Про порядок визнання батьківства
Про порядок визнання батьківства

Про порядок визнання батьківства

Координаційний центр з надання правової допомоги консультує

Визнання батьківства - це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини.

 Однак, одного волевиявлення особи щодо визнання себе батьком певної дитини недостатньо для настання правових наслідків. Необхідно також ще й волевиявлення матері дитини, яке полягає у вираженні згоди на те, щоб чоловік був записаний батьком її дитини.

Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, може відбуватися у добровільному порядку, а саме:

 - за спільною заявою матері та батька дитини (ст. 126 СК України);

 - за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини (ст. 127 СК України) та  у судовому порядку (ст. 128 СК України).

Таким чином, у разі народження дитини жінкою, яка не перебуває у шлюбу з чоловіком, який є батьком дитини, а останній виявив бажання  визнати своє батьківство відносно даної дитини, тобто бути записаним у свідоцтві про народження дитини батьком дитини, мають право подати до органів реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про  визнання батьківства. У цьому випадку  реєстрація походження дитини проводиться в органах реєстрації актів цивільного стану без будь-яких попередніх процедур, зокрема судового розгляду. Спільна заява батьків може бути подана одночасно при здійсненні реєстрації народження дитини або після реєстрації народження, яка була проведена відповідно до вимог ст. 135 СК України. 

Заява про визнання батьківства може бути подана до органів реєстрації актів цивільного стану як за місцем проживання батьків, так і за місцем зберігання актового запису про народження. Така заява може бути подана батьками дитини до органу реєстрації актів цивільного стану як до, так і після народження дитини.

Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою за умови нотаріального засвідчення справжності підпису заявника на цій заяві. Повноваження представника мають бути  нотаріально засвідчені. У заяві батьки обов'язково повинні зазначити яке прізвище вони надають дитині.

Відповідно до вимог ст.145  СК України  дитині може бути присвоєно одне із прізвищ, які мають батьки, або може бути присвоєне подвійне прізвище, утворене шляхом з'єднання їхніх прізвищ.

Необхідно зазначити, що визнати батьківство має право як чоловік, який не перебуває у шлюбі з матір'ю дитини, так і чоловік, який знаходиться у зареєстрованому шлюбі з іншою жінкою. Також, право на визнання себе батьком (матір'ю) дитини не обмежується віковим критерієм. Однак, якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітнім, державний орган реєстрації актів цивільного стану обов'язково повинен повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини. У разі, якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, державний орган реєстрації актів цивільного стану  в той же термін  повинен повідомити  про це орган  опіки  та піклування.

Необхідність повідомлення вказаних осіб, які за законом піклуються про неповнолітню особу, зумовлена тим, що згідно з ч. 1 ст. 35 Цивільного кодексу України неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини, може бути надана повна цивільна дієздатність.

До не судового порядку визначення походження дитини можливо віднести випадки, коли  мати дитини, яка перебуває у зареєстрованому шлюбі, під час реєстрації народження заявляє, що її чоловік не є батьком цієї дитини, і у зв'язку з цим просить не вказувати його батьком в актовому записі про народження дитини. У даному випадку її прохання може бути задоволене лише за наявності спільної заяви самої матері та її чоловіка про невизнання його батьком дитини, а також заяви про визнання батьківства іншої особи та матері дитини. Якщо чоловік, який перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір'ю дитини, не може особисто з'явитись до органу реєстрації актів цивільного стану для подання такої заяви, то його заява, яка підтверджує, що він не є батьком дитини, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, може бути подана через представника. Повноваження представника мають ґрунтуватись на нотаріально посвідченій довіреності.

У разі, якщо чоловік не визнає себе батьком дитини і, навпаки, коли чоловік вважає себе батьком дитини, а цей факт оспорюється, визнання батьківства встановлюється у судовому порядку.

Встановлення батьківства в судовому порядку та процедура добровільного визнання батьківства доволі схожі, однак відрізняються один від одного своїм змістом.

Так, законодавством визначено, що процедура встановлення батьківства через суд можлива тільки після смерті чоловіка. Вона регулюється ст. 130 СК. При цьому законодавство дозволяє встановити спорідненість лише в тому випадку, якщо запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень зроблено за прізвищем та громадянством матері, а ім’я та по батькові батька дитини записані з її слів.

У той же час процедура визнання батьківства встановлена ст. 128 СК та полягає у визначенні спорідненості між батьком та самою дитиною у судовому порядку.

Для визнання батьківства, як і для встановлення батьківства, позов може бути пред’явлено матір’ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, що досягла повноліття. При цьому діють ті ж самі правила прийняття позову судом, як і при встановленні батьківства (відносно запису про батька дитини в Книзі реєстрації народжень). Додамо також, що позов про визнання батьківства може бути подано також особою, що вважає себе батьком дитини.

