Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області та органів ДПС України
Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області  та органів ДПС України

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області та органів ДПС України

Місцеві бюджети Харківщини отримали понад 1,2 млрд грн плати за землю

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що за січень – серпень 2020 року до  місцевих бюджетів  надійшло 1254,5 млн грн земельного податку та орендної плати. Доведене завдання виконано на 111,2% (+ 126,2 млн грн).

Зокрема платники податку - фізичні особи сплатили 228,1 млн грн, решту – 1026,4 млн грн – юридичні.

У податковій службі нагадують, що 21 вересня 2020 року - останній день подання податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за серпень у разі не подання податкової декларації на 2020 рік.

 

Платники податків можуть сплатити податки та збори через Електронний кабінет

Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти. Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через Електронний кабінет не реалізована.

З інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичними особами можна ознайомитись у меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» Електронного кабінету.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Платник податків в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.

 

Трудові відносини: контролюючі органи мають право перевіряти дотримання працедавцем законодавства про працю

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є, зокрема, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Норми встановлені п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ.

Підпунктом 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом, зокрема, щодо дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки (п. 85.2 ст. 85 ПКУ).

Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з’ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо) (п. 80.6 ст. 80 ПКУ).

Отже, для уникнення відповідальності за порушення законодавства про працю, роботодавцям необхідно працювати відповідно до норм трудового законодавства і своєчасно та у повному обсязі виплачувати працівникам заробітну плату не менше мінімальної, встановленої законом.

 

ІІ. Інформація для бухгалтерів

 

Збільшено обсяг доходу який надає право юридичним особам – платникам єдиного податку перебувати у третій групі. Як визначатиметься у 2020 році граничний обсяг доходу у зв’язку з цим?

З 2 квітня 2020 року, внесено зміни, до п. 291.4 ст. 291 ПКУ щодо збільшення граничних обсягів доходу, які надають право суб’єктам господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності на третій групі, з 5 млн грн до 7 млн гривень.

Таке збільшення передбачено Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи, які:

- в І кварталі 2020 року перевищили граничний обсяг доходу, який надає їм право перебувати у третій групі – 5 млн грн, повинні до суми перевищення застосувати ставку єдиного податку у подвійному розмірі, тобто 6% із застосуванням ПДВ та 10% без застосування ПДВ, і перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України;

- в І кварталі 2020 року не перевищили граничний обсяг доходу – 5 млн грн, мають право перебувати в обраній групі. При цьому такі платники єдиного податку з 2 квітня 2020 року дотримуються нового річного граничного обсягу доходу – 7 млн гривень, який визначається за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (включно).

 

З якого періоду сільськогосподарський товаровиробник – юридична особа повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку після анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку?

Сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше, ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи. При цьому зазначені норми не застосовуються при анулюванні реєстрації платником єдиного податку четвертої групи юридичної особи за ініціативою контролюючого органу.

 

Новостворений сільськогосподарський товаровиробник. Коли можна обрати четверту групу спрощеної системи оподаткування?

Новостворені сільськогосподарські товаровиробники можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

 

Податкове відомство відмовило у реєстрації платником єдиного податку четвертої групи. Відмову отримали після подання заяви на 20 календарний день. Чи не протермінував інспектор нашу заяву?

Ні, не протермінував. Контролюючий орган за місцем обліку (місцезнаходженням) юридичної особи надає письмову вмотивовану відмову у реєстрації платником єдиного податку четвертої групи та включення до Реєстру платників єдиного податку четвертої групи впродовж тридцяти календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкових декларацій з єдиного податку четвертої групи.

 

 Який термін для подання заяви юридичною особою, котра бажає змінити ставку єдиного податку з 5 на 3 відсотки?

Законом України від 16 січня 2020 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» передбачені зміни для юридичних осіб-платників єдиного податку третьої групи.

