Інформація Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області та органів ДПС України
Інформація Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області  та органів ДПС України

Інформація Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області та органів ДПС України

Про можливість платника податків сплатити податки та збори через Електронний кабінет та інше

Згідно з абзацами першим та другим п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, ЄВ (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Платник податків в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.

Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти. Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через Електронний кабінет не реалізована.

З інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичними особами можна ознайомитись в меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» Електронного кабінету.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

 

Форми електронних документів для користувачів програмних РРО

У банері «Програмні РРО» на вебпорталі ДПС України у вкладці «Форми ПРРО» розміщено форми електронних документів для програмних реєстраторів розрахункових операцій, які застосовуються користувачами для реєстрації/перереєстрації/скасування реєстрації ПРРО, а також під час застосування ПРРО.

Можна ознайомитися із цими формами суб’єктам господарювання – користувачам програмних РРО та розробникам комерційних програмних РРО за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/.

Звертаємо увагу, що банер «Програмні РРО» (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/) також містить актуальну інформацію, пов’язану із запровадженням програмних РРО відповідно до вимог Закону України від 20 вересня 2019 року №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (набуває чинності з 01.08.2020).

Інформація для бухгалтерів

Розширено перелік платників ЄСВ, які звільняються від сплати за себе

У зв’язку з прийняттям Закону України від 13 травня 2020 року № 592 внесено низку змін до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464.

Відповідно до внесених змін, зокрема, з 01.01.2021 звільняються від сплати за себе єдиного внеску фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони отримують пенсію за віком, або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Крім цього, статтю 4 Закону № 2464 доповнено частинами п’ятою та шостою, згідно з якими відповідно передбачено звільнення від сплати за себе єдиного внеску:

осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як фізичних осіб - підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичною особою - підприємцем, так і особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;

осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та фізичних осіб - підприємців, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

 

Чи можуть відмовити у списанні боргу з єдиного внеску

Рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені може бути прийнято за умови, якщо за результатами перевірки податковим органом буде встановлено, що:

- платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01.01.2017 р. до дня набрання чинності Законом України від 13 травня 2020 року №592 «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників»;

- суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті.

Якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті, податковий орган списує суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Оновлено довідники податкових пільг

ДПС України станом на 01.07.2020 оприлюднила:

- довідник податкових пільг №99/1, що є втратами доходів бюджету;

- довідник інших податкових пільг №99/2.

У вказаних довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита. Також позначено початок та кінець дії пільг.

Довідники розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням:  https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html.

 

Зміни до ПКУ щодо адміністрування податку на додану вартість

Стосовно змін до ПКУ, запроваджених Законом №466 (крім деяких змін, які набирають чинності з 1 липня 2020 року та з 1 січня 2021 року).

Зміни щодо податку на додану вартість:

– запровадження для звітності з ПДВ єдиного звітного періоду – календарний місяць (у тому числі для платників єдиного податку) з метою спрощення адміністрування ПДВ, застосування єдиного підходу до формування показників звітності та їх відображення в інформаційних системах ДПС;

 визначення бази оподаткування для операцій з постачання електричної енергії, виходячи з ціни, яка склалася на ринку електричної енергії без необхідності донарахування податкових зобов’язань з ПДВ, якщо така ринкова ціна електричної енергії менша за ціну її придбання;

 визначення бази оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України (договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації);

 забезпечення можливості формування податкового кредиту платниками, які застосовують касовий метод податкового обліку у випадку, якщо оплата придбаних товарів/послуг здійснюється більше ніж через 1095 календарних днів;

 врегулювання питання врахування у системі електронного адміністрування податку суми коштів, вилучених та зарахованих контролюючим органом на рахунок платника податку відповідно до ст. 95 Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ по задекларованих до сплати податкових зобов’язаннях;

 продовження граничного терміну реєстрації в ЄРПН зведених податкових накладних з 15 до 20 числа місяця;

 встановлення тимчасової пільги з ПДВ для операцій з передачі транспортних засобів малозабезпеченим верствам населення, а також органам спеціального призначення (швидка медична допомога та центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, рятувальної справи, пожежної і техногенної безпеки) для оперативного виконання задач, направлених на захист та збереження здоров’я населення;

відновлення застосування нульової ставки ПДВ до операцій з експорту сої та ріпаку (до внесення змін до операцій з експорту сої та ріпаку застосовувався режим звільнення від оподаткування ПДВ, який виключав можливість декларування до відшкодування сум ПДВ за такими операціями);

уточнено, що касовий метод податкового обліку з ПДВ поширюється у т.ч. на підрядників та субпідрядників;

забезпечено розповсюдження пільги ПДВ на ввезення племінних чистопородних тварин на сільськогосподарського товаровиробника. 

 

Податкова накладна за операцією, що оподатковується за нульовою ставкою, без реєстрації у ЄРПН: наслідки

Відсутність реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, складених на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 3400 грн.

Така норма передбачена 120.1.2 ст. 120.1 ПКУ. Зміни внесені Законом №466 і набрали чинності з 23 травня 2020 року.

Нагадаємо, що порушення платниками ПДВ граничного строку реєстрації зазначених податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення штрафу в розмірі 2% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 грн.

