Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області та органів ДПС України

До Державного бюджету за січень - серпень  2020 року надійшло понад 735 млн грн військового збору. У порівнянні з аналогічним періодом 2019 року його надходження зросли на 10,2 млн грн, або на 1,4 %.  Доведене завдання виконано на 102,7% (плюс 19,1 млн грн).

У серпні поточного року платники перерахували 94,0 млн грн військового збору.

Нагадаємо, що військовий збір утримується за ставкою 1,5 % з суми доходу, що є об’єктом оподаткування  відповідно до ст. 163 ПКУ.

Платники "екоподатку" Харківщини сплатили 178,5 млн гривень

За вісім місяців 2020 року суб'єкти господарювання Харківського регіону перерахували до бюджетів усіх рівнів 178,5 млн грн екологічного податку. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження збільшилися на 22,3 млн грн або на 14,3 %. Доведене завдання виконано на 110,3 % (плюс 16,7 млн грн).

Із загальної суми до Державного бюджету спрямовано 107,2 млн грн, до місцевих бюджетів – 71,3 млн гривень. 

Держава та органи місцевого самоврядування за рахунок цих коштів фінансують заходи щодо захисту навколишнього середовища, відновлення екології та раціонального використання природних ресурсів.

На Харківщині правом на податкову знижку скористалось понад 4,5 тисяч громадян

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що на сьогодні правом на отримання податкової знижки вже скористалось 4519 громадян. Загальна задекларована сума до повернення становить 11,7 млн гривень.

Звертаємо увагу, що податкова знижка надається виключно фізичним особам, які не є суб'єктами господарювання. Фактично, це документально підтверджена сума витрат громадянина у зв'язку з придбанням товарів, робіт або послуг упродовж одного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного у вигляді заробітної плати.

Податкова знижка надається виключно резиденту України, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку. Фізичній особи, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, для отримання податкової знижки необхідно мати про це відмітку у паспорті.

Нагадуємо, що Законом України від 16 січня 2020 року №466 уточнено перелік документів, які підтверджують витрати, які включаються до складу податкової знижки (детальніше – п.п. 166.2.1 та 166.2.2 п.166.2 ст. 166 ПКУ).

Слід врахувати, що скористатися правом на нарахування податкової знижки можна лише за витратами попереднього року. На наступний рік це право не переноситься. Разом з тим, громадяни, які мають право на податкову знижку за витратами, понесеними у 2019 році, можуть подати декларацію до 31 грудня 2020 року.

 

З 1 вересня 2020 року збільшено мінімальну заробітну плату

Збільшено мінімальну заробітну плату. Збільшується сума єдиного внеску. Єдиний податок для ФОП 1 та 2 груп не змінюється до кінця року.

Для усіх ФОП незалежно від групи ЄП та системи оподаткування мінімальний розмір єдиного внеску збільшується до 1100 грн. на місяць починаючи з вересня (5000 Х 22% = 1100).

ФОП, що сплачують ЄСВ за себе поквартально у жовтні повинні сплатити 1039.06+1039.06+1100 = 3178,12 грн.

ФОП, що сплачують єдиний внесок помісячно у вересні за серпень сплачують 1039.06 грн, а за вересень у жовтні 1100 грн.

Для ФОП першої та другої групи єдиний податок не збільшується та складає відповідно 210,20 та 944,60 грн. на місяць до кінця поточного року.

 

Приєднання до Договору про обмін електронними документами спрощено

1 вересня 2020 року набув чинності наказ Мінфіну №261.

Тепер приєднання до Договору здійснюється шляхом надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі (стандарті) з дотриманням вимог законодавства.

Підтвердженням про приєднання автора до Договору є отримання автором відповідної квитанції про прийняття контролюючим органом такого документа.

Фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються суб’єктами електронного документообігу (СЕД) та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Детальніше: наказ Мінфіну від 01.06.2020 р. №261 «Про внесення змін до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», зареєстровано в Мінюсті 31 липня 2020 р. №723/35006.

 

ІІ. Інформація для бухгалтерів

Мала податкова реформа: місцеві податки

Лозівське управління Головного управління ДПС у Харківській області продовжує цикл роз’яснень нововведень, передбачених Законом №466. Нагадаємо, що деякі законодавчі норми закону набрали чинності 23 травня 2020 року.

