Інформація Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області та органів ДПС України
Інформація Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області  та органів ДПС України

Інформація Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області та органів ДПС України

До уваги громадян - телефонні шахраї представляються податківцями! Шановні платники податків Харківщини! Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що мають місце випадки вимагання невідомими особами грошових коштів від суб’єктів підприємницької діяльності. Шахраї телефонують начебто від імені керівництва органів ДПС регіону та вимагають гроші. Будьте максимально обережні та не піддавайтесь на подібного роду провокації. У разі таких телефонних дзвінків не замовчуйте факти, негайно телефонуйте на Антикорупційний сервіс ДПС України «Пульс» за тел. 0-800-501-007 (напрямок 4) та до правоохоронних органів

Усе про програмне РРО – у банері від ДПС

З метою інформування платників податків з питань впровадження програмних РРО Державною податковою службою України створено банер «Програмні РРО». Банер розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/. Там розміщується актуальна інформація, пов’язана із впровадженням програмного РРО.

Нагадаємо, правові підстави для впровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій визначено Законом України від 20 вересня 2019 року №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», який набере чинності з 1 серпня 2020 року.

Відповідно вже з 1 серпня платники податків зможуть застосовувати програмні РРО при розрахунках зі споживачами.

Звертаємо увагу, що реєстрація програмних РРО буде відбуватися у режимі онлайн в електронному кабінеті, а їх використання стане простішим, дешевшим, а також швидшим для бізнесу, адже користувачам програмних РРО буде забезпечено виключно онлайн реєстрацію та передачу (отримання) даних. Передбачено автоматичний режим створення Z-звіту, що унеможливить ризик  його не створення та загрозу застосування штрафних санкцій до платника.

 

Зареєстровано накази, якими встановлено Порядок реєстрації та застосування програмних РРО, а також форму і зміст розрахункових документів

Завершено державну реєстрацію наказів Міністерства фінансів України, якими затверджено Порядок реєстрації та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, а також форму та зміст розрахункових документів.

З метою реалізації вимог закону України від 20 вересня 2019 року №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», Міністерством фінансів України спільно з ДПС розроблено накази Міністерства фінансів України, якими, зокрема, регулюються питання реєстрації та застосування програмних РРО, запровадження електронного розрахункового документу (чеку).

Міністерством юстиції зареєстровано наказ Мінфіну від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547», яким, зокрема, встановлено:

Порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій;

Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи ПРРО в режимі офлайн.

Також зареєстровано наказ Мінфіну від 18.06.2020 №306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13» згідно з яким:

- удосконалено форму і зміст розрахункових документів, що формуються реєстраторами розрахункових операцій/програмними реєстраторами розрахункових операцій;

- встановлено нову форму розрахункового документа для операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів.

Із текстом зазначених наказів можливо ознайомитись за посиланням: https://www.mof.gov.ua/uk/ppo.

 

Змінено прожитковий мінімум

З 1 липня 2020 року прожитковий мінімум на одну особу у розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 2197 гривень.

Для основних соціальних і демографічних груп населення з 1 липня 2020 року Законом України від 14.11.2019 № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлюються такі показники прожиткового мінімуму для:

· дітей віком до 6 років −1 859 грн;

· дітей віком від 6 до 18 років − 2318 грн;

· працездатних осіб – 2197 грн;

· осіб, які втратили працездатність − 1 712 грн.

Вищевказані показники прожиткового мінімуму впливають, зокрема, на розміри соціальних виплат та мінімальних пенсій.

Зміна розміру прожиткового мінімуму не впливає  на ті показники, що встановлюються ПКУ  залежно від його розміру на 1 січня звітного податкового року (ставок податку на нерухоме майно, ставки збору за місця для паркування, ставок  єдиного податку  для 1 групи платників, розміру податкової соціальної пільги та розміру доходу, до якого вона застосовується, неоподатковуваної вартості дарунків тощо).

Мінімальна заробітна плата з початку 2020 року складає у місячному розмірі – 4723 грн, у погодинному розмірі − 28,31 грн. Станом на 1 липня 2020 року мінімальна заробітна плата не змінюється.