Так, зокрема, платникам єдиного податку третьої групи при добровільній зміні ставки єдиного податку в розмірі 5% реєстраційна заява подається не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку 3%, що передбачає сплату ПДВ. Раніше було – не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу.

 

Я – платник єдиного податку третьої групи. Наше підприємство змінило податкову адресу. Коли подавати зміни у податкову?

Платниками єдиного податку третьої групи при зміні податкової адреси, місця провадження господарської діяльності Заява для застосування спрощеної системи оподаткування та звітності (форма якої, нагадаю, затверджена наказом Міністерство фінансів України від 16.07.2019 №308) подається не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.

Раніше така заява подавалась разом із декларацією з єдиного податку за звітний квартал, у якому відбулися зміни. Законодавчі корективи внесені Законом України №466 з 23 травня 2020 року.

 

Термін, щоб повідомити про несправність РРО та/або ПРРО

Відповідно до п. 16 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані у разі виявлення несправностей:

- реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), а також пошкодження засобів контролю – протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків (абзац перший п. 16 ст. 3 Закону №265);

- програмного РРО (далі – ПРРО) – протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікацій повідомити про це контролюючий орган, виробника ПРРО та/або центр сервісного обслуговування (за наявності) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац другий п. 16 ст. 3 Закону №265).

Згідно з п. 12 розд. ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 (далі – Порядок №317), у разі виявлення несправностей ПРРО або його викрадення чи компрометації особистого ключа суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій направити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (за наявності) Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №2-ПРРО (додаток 2 до Порядку №317).

Нормами Закону № 265 не передбачено відповідальності до суб’єкта господарювання у разі не повідомлення контролюючого органу про виявлення несправностей РРО та/або ПРРО, а також пошкодження засобів контролю.

При цьому, за не проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО застосовуються фінансові санкції передбачені до п. 1 ст. 17 Закону №265.

 

Заява – підстава для проведення документальної позапланової перевірки

При надходженні заяви платника податків про проведення документальної позапланової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу може бути прийнято рішення про проведення перевірки такого платника податків, яке оформлюється наказом (абзац перший п. 78.4 ст. 78 ПКУ).

При цьому ПКУ не містить норми щодо обов’язковості проведення та строків для прийняття рішення про призначення такої перевірки. Таке рішення приймається з урахуванням ризиків в діяльності цього платника податків щодо приховування об’єктів оподаткування, несплати ним податкових зобов’язань, невиконання вимог іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи ДПС.

 

Відображення результатів документальної перевірки у звітності з прибутку

При встановленні за результатами документальної перевірки невірно визначених сум доходів, витрат та амортизаційних відрахувань за даними бухгалтерського обліку, що вплинули на визначення об’єкта оподаткування, та відповідно контролюючим органом збільшені/зменшені податкові зобов’язання, то узгоджені суми податкових зобов’язань автоматично нараховуються в інтегрованій картці платника податку. Проведення самостійних виправлень відповідно до ст. 50 ПКУ збільшених/зменшених податкових зобов’язань з податку на прибуток за період, що перевірявся, не здійснюється.

Якщо за результатами документальної перевірки збільшені/зменшені суми від’ємного значенням об’єкта оподаткування з податку на прибуток за минулі звітні (податкові) роки, то коригування фінансового результату до оподаткування за звітний період, що був охоплений перевіркою, не здійснюється, а від’ємне значення підлягає виправленню платником податків у показниках Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) в наступному звітному (податковому) періоді.

При цьому, подається доповнення до Декларації, передбачене п. 46.4 ст. 46 розд. ІІ ПКУ, з відповідним поясненням та зазначенням відповідних сум від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих звітних років, вказавши про цей факт у спеціально відведеному місці в Декларації.

 

Розміри ставок для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку четвертої групи

Відповідно до п. п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи (сільськогосподарські товаровиробники), належать, зокрема, фізичні особи-підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року №973-IV «Про фермерське господарство», за умови виконання сукупності таких вимог:

- здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

- провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

- не використовують працю найманих осіб;

- членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України;

- площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.