Так, зокрема:

- змінюються строки прийняття та оприлюднення органами місцевого самоврядування рішень про ставки місцевих податків, а також інформування контролюючих органів про прийняті рішення;

- контролюючі органи зобов’язуються інформувати органи місцевого самоврядування про стан розрахунків з місцевими бюджетами;

- встановлюється визначення «Доба» та «Розрахункова година» для визначення бази справляння туристичним збором;

- встановлюється можливості визначення податкових зобов'язань з плати за землю на підставі невнесених до державних реєстрів правовстановлюючих документів на земельні ділянки;

- уточнюється порядок нарахування та надсилання контролюючим органом фізичним особам сум плати за землю.

 

Зміни до порядку реєстрації платників ПДВ

Нормами Закону України від 16 січня 2020 року № 466 внесено зміни до порядку реєстрації, перереєстрації та анулювання реєстрації платників ПДВ.

Так, новостворені суб’єкти господарювання зможуть добровільно зареєструватися як платник ПДВ під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця.

Подати реєстраційну заяву платника ПДВ до контролюючого органу для обов’язкової, добровільної реєстрації та перереєстрації можна тільки засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Подання реєстраційної заяви платника ПДВ особисто до контролюючого органу за місцезнаходженням чи місцем проживання особи у паперовому вигляді або засобами поштового зв’язку нормами Кодексу не передбачено.

Крім того, збільшено термін для подання суб’єктами господарювання реєстраційних заяв для добровільної реєстрації платниками ПДВ та у разі обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, зміни ставки єдиного податку - не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ.

Також, спрощено порядок перереєстрації платників ПДВ. Зокрема, перереєстрація не передбачається у випадках зміни суб’єктом господарювання місцезнаходження (місця проживання), перереєстрація у зв’язку зі змінами найменування (крім перетворення) (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником ПДВ.

У разі перетворення юридичної особи - платника податку проводиться перереєстрація платника ПДВ. Якщо особа, утворена шляхом перетворення, не подала у встановлений строк заяви для перереєстрації, її реєстрація платником податку анулюється.

 

Один програмний РРО можна використовувати одночасно лише на одному пристрої і одним касиром

Програмне забезпечення може бути одночасно встановлено на будь-яку кількість пристроїв, але використовувати один програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) одночасно можна тільки на одному пристрої і тільки одним касиром.

У разі використання декількох ПРРО, необхідно мати відповідну кількість зареєстрованих касирів, щодо яких було подано повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа. Програмування найменування товарів (послуг) через програмний реєстратор розрахункових операцій здійснюється оператором (касиром) самостійно шляхом додавання таких товарів за допомогою самого програмного забезпечення або за допомогою імпорту раніше підготованого переліку номенклатури, який формується для кожного програмного забезпечення у окремому форматі згідно з інструкцією, що додається до того ж архіву, що і програмне забезпечення.

Водночас повідомляємо, що чинним законодавством у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі не передбачено реєстрації та використання книги обліку розрахункових операцій на програмний реєстратор розрахункових операцій.

 

Коли з ладу вийшов програмний РРО

При несправності ПРРО суб’єкту господарювання необхідно встановити вид несправності та:

- якщо несправність у вигляді порушення роботи програмного забезпечення (далі – ПЗ), то слід оновити версію ПЗ ПРРО та повторити процедуру закриття зміни;

- якщо несправність пристрою (пошкодження), то слід подати Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №2-ПРРО (J1316701) (додаток 2 до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547» (далі – Порядок)) (далі – Повідомлення за ф. №2-ПРРО) з позначкою про несправність та після відновлення роботи пристрою подати Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №1-ПРРО (J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку) з позначкою про відновлення роботи;

- якщо пристрій викрадено або втрачено, то слід подати Повідомлення за ф. №2-ПРРО з позначкою про крадіжку. У такому випадку реєстрація ПРРО скасовується та потрібно повторно зареєструвати ПРРО, якому буде присвоєно інший фіскальний номер.

 

Застосування РРО при наданні стоматологічних послуг підприємцями-платниками єдиного податку

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

Пунктом 296.10 ст. 296 ПКУ встановлено, що РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Водночас п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ передбачено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами-підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн, крім тих, які здійснюють, зокрема, реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Разом з тим, п. 6 ст. 9 Закону №265 встановлено, що РРО та/або ПРРО та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами-підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до ПКУ.

