергово. Для цього необхідно почергово закривати робочу зміну одному суб’єкту господарювання та відкривати робочу зміну іншому. При цьому, суб’єкт господарювання протягом дня в ПРРО може відкрити нову робочу зміну у разі формування фіскального звітного чека   (Z-звіту) та закриття попередньої зміни.

 

Проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО без використання режиму програмування найменування кожного товару: відповідальність

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону №265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (далі – фіскальний чек), створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО (далі – ПРРО) QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Так, відповідно до п. 11 ст. 3 Закону №265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Обов’язкові реквізити фіскального касового чеку на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) визначені п. 2 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі – Положення №13). При цьому у фіскальному чеку, зокрема, зазначаються: назва товару (послуги); вартість; якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, – кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги); код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством).

Водночас при відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Враховуючи викладене, діючим законодавством не передбачено відповідальності суб’єкта господарювання при проведенні розрахункових операцій через РРО або програмні РРО без використання режиму програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості.

Але, при встановленні в ході перевірки факту невидачі відповідного розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункової операції, форма якого передбачена положенням №13, а саме: відсутність зазначення у розрахунковому документі обов’язкових реквізитів, таких як, найменування, ціни, кількості проданих товарів, робіт (послуг), до суб’єкта господарювання застосовується відповідальність у вигляді штрафних санкцій, передбачених п. 1 ст. 17 Закону №265.

 

Частина будівлі промисловості надана в оренду: чи сплачувати податок на нерухомість

Відповідно до п. п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Змінами, внесеними Законом України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) до п. п. «є» п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ, з об’єктів оподаткування податком виключені будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Отже, починаючи з 23.05.2020 (з дати набрання чинності змінами, внесеними до ПКУ Законом №466) суб’єкт господарювання, основна діяльність якого класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, при здійсненні ним операцій з надання в оренду частини будівлі промисловості, яка перебуває у його у власності та належить до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, визначає податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в частині будівель промисловості, наданих в оренду.

 

Аби спрощенці першої-третьої груп не погубили первинні документи

Законом України від 14 липня 2020 року №786, внесені зміни до п. 296.1 ст. 296 ПКУ.

Так, з 1 січня 2021 року згідно з п. 296.1 ст. 296 ПКУ фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість (далі – ПДВ), ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзац перший п. 44.1 ст. 44 ПКУ).

Пунктом 44.3 ст. 44 ПКУ встановлено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.ст. 39 та 39 прим. 2 ПКУ), з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності та документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

При ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.ст. 39 та 39 прим. 2 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Передбачені п. 44.3 ст. 44 ПКУ терміни зберігання документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ.

Слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020 №728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року №579» з 01 січня 2021 року втратили чинність форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №579 та скасовано реєстрацію книг у податкових органах.

Проте зміни, запроваджені з 01.01.2021 Законом №786 щодо форми обліку доходів і витрат у довільній формі (в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо) чи в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо)), не скасовують обов’язку дотримуватися платниками єдиного податку першої-третьої груп вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – податкова декларація) на підставі первинних документів відповідно до норм п. 44.1 ст. 44 ПКУ, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно з п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПКУ.

Крім того, при заповненні податкової декларації за звітний період – 2020 рік платниками єдиного податку використовуються дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат (далі – Книги), які велися до 01.01.2021, показники яких повинні бути підтверджені первинними документами.

Отже, фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої-третьої груп зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких ведеться облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань з податків і зборів – у разі їх сплати. Такі первинні документи (в тому числі Книги) зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються, а у разі ліквідації платника податків документи за період його діяльності не менш як 1095 днів, що передували даті його ліквідації, які зберігалися в органі ДПС, в установленому законодавством порядку передаються органом ДПС до архіву.

 

Коли вирішили припинити незалежну професійну діяльність

Зняття з обліку фізичної особи, яка здійснювала незалежну професійну діяльність, в контролюючому органі проводиться у порядку, встановленому п. 65.10 ст. 65 та ст. 67 ПКУ, ст. 5 Закону №2464, розд. V Порядку №1162 та розд. ХІ Порядку №1588.

Відповідно до п. п. 2 п. 11.18 розд. XI Порядку №1588 фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного реєстру чи уповноваженого органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку заяв про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП (далі – заява за ф. №8-ОПП).

Підтвердженням припинення незалежної професійної діяльності є відомості (витяг) відповідного реєстру, до якого вноситься інформація про державну реєстрацію такої діяльності, щодо припинення, або зупинення, або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.

Державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.

Врегулювання питань погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу у разі припинення реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності) здійснюється у порядку, визначеному ПКУ.

Пунктом 11.12 розд. XI Порядку №1588 визначено, що платникам податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а також щодо яких законом або нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України для проведення реєстрації ліквідації, реорганізації, закриття або припинення діяльності платника податків видається довідка про зняття з обліку платника податків за формою №12-ОПП (далі – довідка за ф. №12-ОПП), наведена у додатку 16 до Порядку №1588. З моменту видачі довідки за ф. № 12-ОПП такий платник податків уважається знятим з обліку у контролюючому органі за умови реєстрації його припинення відповідно до законодавства або внесення запису про припинення до відповідного державного реєстру.

Згідно з п. 1 розд. V Порядку №1162 при прийнятті особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, рішення про припинення такої діяльності, платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язаний у десятиденний строк з дня прийняття рішення подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою №7-ЄСВ (далі – заява за ф. №7-ЄСВ) згідно з додатком 5 до Порядку №1162 та відомості (витяг) з відповідного реєстру про припинення, або зупинення незалежної професійної діяльності, або зміну організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.