 

База оподаткування ПДВ операцій з передачі майна у фінансовий лізинг та повернення такого майна

Відповідно до п. п. «а» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижчою за ціну придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижчою за звичайні ціни, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижчою за балансову (залишкову) вартість за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (при відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:

- товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

- газу, який постачається для потреб населення;

- електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Відповідно до п. п. 196.1.2 п. 196.1 ст. 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику, а також майна, попередньо переданого в концесію або лізинг (оренду) концесієдавцю або лізингодавцю (орендодавцю), крім переданого у фінансовий лізинг.

Тобто операції з передачі майна у фінансовий лізинг та повернення майна, переданого у фінансовий лізинг, є об’єктом оподаткування ПДВ, база оподаткування яких визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ.

При цьому, відповідно до п. 187.6 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичної передачі об’єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу).

 

Податковий борг погашають із відповідним кодом виду сплати

Звертаємо увагу платників податків на дотриманні вимог при заповненні банківських документів на переказ при сплаті (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску в частині стягнення податкового боргу з обов’язковим зазначенням кодів сплати.

Так, при сплаті податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску необхідно зазначати відповідний код виду сплати:

140 – Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску;

145 – Надходження розстрочених (відстрочених) сум;

147 – Стягнення в межах виконавчого провадження;

149 – Надходження в бюджет коштів від реалізації безхазяйного майна, знахідок, спадкового майна, валютних цінностей і грошових коштів, власники яких невідомі, а також скарбів;

117 – Надходження до бюджету коштів платника податків, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство;

148 – Надходження до бюджету коштів від погашення податкового боргу в міжнародних правовідносинах.

Крім того, щоб уникнути можливих помилок при сплаті платежів, необхідно дотримуватись вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 року №666. Зокрема, при заповненні документів на переказ з метою сплати податкового боргу (недоїмки з єдиного внеску) необхідно зазначати:

1 – службовий код «*»;

2 – код виду сплати;

3 – код ЄДРПОУ/РНОКПП/серія, номер паспорта;

4 – інформація про призначення платежу.

Зауважимо, що за правильність заповнення реквізитів у платіжних документах відповідальність несе платник податків. 

 

Електронні форми первинних документів: формат та термін зберігання

Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як визначено ст. 44 ПКУ.

Згідно зі ст. 13 Закону України від 22 травня 2003 року №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон №851) зі змінами та доповненнями суб’єкти електронного документообігу повинні зберігати електронні документи на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях.

Строк зберігання електронних документів на електронних носіях інформації повинен бути не меншим від строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері.

При неможливості зберігання електронних документів на електронних носіях інформації протягом строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері, суб’єкти електронного документообігу повинні вживати заходів щодо дублювання документів на кількох електронних носіях інформації та здійснювати їх періодичне копіювання відповідно до порядку обліку та копіювання документів, встановленого законодавством. Якщо неможливо виконати зазначені вимоги, електронні документи повинні зберігатися у вигляді копії документа на папері (у разі відсутності оригіналу цього документа на папері). При копіюванні електронного документа з електронного носія інформації обов’язково здійснюється перевірка цілісності даних на цьому носії.

При зберіганні електронних документів обов’язкове додержання таких вимог:

1) інформація, що міститься в електронних документах, повинна бути доступною для її подальшого використання;

2) має бути забезпечена можливість відновлення електронного документа у тому форматі, в якому він був створений, відправлений або одержаний;

3) при наявності повинна зберігатися інформація, яка дає змогу встановити походження та призначення електронного документа, а також дату і час його відправлення чи одержання.

Суб’єкти електронного документообігу можуть забезпечувати додержання вимог щодо збереження електронних документів шляхом використання послуг посередника, у тому числі архівної установи, якщо така установа додержується вимог цієї статті. Створення архівів електронних документів, подання електронних документів до архівних установ України та їх зберігання в цих установах здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Частиною третьою ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що відповідальність, зокрема, за збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Отже, електронні форми первинних документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів (крім ЄСВ), а також архів файлів звітності, поданої контролюючим органам в електронному вигляді, повинні зберігатися платниками податку на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу здійснити перевірку їх цілісності на цих носіях, протягом строку, встановленого законодавством для зберігання відповідних документів на папері.

 

Про зміну видів господарської діяльності треба повідомляти у визначені терміни

Відповідно до п. п. 299.7 ст. 299 ПКУ до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

- прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

- податкова адреса суб’єкта господарювання;

- місце провадження господарської діяльності;

- ставка єдиного податку та група платника податку;

- дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

- дата реєстрації;

- види господарської діяльності;

- дата анулювання реєстрації.

Згідно з п. п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку при зміні відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, мають надати заяву, до якої, зокрема включаються відомості про зміну видів господарської діяльності.

Пунктом 298.6 ст. 298 ПКУ визначено, що при зміні податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (абзац перший п. 298.6 ст. 298 ПКУ).

З огляду на зазначене та для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності, підприємець, який є платником єдиного податку третьої групи, при зміні видів господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду повинен подати заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.