Вироби медичного призначення (медичні вироби) – це будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів (абзац тридцять четвертий ст. 2 Закону №265).

Абзацом другим ст. 2 Закону України від 04 квітня 1996 року №123/96-ВР «Про лікарські засоби» встановлено, що лікарський засіб – це будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів (далі – АФІ) та допоміжних речовин)), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.

Враховуючи викладене вище, фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку другої-четвертої груп при наданні стоматологічних послуг не застосовують РРО та/або ПРРО, якщо обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 1 млн гривень. При перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн застосування РРО та/або ПРРО для таких платників єдиного податку є обов’язковим.

Якщо фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку другої-четвертої груп надають стоматологічні послуги та при цьому здійснюють реалізацію лікарських засобів і виробів медичного призначення, то незалежно від обсягу доходу, такі платники зобов’язані проводити розрахунки через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи РРО та/або ПРРО з наданням відповідного розрахункового документу.

 

Зберігання та надання для перевірки податкових накладних, складених в електронній формі

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Згідно із п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Пунктом 44.3 ст. 44 ПКУ визначено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.ст.39 та 39 прим. 2 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності та документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

При ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 . ст.44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.ст. 39 та 39 прим. 2 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Передбачені цим пунктом терміни зберігання документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ.

Відповідно до п. п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПКУ для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи,видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Згідно зі ст. 13 Закону України від 22 травня 2003 року №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) суб’єкти електронного документообігу повинні зберігати електронні документи на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях.

При цьому оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України від 05 жовтня 2017 року «Про електронні довірчі послуги».

Враховуючи зазначене, податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних, складені в електронній формі, повинні зберігатися платниками податку на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу здійснити перевірку їх цілісності на цих носіях.

Під час проведення перевірки платники ПДВ зобов’язані надати посадовим (службовим) особам контролюючого органу доступ до таких електронних носіїв інформації, а у випадках, визначених законом, також надати копії податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, засвідчені в порядку, встановленому законодавством.

 

Витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відсутній: як нарахувати земельний податок

Відповідно до абзаців першого і третього п. 286.1 ст. 286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку, зокрема, юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з частиною другою ст. 20 Закону України від 11 грудня 2003 року №1378-IV «Про оцінку земель» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №1378), дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина третя ст. 23 Закону №1378).

Відповідно до частини третьої ст. 6 Закону України від 07 липня 2011 року №3613-VI «Про Державний земельний кадастр» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №3613), адміністратором Державного земельного кадастру (далі – Кадастр) є державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Оскільки відомості про нормативну грошову оцінку земель в межах території адміністративно-територіальної одиниці відповідно до ст. 13 Закону №3613 є складовою відомостей Кадастру, при обрахунку податкових зобов’язань по земельному податку платнику податку доцільно використовувати інформацію про нормативну грошову оцінку земель, наявну у Кадастрі.

Отже, при затвердженні нової нормативної грошової оцінки землі та якщо суб’єкт господарювання – платник земельного податку з певних причин не може своєчасно отримати витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, то з метою подання податкової декларації з плати за землю суму податкових зобов’язань з земельного податку такий суб’єкт господарювання самостійно обчислює з урахуванням інформації про нормативну грошову оцінку земель, наявну у Кадастрі.

Однак після отримання витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки суб’єкт господарювання зобов’язаний відповідно до ст. 50 ПКУ уточнити показники податкової декларації з плати за землю.

 

Мінімальний розмір єдиного внеску зріс на 60,94 грн

Внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», яким передбачено збільшення мінімальної заробітної плати з 1 вересня поточного року до 5000 грн на місяць.

Відповідно до Закону №2464:

- максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок;

- мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, що визначений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Відповідно мінімальний страховий внесок з Єдиного внеску у 2020 році становить:

- з 1 січня по 31 серпня 4723х22%=1039,06 грн;

- з 1 вересня по 31 грудня 5000х22%=1100 грн.

Максимальна база для нарахування ЄВ у 2020 році:

- з 1 січня по 31 серпня – 70845 грн;

- з 1 вересня по 31 грудня – 75000 грн.