Пунктом 292 прим. 1.2 ст. 292 прим. 1 ПКУ встановлено, що базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

Згідно з п. 293.9 ст. 293 ПКУ для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):

- для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту) – 0,95;

- для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,57;

- для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) – 0,57;

- для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,19;

- для земель водного фонду – 2,43;

- для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту, – 6,33.

Перелік гірських зон та поліських територій визначається Кабінетом Міністрів України.

 

Відображаємо факт викрадення ТМЦ в обліку з ПДВ

Товарно-матеріальні цінності було визнано викраденими, (у зв’язку з чим вони не можуть бути використані у господарській діяльності), то платник податку на підставі п. п. «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ у тому звітному періоді, в якому був встановлений такий факт викрадення, повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із бази оподаткування, визначеної п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому встановлено факт викрадення таких цінностей, і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну.

Що стосується викрадення основних засобів, то відповідно до вимог п. п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням не є постачанням товарів.

Тому при викраденні основних засобів, податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються, якщо факт викрадення документально підтверджується відповідно до законодавства.

 

Мала податкова реформа: зміна критерію щодо визначення об’єкта оподаткування та подання звітності без коригування фінансового результату

Законом України від 16 січня 2020 №466 збільшено вдвічі поріг річного доходу (з 20 до 40 млн гривень), який дає право платнику податку на прибуток для визначення об’єкту оподаткування без коригування фінансового результату на усі різниці, встановлені ПКУ. Винятком є від’ємне значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, а також для застосування виключно річного звітного періоду. Зауважимо, що зазначені зміни набрали чинності з 23 травня 2020 року.

Отже, платники податку на прибуток, щодо яких виконується зазначений критерій, зможуть прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату вже за результатами податкового (звітного) 2020 року, про що має бути зазначено у Декларації у графі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці».

Важливо, що з 01 січня 2021 року також будуть внесені зміни до п. 137.5 ст. 137 ПКУ, які передбачатимуть обов’язкову умову щодо застосування річного періоду для платників податку на прибуток, в яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період не перевищує 40 млн гривень (зараз – 20 мільйонів гривень).

 

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

 

Нюанси загальної системи оподаткування для підприємця

Відповідно до п. 177.5 ст. 177 ПКУ фізичні особи-підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.

При цьому податкова декларація подається за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – підприємців, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Підпунктом 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ визначено, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.

Згідно з п. п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Надмірно сплачені суми податку на доходи фізичних осіб підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому ПКУ.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Пунктом 177.11 ст. 177 ПКУ визначено, що фізичні особи-підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений п. п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.

При проведенні державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та сплачує податок на доходи фізичних осіб протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої декларації.

 

У яких випадках блокується реєстрація податкової накладної?

Реєстрація податкових накладних призупиняється у випадку наявності щодо суб’єкта господарювання рішення про його відповідність критеріям ризиковості платника ПДВ або у випадку здійснення ним операції, яка містить ознаки ризиковості.

Критерії ризиковості платника ПДВ та критерії ризиковості операцій визначені та затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019.

 

Заблокували податкову накладну. Протягом якого терміну я маю подати заяву та документи на її розблокування?

Платник податку має право подати до контролюючого органу пояснення та копії документів до зупинених податкових накладних/розрахунках коригування упродовж 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податкових накладних/розрахунках коригування. 

 

Які саме документи надати податковій для розблокування податкової накладної?

Перелік документів, які необхідно надати разом із поясненням для розгляду Комісією контролюючого органу питання щодо погодження реєстрації призупиненої податкової накладної/розрахунку коригування, визначений у п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019. Він залежить від галузевої специфіки підприємства, але основними із них є: договір на купівлю-продаж товарів (надання послуг); первинні документи щодо постачання/придбання, транспортування, зберігання; видаткові накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (якщо таке передбачено договором або законодавством). 

