Їй майже 100 років.
Ще зовсім юною дівчиною Парасковія Денисівна пішла на фронт.
І дійшла до Берліна.
Зараз Параскавія Денисівна мешкає зі своєю донькою, якій вже теж за сімдесят.
Жінка погано чує, і вже мало пам’ятає.
Але є те, чого не можна забути навіть у сто років.
Жінка згадує, що її батько помер від голоду, а маму вбили бандити.
Цю нову війну Парасковія Денисівна називає ще жахливішою за Другу світову.
Вони разом з донькою декілька місяців були біженцями в Італії.
Але повернулись до рідного дому в Первомайський.
Сьогодні жінки зустрічали гостей.
Привітати Парасковію Денисівну з Днем Перемоги прийшли представники міської ради ветеранів та заступник міського голови Ніна Харченко.
З собою принесли гостинці. Посиділи. Погортали альбом, позгадували.
Було дуже затишно в цьому домі з такими щирими добросердечними людьми.
І звичайно прощаючись, обіймались і бажали активного довголіття, благополуччя та зустріти ще одну перемогу.