Законодавством не встановлено строк позовної давності для такої категорії справ. Виключенням є ситуація, коли чоловік, який вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка на той час перебувала у шлюбі з іншим чоловіком. Такий батько має право протягом 1 року з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про своє батьківство, надати позов про визнання батьківства до чоловіка, записаного батьком дитини. Батьківство чоловіка матері дитини презюмується, а тому він не повинен доводити своє батьківство. Таким чином, обов’язок доказування батьківства, тобто спростування цієї презумпції, покладається на позивача.

Справи про встановлення батьківства розглядаються у порядку позовного провадження. Для його розгляду необхідно звернутися з позовною заявою до суду за місцем свого проживання або за місцем проживання відповідача.

До заяви необхідно додати копію свідоцтва про народження дитини, але якщо отримати її складно/неможливо (наприклад, до суду звертається батько дитини), суд може сам запросити відповідні дані з органу РАЦС, інші документи надаються до суду залежно від того, якими доказами «своєї правоти» володіє позивач, копію позовної заяви для відповідача та документ, що підтверджує сплату судового збору (згідно з Законом України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру необхідно сплатити 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Підставою для визнання батьківства є будь-які дані, що підтверджують походження дитини від конкретної особи.

Виходячи зі ст. 76 ЦПК, докази можуть бути наступними:

показання свідків;

письмові докази;

речові докази;

звуко- та відеозаписи;

висновки експертів.

ЦПК поки не встановлює ієрархії серед видів доказів: не можна сказати, що деякі з них є більш вагомими або незначними. Презюмується, що всі вони мають однакову юридичну силу, однак на практиці все дещо інакше.

Не дивлячись на уявну рівність доказів, «царицею доказів» у даній категорії справ є генетична експертиза або ж так званий «тест на батьківство». Його вірогідність складає мало не 100%, а саме – 99,99%. Як правило, після проведення генетичного аналізу на батьківство будь-які сумніви відпадають.

Нещодавно процедура встановлення батьківства була доволі примітивною. Порівнюючи групи крові та резус-фактори батьків та дітей, лікарі лише потенційно визначали батьківство за групою крові, тобто можливість бути батьком даної дитини.

Сьогодні для цього застосовують генетичні дослідження.

Що стосується встановлення батьківства, то його факт також встановлюється у судовому порядку.

Вказана категорія справ розглядається в окремому провадженні, яке визначається як вид непозовного судочинства.

Заява про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем проживання заявника.

У заяві повинно бути вказано:

який факт заявник просить встановити та з якою метою;

причини неможливості отримання або відновлення документів, що підтверджують цей факт;

докази, що підтверджують факт.

До заяви про встановлення батьківства додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Необхідними документами для прийняття судом заяви є:

витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян з наданням даних про батька відповідно до ч.1 ст. 135 СК (зі слів матері);

свідоцтво про народження дитини;

свідоцтво про смерть особи, встановлення батьківства якої розглядається судом.

Можна використовувати медичні документи померлого, якщо в них наявні дані про його цивільну дружину або дітей, медичні документи дитини, якщо в них є дані про батька, сумісні фото та відео та таке інше.

Суд більше дослухатиметься до свідків, які є родичами потенційного батька.

Слід врахувати, що заява про встановлення батьківства повинна відповідати за формою та змістом загальним вимогам до позовної заяви.

 

Переглядів: 328
Дата публікації: 12:59 27.05.2020
Міський голова
Надіслати електронне звернення
Надіслати запит на інформацію
Анонс подій
Подій не заплановано
Посилання
 
 
 
Пошук
Міська владаМіський головаМіська радаКерівний складСтруктураВакансіїЗаходи щодо запобігання корупціїГрафік прийомуІнструкція з діловодства у виконавчому комітеті Первомайської міської ради (зі змінами Розпорядження міського голови від 01.04.2020р. №59)ДокументиРішення Первомайської міської ради Харківської областіРішення виконавчого комітету Первомайської міської радиРозпорядження міського голови з основної діяльностіПроекти рішень Первомайської міськради Харківської областіПроекти рішень виконавчого комітету Первомайської міськради Харківської областіАрхів рішень Первомайської міськради Харківської областіАрхів рішень виконавчого комітету Первомайської міськради Харківської областіАрхів розпоряджень міського головиПрозоре містоБюджет та фінансиПоточна діяльністьДокументиКомунальна власністьЖитлові питанняЗакупівліОчищення владиВідкриті даніДоступ до публічної інформаціїРегуляторна політика
Первомайська міська рада Харківської області >>>