Звертаємо увагу, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

 

Легальна праця - це соціальні гарантії працівникам

Лозівське управління Головного управління ДПС у Харківській області закликає роботодавців та найманих працівників дотримуватися законодавства про працю та уникати неофіційних трудових відносин.

Нелегальні трудові відносини та не задекларована заробітна плата призводять до зменшення надходжень до бюджетів, створюють брак коштів для оплати праці вчителів, лікарів, інших працівників бюджетної сфери, фінансування соціальних програм. Роботодавець, який ухиляється від офіційного оформлення працівників, позбавляє їх захисту основних трудових прав, а наймані працівники втрачають страховий стаж, який забезпечує їм отримання заробленої пенсії та інших соціальних виплат.

Легальна праця забезпечує офіційно працевлаштованим робітникам «білу» заробітну плату та соціальні гарантії: безпечні умови праці, регулярну заробітну плату, страхування на випадок тимчасової втрати працездатності, страхування від нещасних випадків на виробництві, страхування на випадок безробіття.

Відсутність належним чином оформлених трудових відносин з найманими працівниками позбавляє роботодавців прав вимагати від працівників належного виконання робіт, дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, встановленого режиму роботи та можливості притягнути до відповідальності працівника, який виконав її неякісно.

 

ІІ. Інформація для бухгалтерів

 

Як податковий агент може повернути або врахувати в рахунок сплати наступних платежів суму надміру сплаченого ПДФО

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань визначені ст. 43 ПКУ.

Відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).

Згідно з п. 43.5 ст. 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ надміру сплачені грошові зобов’язання – це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Враховуючи викладене, податковий агент має право повернути або врахувати в рахунок сплати наступних платежів тільки ту суму надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб, який був перерахований до бюджету понад суму грошових зобов’язань, граничний строк сплати якої настав на таку дату.

При цьому при наявності переплати податковий агент має право не сплачувати податок на доходи фізичних осіб в межах такої переплати.

 

Коли порушили граничний термін реєстрації податкових накладних

Законом України від 16.01.2020 №466 внесено зміни до ПКУ, зокрема, в частині адміністрування податку на додану вартість.

Змінились граничні строки реєстрації податкових накладних складених при нарахуванні податкових зобов'язань відповідно до п.198.5 ст.198 та п.199.1 ст.199 ПКУ і у випадку перевищення бази оподаткування над фактичною ціною постачання:

- у разі відсутності реєстрації – 5% від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 3 400 грн (раніше – 50% від суми ПДВ);

- у разі несвоєчасної реєстрації – 2% від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 1 020 грн, незалежно від періоду запізнення (раніше – 10-50% від обсягу постачання без ПДВ в залежності від періоду запізнення).

Зазначені штрафи запроваджуються також щодо податкових накладних, складених за операціями, які звільнені від оподаткування або оподатковуються за ставкою 0% ПДВ.

Нагадаємо, що Законом №466 встановлено подовжений термін реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п.198.5 ст.198 та п.199.1 ст.199 ПКУ. З 23 травня 2020 року таку реєстрацію потрібно здійснити протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому складені зазначені накладні. Для зведених податкових накладних, складених за операціями, здійсненими у червні 2020 року, граничним терміном реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є 20 липня 2020 року.

 

Коли борг перешкоджає перебувати на спрощеній системі оподаткування

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Погашення податкового боргу – це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (п. п. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п. п. 8 п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ при наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Розмір суми податкового боргу відповідно до абзацу третього п. 59.1 ст. 59 ПКУ не повинен перевищувати шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Слід зазначити, що відповідно до п. п. 3 п. 299.10 ст. 299 ПКУ реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у випадку, визначеному п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.

Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій (п. 300.1 ст. 300 ПКУ).

Погашення податкового боргу після анулювання реєстрації платника єдиного податку здійснюється у порядку, встановленому главою 9 розділу II ПКУ (п. 299.12 ст. 299 ПКУ).

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, фінансова відповідальність (п. 111.1 ст. 111 ПКУ).

Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПКУ).

Порядок нарахування пені визначений ст. 129 ПКУ.