 

Я приватний підприємець, на даний час у приміщенні, де я проваджу діяльність, проводяться ремонтні роботи з інтернет-зв’язку. Можна подати пояснення та копії підтверджуючих документів для розблокування податкової накладної до податкового органу наручно? Оскільки постачальник не може відобразити податковий кредит.

Виключно в електронній формі з дотриманням умов електронного цифрового підпису.

 

Упродовж якого терміну можна очікувати на рішення щодо розблокування розрахунку коригування?

Комісія контролюючого органу розглядає подані пояснення та копії документів до зупинених податкових накладних/розрахунках коригування упродовж 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, та приймає одне з рішень: про реєстрацію податкових накладних/розрахунках коригування, після чого податкова накладна/розрахунок коригування реєструється в Єдиному реєстрі податкових накладних за умови наявного ліміту, або відмову в такій реєстрації.

 

Назвіть основні причини відмови в реєстрації призупиненої податкової накладної Підстави для винесення рішення про відмову в реєстрації податкової накладної прописано в Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019, зокрема, п. 11:

- ненадання письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування;

- ненадання копій документів;

- надання копій документів, оформлення яких не відповідає вимогам чинного законодавства.

 

Які подальші дії платника, якщо відмовлено в реєстрації призупиненої податкової накладної/розрахунку коригування?

Платник податку має право оскаржити рішення регіональної комісії про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку шляхом направлення впродовж 10 робочих днів скарги з поясненнями та копіями документів до комісії центрального рівня, тобто до Державної податкової служби України.

Якщо протерміновано строки подання скарги або в її задоволенні відмовлено, платник податку має право оскаржити рішення про відмову в судовому порядку.

 

А який термін розгляду скарги?

Скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається упродовж 10 календарних днів із дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим.

 

Переглядів: 478
Дата публікації: 09:12 23.09.2020
Міський голова
Надіслати електронне звернення
Надіслати запит на інформацію
Анонс подій
Подій не заплановано
Нові та оновлені сторінки
Щодо можливості використання електронних сервісів для призначення житлової субсидії та соціальних до   23.10.2020
Оголошення про передачу в оренду нежитлових приміщень комунальної власності за адресою: м. Первомайс   21.10.2020
Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради «Про з   19.10.2020
Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради «Про з   19.10.2020
Додаток до Проєкту рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради "Про затвердження розміру   19.10.2020
Додаток до Проєкту рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради "Про затвердження розміру   19.10.2020
Аналіз регуляторного впливу до проєкту рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради «Про    19.10.2020
Аналіз регуляторного впливу до проєкту рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради «Про    19.10.2020
Проєкт рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради "Про затвердження розміру внесків за    19.10.2020
Проєкт рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради "Про затвердження розміру внесків за    19.10.2020
Посилання
 
 
 
Пошук
Міська владаМіський головаМіська радаКерівний складСтруктураВакансіїЗаходи щодо запобігання корупціїГрафік прийомуІнструкція з діловодства у виконавчому комітеті Первомайської міської ради (зі змінами Розпорядження міського голови від 01.04.2020р. №59)ДокументиРішення Первомайської міської ради Харківської областіРішення виконавчого комітету Первомайської міської радиРозпорядження міського голови з основної діяльностіПроекти рішень Первомайської міськради Харківської областіПроекти рішень виконавчого комітету Первомайської міськради Харківської областіАрхів рішень Первомайської міськради Харківської областіАрхів рішень виконавчого комітету Первомайської міськради Харківської областіАрхів розпоряджень міського головиПротоколиПрозоре містоБюджет та фінансиПоточна діяльністьДокументиКомунальна власністьЖитлові питанняЗакупівліОчищення владиВідкриті даніДоступ до публічної інформаціїРегуляторна політикаЗаконодавство про працю
Первомайська міська рада Харківської області >>>