Звертаємо увагу роботодавців та найманих працівників на наступне.

Відповідно до ст. 21 КЗпП трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою.

Працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, та дотримуватись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір відповідно до ст. 23 КЗпП може бути безстроковим, що укладається на невизначений термін. Може укладатись на визначений термін, встановлений за погодженням сторін, або укладатись на час виконання певної роботи. Тобто норми зазначеної статті визначають терміни трудового договору.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановленими на невизначений термін з урахуванням характеру наступної роботи, умов її виконання або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Згідно з частиною 2 ст. 23 КЗпП можливість встановлення законодавчими актами випадків, коли допускається укладення строкових трудових договорів, не обмежена. Так, відповідно до ст. 7 КЗпП передбачена можливість укладення строкового трудового договору з тимчасовими та сезонними працівниками; суддями, сільським, селищним, міським головою тощо.

Статтею 23 КЗпП визначено також випадок укладення трудового договору на термін, що пов’язаний з інтересами працівника. В заяві про прийняття на роботу бажано вказати обставини, що спонукають працівника найматись на роботу за строковим трудовим договором.

Нормами статті 391 КЗпП визначено, якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 ст. 23 КЗпП) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Крім того, якщо трудові договори були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою ст. 23 КЗпП, то такі договори вважаються такими, що укладені на невизначений строк.

Карантинні нововведення: нові ліміти для застосування єдиного податку

2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30.03.2020 року №540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)»  (опублікований у виданні «Голос України» від 02.04.2020 №62), яким збільшено ліміти для перебування на спрощеній системі оподаткування:

- для першої групи - із 300 тис. грн до 1 млн. грн;

До 1-ї групи платників єдиного податку належать підприємці, які не використовують працю найманих осіб та здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню.

- для другої групи - із 1,5 млн. грн до 5 млн. грн;

Умовами перебування підприємців на 2-й групі єдиного податку є надання послуг, у т.ч. побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного бізнесу та кількість найманих працівників не повинна перевищувати 10 осіб.

- для третьої групи - із 5 млн. грн до 7 млн. грн.

Третя група - це підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 7 млн. грн.

Платники єдиного податку мають право за власним бажанням змінити групу платника єдиного податку (у зв’язку із збільшенням граничних обсягів доходів), шляхом подання заяви до податкового органу не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу (при зміні групи з ІІІ кварталу - заява подається не пізніше 15 червня 2020 року). При цьому, у платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, у разі обрання ним першої або другої групи, анулюється реєстрація платника ПДВ (п.п. 298.1.5 ст. 298 ПКУ).

Платники єдиного податку 1-ї – 3-ї груп, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначеного для таких платників згідно норм ПКУ, які  діяли до  2 квітня 2020 року з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку відповідно другої або третьої групи, або переходять на загальну систему оподаткування (п. 293.8 ст. 293 ПКУ).

Такі платники єдиного податку до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15%. Заява платниками подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Коли виникає право податкової застави?

Згідно з п.89.1 ст.89  ПКУ податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Чи можна оскаржити податкову вимогу , в якому порядку?

Відповідно до першого абзацу пункту 59.1 статті 59 ПКУ коли в платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Чи може продавати платник податків товар який знаходиться у податковій заставі без згоди контролюючого органу?

Питання узгодження операцій із заставленим майном передбачене статтею 92 ПКУ. Згідно з вказаною статтею , платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.

Враховуючи наведене, платник податків вправі відчужувати товар, що перебуває в податковій заставі без згоди контролюючого органу лише за умови якщо кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.

В яких випадках не надсилається податкова вимога платнику податків?

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) такому платнику податків податкову вимогу.

Чи підлягає розстроченню зобов’язання або заборгованість з єдиного внеску?

Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI розстрочення зобов’язання або заборгованості з єдиного внеску не передбачено.

Чи підлягає списанню заборгованість платника податків по єдиному внеску?

Сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема при укладанні з єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску.

Строк давності щодо стягнення сум недоїмки з єдиного внеску, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Якою датою вважається дата вручення вимоги платнику єдиного внеску при відсутності його за місцем проживання?

Вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Коли податкова служба передає вимоги про сплату боргу (недоїмки)в органи виконавчої служби?

ДПС протягом 10 робочих днів із дня узгодження вимоги (набрання нею чинності) надсилає її в порядку, встановленому законом, до органу державної виконавчої служби.

Термін подання декларації про майновий стан і доходи ФОП, яка працює як наймана особа, та має право на податкову знижку?

Згідно з п. 177.5 ст. 177 ПКУ ФОП подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.

Фізичні особи – підприємці подають річну Декларацію у строк, визначений п. п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи (п. 177.11 ст. 177 ПКУ).

Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, платниками податку на доходи фізичних осіб – підприємцями подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Відповідно до п. 3 розд. ІІ «Порядок оформлення декларації» Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177) у Декларації та додатках зазначаються всі передбачені в них відомості (показники), крім випадків, прямо визначених у Декларації та/або додатках до неї.

Отже, фізичними особами – підприємцями Декларація подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

У річній Декларації фізичної особи – підприємця поряд з доходами від підприємницької діяльності відображаються також інші доходи та сума податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку згідно з ст. 166 ПКУ.

Отримання спадщини чи подарунка: що з оподаткуванням

Згідно з нормами ПКУ об’єкти дарування, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими Кодексом для оподаткування спадщини.

Звертаємо увагу громадян, що оподаткування спадщини та подарунків залежить від ступеня споріднення спадкоємця та спадкодавця, а також від резидентського статусу цих осіб.     

Так, об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб (пп. «а» пп. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується ПДФО за ставкою 5 %  або 18%.

Враховуючи викладене, фізичні особи — резиденти, які отримують спадщину (подарунок) від фізичної особи — резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 % від вартості будь-якої спадщини (подарунку).

Об’єкти спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та об’єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента оподатковуються ПДФО за  ставкою 18 %.

Фізичні особи, які отримали у спадщину (подарунок) об’єкти спадщини, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, декларацію можуть не подавати,  якщо у них відсутні інші підстави для подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи громадян.

Фізичні особи, які отримали спадщину, що оподатковується за ставкою 5 % та 18 % зобов’язані подати до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними, податкову декларацію за наслідками звітного 2019  року до 01.07.2020 р., у якій включити суми таких доходів до загального річного оподатковуваного  доходу й визначити податкові зобов’язання з ПДФО  та  військового збору (ставка 1,5 %).

Переобладнали транспортний засіб? Поверніть частину витрачених коштів

Порядок переобладнання транспортних засобів, затверджений постановою КМУ від 21.07.2010 №607, передбачає, що після переобладнання транспортного засобу його власник має звернутись до організації з оцінки відповідності та подати заяву про проведення оцінювання відповідності переобладнаного транспортного засобу правилам, нормативам і стандартам України та вимогам, викладеним у документі про погодження.

За результатами такого оцінювання видається:

- сертифікат відповідності – для переобладнаних автобусів та транспортних засобів, які переобладнані (за винятком транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива) суб’єктами господарювання, що має нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання, узгоджену з МВС та Мінінфраструктури України, і свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

- акт технічної експертизи або сертифікат відповідності – для транспортних засобів, що переобладнані в індивідуальному порядку, а також для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива.

Для отримання податкової знижки потрібно також подати документи, які підтверджують витрати, понесені для переобладнання транспортного засобу: квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, копії договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У цих документах обов’язково повинно бути відображено вартість товарів (робіт, послуг) та строк їх продажу (виконання, надання). Також необхідно надати сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Щодо податкової знижки на навчання

Згідно з пп. 170 п. 1 ст. 14 ПКУ, податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, — документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку — резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом, та відповідно до пп. 3 п. 3 ст. 166 ПКУ визначено, що сума коштів, витрачена на отримання середньої професійної або вищої освіти платником податків та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати, підпадає під податкову знижку.

Повернути податкову знижку можна лише за рік, що минув. Отримати податкову знижку можуть батьки студентів-контрактників, або працюючі студенти. Слід зазначити, що витрати на навчання за кордоном в розрахунок податкової знижки не включаються.

Документи необхідні для отримання податкової знижки на навчання:

декларація про майновий стан і доходи;

копія паспорта особи, яка подає декларацію;

копія ідентифікаційного коду особи, яка подає декларацію;

копія паспорта студента;

довідка з навчального закладу про період навчання, кількість навчальних місяців, в звітному (календарному) році та суми сплачених коштів за вказаний період;

копії квитанцій та/або платіжних доручень щодо сплати за навчання в звітному періоді;

довідка про заробітну плату (форма №3) за звітний період, з обов’язковим включенням сум податків, які утримуються із заробітної плати та суми пільги, якщо є;

довідка про склад сім’ї з органу місцевого самоврядування;

копія документу із зазначенням реквізитів для перерахування коштів;

заява на перерахування коштів;

копія договору про навчання;

копія свідоцтва про народження студента.

Отримати відшкодування (податкову знижку) за видатками на освіту, отриману в 2019 календарному році, можна до 31 грудня 2020 року включно.

Нагадуємо, що цю декларацію можна подати скориставшись електронним сервісом ДПС «Електронний кабінет».