Зважаючи на викладене, при наявності у платника єдиного податку на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів податкового боргу, загальна сума якого перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян такий платник єдиного податку зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів або реєстрація платником єдиного податку може бути анульована за рішенням контролюючого органу шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Крім того, з урахуванням вимог ст. 129 ПКУ, при несвоєчасній сплаті єдиного податку фізичними особами – підприємцями першої-третьої груп контролюючим органом нараховується пеня.

 

Суборенда нежитлового приміщення до 300 м2 та право перебувати у другій групі платників ЄП

Згідно з п. п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ фізичні особи – підприємці, які надають в оренду, зокрема, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів, не можуть бути платниками єдиного податку.

Підпунктом 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ визначено, що до другої групи платників єдиного податку належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Дія п. п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Відповідно до КВЕД ДК 009:2005, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 №375, діяльність, пов’язана зі здаванням в оренду власного нерухомого майна відноситься до групи 70.20 КВЕД ДК 009:2005, яка включає здавання в суборенду житлової та нежитлової нерухомості.

При цьому з 31.12.2012 КВЕД ДК 009:2005 скасовано згідно з наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 №457 «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010».

Відповідно до КВЕД ДК 009:2010 діяльність, пов’язана із наданням в оренду власного чи орендованого нерухомого майна відноситься до групи 68.20.

Таким чином, фізична особа – підприємець, яка здає в суборенду нежитлове приміщення до 300 квадратних метрів, має право перебувати у другій групі платників єдиного податку за умови здавання такого приміщення в суборенду платникам єдиного податку та/або населенню.

 

Закон України № 466: новації податкового законодавства у разі стягнення податкового боргу

Законом України від 16 січня 2020 року № 466 внесено зміни щодо стягнення податкового боргу.

1. Закріплено право центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальних органів:

- аналізувати фінансовий стан платника податків, що має податковий борг, та стан забезпечення такого боргу податковою заставою (п.п. 20.1.11 п. 20.1 ст. 20 ПКУ);

- звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (п.п. 20.1.34 1 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).

2. Розширено підстави звільнення майна платника податків, які мають податковий борг, з під податкової застави ( п. 93.1 ст. 93 ПКУ), а саме:

- отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочення (відстрочення) (п. 93.1.1 ст. 93 ПКУ);

- отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 ПКУ, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання ( п. 93.1.4 ст. 93 ПКУ);

- отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 ПКУ (п. 93.1.6 ст. 93 ПКУ).

3. Скорочено строк, протягом якого контролюючим органом не проводяться стягнення коштів та продаж майна боржників з 60 до 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПКУ). 

4. Також скорочено строк, протягом якого боржник має право самостійно здійснити оцінку заставленого майна шляхом укладання договору з оцінювачем з двох місяців до одного місяця ( п. 95.12 ст. 95 ПКУ).

5. Збільшено з 1 млн грн до 10 млн грн суму, заявлену до розстрочення, відстрочення, або суму розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, що виходять за межі одного та/або більше бюджетних років, рішення щодо яких приймається керівником (його заступником, або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 100.9 ст. 100 ПКУ). 

6. Розширено перелік безнадійного податкового боргу, який підлягає списанню, згідно з ст. 101 ПКУ, а саме:

- податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку, або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури (п.п. 101.2.6 ст. 101 ПКУ).

7. Підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 11, відповідно до якого встановлено, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань здійснюється у порядку, визначеному статтями 59 і 60 глави 4, статтями 87 – 101 глави 9 розділу II ПКУ.

 

Податкові новації в адмініструванні податку на доходи фізичних осіб

Із введенням в дію Закону України від 16.01.2020 № 466 набрали чинності зміни в оподаткуванні доходів фізичних осіб.

Фізособам при отриманні винагород та інших виплат за цивільно-правовими договорами від фізосіб - платників єдиного податку четвертої групи не потрібно подавати декларацію про доходи за звітний рік і самостійно сплачувати ПДФО.

Суму відшкодування моральної шкоди дозволено не включати до місячного оподатковуваного доходу в розмірі, встановленому в рішенні суду. Але, ця сума не повинна перевищувати чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року, або розмір, визначений законом.