Платник єдиного внеску може не подавати заяву за ф. №7-ЄСВ та документи, визначені п. 1 розд. V Порядку №1162, якщо таким платником до контролюючого органу подано заяву та документи для зняття з обліку в контролюючих органах, відповідно до розд. XI Порядку №1588. У такому разі датою подання заяви за ф. №7-ЄСВ вважається дата, що відповідає даті подання заяви за ф. № 8-ОПП згідно з Порядком №1588.

Контролюючий орган, отримавши заяву за формою №7-ЄСВ, проводить передбачену законодавством перевірку щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску. Платник єдиного внеску здійснює остаточні розрахунки з контролюючим органом.

Після проведення остаточного розрахунку платником єдиного внеску контролюючий орган знімає його з обліку та вносить відповідні записи до реєстру страхувальників із зазначенням дати та підстави зняття з обліку. Датою зняття з обліку зазначених осіб є дата внесення запису до реєстру страхувальників.

Пунктом 6 розд. V Порядку № 1162 визначено, що після зняття з обліку, особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, видається (надсилається) повідомлення про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 10-ЄСВ згідно з додатком 8 до Порядку №1162.

Коли після внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.

 

Чи проводять документальну позапланову перевірку підприємця при припиненні підприємницької діяльності

Право на проведення відповідно до законодавства перевірок платників податків надає контролюючому органу п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПКУ.

Згідно з п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ обставиною, наявність якої надає контролюючому органу право на проведення документальної позапланової перевірки, може бути, зокрема, припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця. При цьому, п. 78.2 ст. 78 ПКУ вказує, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені ПКУ, не поширюються на перевірки, що проводяться за зверненням такого платника податків.

Відповідно до абзацу одинадцятого частини першої ст. 5 Закону №2464 зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – фізичних осіб – підприємців здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.

Право проводити у фізичних осіб – підприємців документальних перевірок звітів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску контролюючі органи використовують відповідно до положень ст. 13 Закону №2464. Такі перевірки проводяться у порядку, встановленому ПКУ.

Враховуючи зазначене, використання контролюючим органом права на проведення документальних позапланових перевірок платників податків – фізичних осіб, у тому числі і у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, має здійснюватися за наявності визначених ПКУ обставин.

Разом з тим, згідно з п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову декларацію.

Отже, при наявності визначених ПКУ обставин для проведення документальної позапланової перевірки фізичної особи – підприємця, у тому числі у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої особи, податкової інформації, яка може свідчити про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, про порушення вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тощо, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків – фізичної особи, яке оформлюється наказом.

Також згідно з абзацом другим п. п. 65.10.4 п. 65.10 ст. 65 ПКУ державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.

Якщо після внесення до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про припинення підприємницької діяльності, фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.

 

Коли оренда є послугою

Відповідно до абзацу першого п. п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Частиною першою ст. 901 глави 63 ЦКУ визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Продаж результатів робіт (послуг) – будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об’єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг) (п. п. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

При цьому відповідно до частини першої ст. 759 глави 58 ЦКУ за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Водночас п. п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ встановлено, що фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, мають право обрати другу групу.

Дія п. п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Отже, оренда з метою застосування норм п. 291.4 ст. 291 ПКУ є послугою.

 

Право на податкову знижку у фізичної особи-підприємця, яка є найманою особою

Відповідно до вимог діючого законодавства податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму.

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст.166 ПКУ, згідно з якою передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

Враховуючи викладене, право на податкову знижку має фізична особа-підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

Відповідно до вимог діючого законодавства податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму.

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст.166 ПКУ, згідно з якою передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

Враховуючи викладене, право на податкову знижку має фізична особа-підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

 

Переглядів: 60
Дата публікації: 08:00 03.06.2021
Міський голова
Надіслати електронне звернення
Надіслати запит на інформацію
Анонс подій
Подій не заплановано
Нові та оновлені сторінки
Зміни до паспорту 1216017 "Інша діяльність пов язана з експлуатацією об єктів житлово-комунального г   10.06.2021
Рука допомоги повертається   08.06.2021
Кількість запитів за травень 2021 рік   07.06.2021
Проєкт рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради "Про затвердження Правил розміщення з   04.06.2021
ЗВІТ про періодичне відстеження результативності рішення виконавчого комітету Первомайської міської    04.06.2021
Онлайн трансляція конкурсу на посаду директора Первомайського ліцею №7   03.06.2021
Оголошення про проведення аукціону на продовження договору оренди об’єктів комунальної власності - н   01.06.2021
Про створення Комунального некомерційного підприємства «Первомайський центр первинної медико-санітар   31.05.2021
Оголошення про проведення аукціону на продовження договору оренди нежитлового приміщення площею 68,7   31.05.2021
Статут комунального закладу охорони здоров'я Первомайської центральної районної лікарні   31.05.2021
Посилання
 
 
 
Пошук
Міська владаМіський головаМіська радаКерівний складСтруктураВакансіїЗаходи щодо запобігання корупціїГрафік особистого прийому громадянГрафік виїзних прийомів громадянІнструкція з діловодства у виконавчому комітеті Первомайської міської ради (зі змінами Розпорядження міського голови від 01.04.2020р. №59)ДокументиРезультати поіменного голосуванняРішення Первомайської міської ради Харківської областіРішення виконавчого комітету Первомайської міської радиРозпорядження міського голови з основної діяльностіПроекти рішень Первомайської міської радиПроекти рішень виконавчого комітету Первомайської міськради Харківської областіПереліки розпоряджень міського голови з основної діяльностіПротоколиАрхів рішень Первомайської міськради Харківської областіАрхів рішень виконавчого комітету Первомайської міськради Харківської областіПрозоре містоБюджет та фінансиПоточна діяльністьДокументиКомунальна власністьЖитлові питанняЗакупівліОчищення владиВідкриті даніДоступ до публічної інформаціїРегуляторна політика
Первомайська міська рада Харківської області >>>