Нагадаємо, що згідно із ст. 7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується:

- для фізичних осіб-підприємців (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературне, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність і отримують дохід від цієї діяльності та членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, – на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У розі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

- для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, – на суму, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відтак для фізичних осіб-підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства з 1 вересня 2020 року мінімальна сума єдиного внеску на місяць становить 1100 (5000 х22%).

 

Документальна позапланова перевірка за заявою платника податків

Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені ПКУ, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення платника податків (абзац перший п. 78.2 ст. 78 ПКУ).

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПКУ).

Тобто, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі поданої заяви платника податків про проведення перевірки після прийняття рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке оформлюється відповідним наказом.

При цьому, термін прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про призначення документальної позапланової перевірки за заявою платника податків (юридичної особи, фізичної особи – підприємця), ПКУ не визначено.

 

За воду треба платити лише первинним водокористувачам

Відповідно до п. 255.1 ст. 255 ПКУ платниками рентної плати за спеціальне використання води є:

- первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи-підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

- суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи-підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Згідно з частинами другою та третьою ст. 42 Водного кодексу України водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Слід зазначити, що згідно із п. п. 5 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води.

 

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

 

Закон 466 Знайомимось зі змінами щодо податкової знижки

Лозівське управління ГУ ДПС у Харківській області продовжує цикл роз’яснень нововведень, передбачених Законом України від 16 січня 2020 року №466.

Так, відповідно до вказаних змін, уточнено перелік документів, які підтверджують витрати, що включаються до складу податкової знижки (платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копії договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, услуг) і строк оплати за такі товари (роботи услуги).

Також встановлено, що копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

У разі, якщо відповідні документи підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Звертаємо увагу, що громадяни, які мають право на податкову знижку за результатами 2019 року, можуть подати декларацію до 31 грудня 2020 року включно.

 

Витрати на страхування життя можна частково повернути

Відповідно до статті 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, які він сплатив страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як за себе так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення.

До розрахунку податкової знижки включаються понесені витрати за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування, розмір яких не перевищує:

- 2690 гривень – при страхуванні особисто платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю,

- 1345 гривень – при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім'ї чи за їх сукупністю.

Для отримання податкової знижки за 2019 рік громадяни мають подати декларацію про майновий стан і доходи, розрахункові та платіжні документи, які підтверджують здійснені платником податків витрати. Декларацію необхідно подати до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник до 31 грудня 2020 року в один із наведених способів:

- особисто або уповноваженою на це особою;

- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

Варто врахував, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористається правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

 

Подання Заяви за ф. №1ДР або ф. №5ДР: що треба ще додати контролерам

Фізична особа – платник податків, яка отримала паспорт нового зразка, при подачі Облікової картки за ф. №1ДР/Повідомлення за ф. №1П/Заяви за ф. №5ДР/Заяви за №5ДРП зобов’язана пред’явити відповідному контролюючому органу:

- паспорт громадянина України у формі картки;

- довідку про внесення інформації до Реєстру та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру;

- довідку про реєстрацію місця проживання, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи, про що була видана відповідна довідка.

 

Щоб встигнути обрати спрощену систему оподаткування з четвертого кварталу

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 ПКУ юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу ХIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку.

Порядок переходу на спрощену систему оподаткування врегульовано ст. 298 ПКУ. Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. При цьому такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб'єкта господарювання може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку (п. п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Так, 15 вересня 2020 року буде останнім днем для подання заяви про перехід на спрощену систему оподаткування з четвертого кварталу 2020 року.

 

Припинення підприємницької діяльності: подання звіту та сплата єдиного внеску

Відповідно до п. п. 3 п. 1 розд. ІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі – Інструкція №449), платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з п. 2 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі – Порядок №435), фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до контролюючих органів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.

При державній реєстрації припинення підприємницької діяльності страхувальників, зазначених у п. 2 розд. ІІІ Порядку №435, такі особи зобов’язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна» формують та подають до контролюючого органу страхувальники, зазначені у п. 2 розд. ІІІ Порядку №435, – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до п. п. 1 п. 14 розд ІV Інструкції №449 для платників, зазначених у п. п. 3 п. 1 розд. II Інструкції №449, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно.

Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна».