Вода як фактор ризику поширення інфекційних хвороб.

Вода, поряд із своїм величезним життєво необхідним для людини благом, за певних умов досить часто може стати фактором ризику виникнення різноманітних хвороб:

• Інфекційні захворювання: вірусний гепатит А, черевний тиф, дизентерія, холера, ротавірусні інфекції, лептоспіроз та інші.

• Паразитарні захворювання: лямбліоз та інші.

• пов’язані з хімічним забрудненням води: водно-нітратна метгемоглобінемія, флюорози,отруєння пестицидами та інші.

Однією з причин виникнення і розповсюдження інфекцій є тривале зберігання життєздатності небезпечних для людини мікроорганізмів у водному середовищі.

Виживання патогенних мікроорганізмів у воді, наприклад кишкової палички в колодязній воді, складає до 21 діб, в річковій– від 21 до 183 діб, бактерії дизентерії від 12 до 92 доби, збудників черевного тифу 71 – 183 доби, лептоспірозу –від 7 до 150 днів, холерний вібріонвід 0,5 до 92 доби.

Хвороба  проявляється не одразу, а після інкубаційного (прихованого) періоду. При різних кишкових інфекціях він різний: короткий при дизентерії – 2-7 днів, при холері – віддекількох годин до п’яти днів, при черевному тифі – 7-25 днів, при гепатиті А довший – 15-50 днів.

Збудники хвороб передаються фекально-оральним шляхом.
Потрапляючи у воду з випорожнення людей та з побутовими стічними водами населених пунктів, вони заражають воду. Особливо небезпечні щодо цього стічні води інфекційних лікарень.

Причиною зараження води можуть бути також викиди недостатньо очищених стічних вод у водоймище, забруднення нечистотами берегів, місця массового купання, прання білизни, просочування в підземні води нечистот з вигребів вбиралень, занесення в криниці патогенних мікроорганізмів забрудненими відрами тощо.

Є ризик мікробної контамінації питної води у водорозподільній мережі в процесіїї доставки до споживача та до місць безпосереднього вживання води попри те, що комунальні підприємства, які обслуговують водогони, здійснюють знезараження води питної, що подається населенню. Це пов’язано із високою зношеністю водогонів і, як наслідок, з постійним виникненням аварійнихситуацій, що призводять до додаткового забруднення води в мережі.

На жаль, через військовідії в Україні є потенційна небезпека інфікування води збудниками захворювань що передаються водним шляхом.

Відомо близько 100 видів вірусів, які є у фекаліях людини. Частина з них може спричинити захворювання людини через забруднення води. Небезпека забруднення води вірусами полягає в тому, що віруси довгий час (до 200 днів) можуть зберігатися у питній воді і водіводоймищ.

Крім того, багато їх значно стійкіші до дії знезаражуючих агентів, ніж бактерії, що викликають гострі кишкові інфекції. Відмічено, що зовсім невеликі дози вірусів можуть спричиняти захворювання у людей.

Для зоонозів (хвороби, якими хворіють тварини і люди) також можливий водний шлях зараження. Серед таких захворювань слід назвати лептоспіроз, туляремію, бруцельоз. Лептоспіри потрапляють у водоймище із сечею гризунів, свиней і великої рогатої худоби.

Водні епідемії (спалахи) мають ряд характерних особливостей. Вони завжди пов’язані з певним джерелом (колодязем, водогоном) і практично відсутні при вживанні води з інших джерел водопостачання.

Епідемія характеризується різким спалахом інфекції, масовістю ураження населення і повільним затуханням її в кінці. Захворювання завжди підтверджується лабораторним аналізом води із забрудненого джерела. Все це має особливе значення при проведенні санітарно-гігієнічних заходів по профілактиці і ліквідації водних епідемій.

В Україні протягом останніх років реєструвалися спалахи кишкових інфекцій, вірусного гепатиту А (для якого характерна осінньо-зимова сезонність), дизентерії,пов’язані з водою.

Для попередження виникнення інфекційних хвороб зводним шляхом передачі необхідно:

- суворо дотримуватись правил особистої гігієни;

- ретельно стежити за чистотою рук, митиїх з милом перед їжею і приготуванням страв, а також після відвідування туалету, поїздок у громадському транспорті;

- вживати тільки гарантовано безпечну воду і напої.

В разі виникнення будь-яких розладів шлунково-кишкового тракту необхідно звертатись до лікаря. Самолікування може призвести до найтяжчих ускладнень та наслідків для здоров’я людини.