Фізособи можуть отримати розстрочку на сплату ПДФО тільки в разі прощення основної суми боргу по іпотечних кредитах до закінчення строків позовної давності. До внесення змін розстрочку можна було отримати і в разі вибачення суми відсотків.

Не оподаткується сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України відповідно до Закону від 01.07.04 № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Однак така сума не може перевищувати розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), що визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати.

Уточнено, що для отримання права на податкову знижку копія договору подається тільки при наявності договору. Тобто якщо договір не укладався, то і копія не потрібна. У такому випадку подаються лише платіжні і розрахункових документів, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за отриманням податкової знижки (їх покупця /отримувача).

Змінено штраф за неповідомлення нотаріусами інформації про укладення договорів оренди нерухомості. Порядок застосування штрафних санкцій визначений в спеціальній ст. 1191 ПКУ. Розмір такого штрафу складе: 680 грн за перше порушення і 1 360 грн за кожне наступне протягом року порушення. Аналогічні штрафи чекають діють для посередників зі здачі нерухомості в оренду.

Продажем інвестиційного активу нині вважається повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), раніше внесених ним (або особою, у якого інвестиційний актив був придбаний прямо або побічно) до статутного капіталу емітента корпоративних прав, в разі зменшення статутного капіталу такого емітента.

Крім того, якщо інвестиційний актив продається нерезидентам - пов'язаним особам або нерезидентам, операції з якими контролюються згідно з пп. 39.2.1.2 Кодексу, або придбавається у таких нерезидентів, то в цьому випадку:

- доходи від продажу визначаються в розмірі не нижче звичайної ціни;

- витрати на придбання - в розмірі не вище звичайної ціни.

 Ці правила визначення доходів і витрат не поширюються на операції з продажу інвестактиву, якщо: покупець - іноземна компанія, прямо або побічно контрольована продавцем-фізособою або покупець залишається власником інвестиційного активу на кінець року, в якому актив був придбаний.

 До переліку об'єктів нерухомості, продаж (обмін) яких не обкладається ПДФО при виконанні умов з пп. 172.2.1, включені об'єкти незавершеного будівництва.

 Відбулися зміни у оподаткуванні продажу рухомого майна. Так зокрема, другий продаж (обмін) протягом звітного року одного з таких об'єктів рухомого майна, як легковий автомобіль і/або мотоцикл, і/або мопед або інший транспортний засіб, оподатковується за ставкою 5%. А дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього і наступних таких об'єктів рухомого майна оподатковується за ставкою 18%.

 За неподання форми № 1ДФ нова редакція ПКУ передбачає штраф у розмірі 1 020 грн (за перше порушення).

 

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

 

Які категорії громадян мають пільги із земельного податку

Відповідно до п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються: особи з інвалідністю першої і другої груп; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

 

Які документи треба подати фізичній особі для отримання пільги зі сплати земельного податку

Фізична особа, яка має підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку (незалежно від кількості земельних ділянок у її власності), подає контролюючому органу за місцем знаходження земельної ділянки або за місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок, що знаходяться у власності такої особи (якщо має у власності декілька земельних ділянок), заяву довільної форми про застосування пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком), посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років), посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1-3 категорія): договір оренди землі,оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства:

- до 01 травня поточного року – якщо станом на 01 січня поточного року фізична особа має у власності одну земельну ділянку або декілька;

- протягом 30 календарних днів з дня набуття права на пільгу та/або права власності – якщо право на пільгу у фізичної особи виникає протягом календарного року та/або фізична особа, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки.

 

Якщо повідомлення про сплату податку на нерухомість не надійшло, чого чекати громадянину, і чи є право у контролерів у донарахуванні податку за минулий період?

Відсутність інформації щодо об’єктів нерухомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно  унеможливлює залучення до оподаткування потенційних платників податку на нерухоме майно, та, відповідно, місцеві бюджети втрачають додаткові кошти.

Разом з тим, якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у  встановлені строки, фізичні особи звільняються від відповідальності,  передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання. Але контролюючий орган має право визначити суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за три звітні податкові роки.

Тож принцип «незнання законів» не звільняє від сплати податків та діє при визначенні податкових зобов’язань для кожного платника податків в Україні, у тому числі й податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно.

 

Які причини, коли не приходить квитанція на сплату податку на нерухомість?

Податкові повідомлення-рішення про сплату податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) фізичній особі – платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Відповідно до норм Податкового кодексу, платник податків – фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Додатково повідомляємо, що фізичні особи – платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення.

Не всі про це знають і далеко не всі громадяни подають контролюючим органам відомості про зміну адресних даних.

Тому здебільшого власники нерухомості не отримують повідомлення-рішення про сплату податку.

 

Яка ставка податку на нерухоме майно встановлена у 2020 році?

Податок у 2020 році обчислюється за 2019 рік.

Ставки податку на нерухомість приймають органи місцеві влади.Ставка податку на загальнодержавному рівні обмежена – не більше 1,5 % від мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного  (податкового) року за 1 м2.

Станом на 1 січня 2019 року розмір мінімальної заробітної плати становив 4 173 грн, таким чином, максимальна ставка податку становитиме 62,595 грн за м2.

 

Є законодавчі зміни, якими скасовано сплату податку на нерухоме майно, що саме звільнено?

Так, це Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 №466.

Від сплати податку звільнено об'єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності.

Та ще зазначаємо, не буде податку на будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

 

Якщо житло належить кільком особам, хто зобов'язаний сплачувати податок на нерухомість?

Якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Тобто незалежно від кількості осіб, зареєстрованих (прописаних) на житловій площі, податок розраховується виключно для її власника/власників.

 

25 тис. грн податку, кому нараховується така сума?

За наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).

 

 

Переглядів: 73
Дата публікації: 11:52 16.07.2020
Міський голова
Надіслати електронне звернення
Надіслати запит на інформацію
Анонс подій
Подій не заплановано
Нові та оновлені сторінки
Переліки об"єктів комунальної власності територіальної громади м. Первомайський І та ІІ типу, які пр   07.08.2020
Звіт про періодичне відстеження результативності рішення Первомайської міської ради від 27.05.2009 №   03.08.2020
Як людям, які живуть не за місцем реєстрації або не мають реєстрації,проголосувати на місцевих вибор   27.07.2020
Перелік питань для підготовки до іспиту на посаду спеціаліста І категорії загального відділу виконав   16.07.2020
Перелік питань для підготовки до іспиту на посаду головного спеціаліста сектору стратегічного розвит   16.07.2020
Оголошення про конкурс на заміщення вакантної посади: - спеціаліста І категорії загального відділу в   16.07.2020
Оголошення про конкурс на заміщення вакантної посади : головного спеціаліста сектору стратегічного р   16.07.2020
Перелік діючих договорів оренди та позички об"єктів комунальної власності територіальної громади м.    16.07.2020
Серпень   14.07.2020
Соціально-економічний паспорт м.Первомайський за 2019 рік   09.07.2020
Посилання
 
 
 
Пошук
Міська владаМіський головаМіська радаКерівний складСтруктураВакансіїЗаходи щодо запобігання корупціїГрафік прийомуІнструкція з діловодства у виконавчому комітеті Первомайської міської ради (зі змінами Розпорядження міського голови від 01.04.2020р. №59)ДокументиРішення Первомайської міської ради Харківської областіРішення виконавчого комітету Первомайської міської радиРозпорядження міського голови з основної діяльностіПроекти рішень Первомайської міськради Харківської областіПроекти рішень виконавчого комітету Первомайської міськради Харківської областіАрхів рішень Первомайської міськради Харківської областіАрхів рішень виконавчого комітету Первомайської міськради Харківської областіАрхів розпоряджень міського головиПротоколиПрозоре містоБюджет та фінансиПоточна діяльністьДокументиКомунальна власністьЖитлові питанняЗакупівліОчищення владиВідкриті даніДоступ до публічної інформаціїРегуляторна політика
Первомайська міська рада Харківської області >>>