              Інформація для підприємців та громадян

Про обчислення податку на нерухомість для фізичних осіб

Відповідно до п. 266.4 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості –  на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Обчислення суми податку на нерухомість з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

За наявності у власності платника податку на нерухомість об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку на нерухомість, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, збільшується на 25 000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

 

Коли підприємець першої чи другої групи відмовляється від спрощеної системи оподаткування

Фізична особа-підприємець – платник єдиного податку першої або другої групи, який відмовляється від спрощеної системи оподаткування протягом року, зобов’язаний подати до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за податковий (звітний) квартал, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

 

Втрачено чи знищено документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів: дії суб’єкта господарювання

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Пунктом 44.3 ст. 44 ПКУ визначено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.ст. 39 та 39 прим. 2 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності та документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

При ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.ст. 39 та 39 прим. 2 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Згідно з абзацом першим п. 44.5 ст. 44 ПКУ у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пп. 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому ПКУ для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.

Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу (абзац другий п. 44.5 ст. 44 ПКУ).

При наданні платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим п. 44.5 ст. 44 ПКУ, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених п. 44.5 ст. 44 ПКУ строків, але на строк не більше ніж 120 днів (абзац третій п. 44.5 ст. 44 ПКУ).

При не відновленні документів, зазначених у п. п. 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому п. 44.5 ст. 44 ПКУ, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (абзац четвертий п. 44.5 ст. 44 ПКУ).

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПКУ у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 ст. 44 ПКУ платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим п. 44.7 ст. 44 ПКУ), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності (абзац другий п. 44.7 ст. 44 ПКУ).

 

Зекономити можна не тільки на пальному, але й на податку: податкова знижка для переобладнаного авто

Фізична особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива) з метою отримання податкової знижки повинна подати документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

 

Як платник податків дізнається про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки

Відповідно до п. п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку-резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.

На підставі даних, виключно зазначених у податкових деклараціях про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), посадовими особами у приміщенні контролюючого органу проводиться камеральна перевірка.

Разом з тим, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ).

Порядок проведення камеральної перевірки визначений ст. 76 ПКУ.

Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Відповідно до п. 76.2 ст. 76 ПКУ порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).

Водночас на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податків зобов’язані пред’являти документи, пов’язані з виникненням права на отримання податкової знижки, та підтверджувати необхідними документами відомості зазначені у податковій декларації.

При ненадходженні протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту пояснень та документів, пов’язаних з виникненням права на отримання податкової знижки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення про проведення документальної позапланової перевірки відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПКУ, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПКУ).

При виявленні перевіркою факту заниження (завищення) суми податкового зобов’язання контролюючими органами направляється податкове повідомлення – рішення платникам податків, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» із змінами та доповненнями.

Таким чином, контролюючий орган повідомляє про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у податковій декларації, шляхом вручення платнику податків акта перевірки у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ та податкового повідомлення – рішення.

 

Переглядів: 65
Дата публікації: 13:51 13.07.2020
Міський голова
Надіслати електронне звернення
Надіслати запит на інформацію
Анонс подій
Подій не заплановано
Нові та оновлені сторінки
Звіт про періодичне відстеження результативності рішення Первомайської міської ради від 27.05.2009 №   03.08.2020
Як людям, які живуть не за місцем реєстрації або не мають реєстрації,проголосувати на місцевих вибор   27.07.2020
Перелік питань для підготовки до іспиту на посаду спеціаліста І категорії загального відділу виконав   16.07.2020
Перелік питань для підготовки до іспиту на посаду головного спеціаліста сектору стратегічного розвит   16.07.2020
Оголошення про конкурс на заміщення вакантної посади: - спеціаліста І категорії загального відділу в   16.07.2020
Оголошення про конкурс на заміщення вакантної посади : головного спеціаліста сектору стратегічного р   16.07.2020
Перелік діючих договорів оренди та позички об"єктів комунальної власності територіальної громади м.    16.07.2020
Серпень   14.07.2020
Соціально-економічний паспорт м.Первомайський за 2019 рік   09.07.2020
Кількість запитів за червень 2020 року   08.07.2020
Посилання
 
 
 
Пошук
Міська владаМіський головаМіська радаКерівний складСтруктураВакансіїЗаходи щодо запобігання корупціїГрафік прийомуІнструкція з діловодства у виконавчому комітеті Первомайської міської ради (зі змінами Розпорядження міського голови від 01.04.2020р. №59)ДокументиРішення Первомайської міської ради Харківської областіРішення виконавчого комітету Первомайської міської радиРозпорядження міського голови з основної діяльностіПроекти рішень Первомайської міськради Харківської областіПроекти рішень виконавчого комітету Первомайської міськради Харківської областіАрхів рішень Первомайської міськради Харківської областіАрхів рішень виконавчого комітету Первомайської міськради Харківської областіАрхів розпоряджень міського головиПротоколиПрозоре містоБюджет та фінансиПоточна діяльністьДокументиКомунальна власністьЖитлові питанняЗакупівліОчищення владиВідкриті даніДоступ до публічної інформаціїРегуляторна політика
Первомайська міська рада Харківської області >>>