Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє

Як в ІКП відображаються відомості про надані платникам податків розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань або податкового боргу?

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до абзаців першого-третього пункту 1 підрозділу 1 розділу VI Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (далі – Порядок № 5) відображення в інформаційній системі відомостей про надані платникам розстрочення (відстрочення) здійснюється у такому порядку:

про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) – відповідно до статті 100 розділу II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків;

про розстрочення (відстрочення) заборгованості зі сплати платежів до бюджетів (заборгованості (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)) – відповідно до законодавства, яким передбачено надання такого розстрочення (відстрочення), у тому числі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Згідно з абзацом першим пункту 100.1 статті 100 ПКУ розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.

Надання розстрочень (відстрочень) грошових зобов’язань (податкового боргу) відображається в інтегрованій картці платника (далі – ІКП) датою проведення в інформаційній системі укладеного договору про розстрочення (відстрочення) відповідними обліковими показниками (операціями) як зменшення суми грошових зобов’язань (податкового боргу) (пункт 1 підрозділу 2 розділу VI Порядку № 5).

Надання розстрочень (відстрочень) заборгованості зі сплати єдиного внеску відображається згідно з рішенням про розстрочення (відстрочення) та відповідним графіком погашення розстрочених (відстрочених сум) в ІКП датою проведення в інформаційній системі такого укладеного графіка відповідними обліковими показниками (операціями), як зменшення суми відповідної заборгованості (пункт 2 підрозділу 2 розділу VI Порядку № 5).

Пунктом 3 підрозділу 2 розділу VI Порядку № 5 визначено, що під час надання розстрочення (відстрочення) в ІКП відбувається зменшення сум, які підлягають розстроченню (відстроченню), з урахуванням хронології виникнення:

основного платежу (податкового зобов’язання) – у першу чергу;

штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) – у другу чергу;

пені, нарахованої відповідно до статті 129 розділу II ПКУ, та процентів за користування розстроченням (відстроченням)/пені, нарахованої відповідно до статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» – у третю чергу.

Згідно з пунктом 4 підрозділу 2 розділу VI Порядку № 5 відображення в ІКП чергової суми розстрочення (відстрочення) здійснюється шляхом використання облікових показників (операцій) щодо нарахування платежу згідно з графіком погашення розстрочених (відстрочених) сум, передбаченим договором про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) або складеним на підставі рішення, прийнятого з метою виконання спеціального закону або рішення суду.

Погашення суми розстрочення (відстрочення) здійснюється у загальному порядку погашення згідно з черговістю виникнення.

Пунктом 5 підрозділу 2 розділу VI Порядку № 5 передбачено, що під час нарахування чергових часток розстрочених (відстрочених) сум відповідно до хронології виникнення в ІКП відбувається нарахування:

у першу чергу – розстроченого (відстроченого) основного платежу (податкового зобов’язання);

у другу чергу – розстрочених (відстрочених) штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

у третю чергу – розстроченої (відстроченої) пені та/або процентів за користування розстроченням (відстроченням);

у четверту чергу – процентів за користування розстроченням (відстроченням) у разі розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань/пені на суму податкового боргу за період до початку дії розстрочення (відстрочення) у разі розстрочення (відстрочення) податкового боргу;

у п’яту чергу – процентів за користування розстроченням (відстроченням) у разі розстрочення (відстрочення) податкового боргу.

Під час нарахування чергової частки розстрочення (відстрочення) податкового боргу в інформаційній системі відбувається нарахування пені за несвоєчасну сплату на суму нарахованої частки податкового боргу відповідно до статті 129 розділу II ПКУ та розраховується штраф відповідно до статті 126 розділу II ПКУ (пункт 6 підрозділу 2 розділу VI Порядку № 5).

Відповідно до пункту 7 підрозділу 2 розділу VI Порядку № 5 під час погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу) у день його (його частини) фактичного погашення за весь період користування розстроченням (відстроченням) в інформаційній системі здійснюється нарахування процентів за користування таким розстроченням (відстроченням).

Нарахування процентів, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), відображається в ІКП операціями з нарахувань суми процентів за користування розстроченням (відстроченням).

Нарахування процентів розпочинається наступного календарного дня після початку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) та наступного календарного дня після граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу) та здійснюється у день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу) (його частини), крім випадку несплати залишку розстроченої (відстроченої) суми в останній термін нарахування за договором про розстрочення (відстрочення).

У разі несплати залишку розстроченої (відстроченої) суми в останній термін нарахування за договором, нарахування процентів здійснюється у день закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення).

Моніторинг повноти та своєчасності відображення в інформаційній системі сум нарахованої пені за несвоєчасну сплату на суму нарахованої частки податкового боргу та процентів за користування розстроченням (відстроченням) у разі розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) забезпечується керівником структурного підрозділу територіального органу ДПС, до компетенції якого належить розстрочення (відстрочення) платежів.

Застосування платником податків резервного РРО при роздрібній торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним: на що потрібно звернути увагу!

Державна податкова служба інформує, що відповідно до статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зокрема, зобов'язані: 

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1 статті 3 Закону № 265). 

Відповідно до статті 5 Закону № 265 на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО. 

Порядок реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 № 918/29048 (далі – Порядок). 

Згідно з пунктом 20 глави 2 розділу ІІ Порядку реєстрація резервного РРО проводиться в такому самому порядку, як і реєстрація основного РРО. 

Відповідно до статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. 

У заяві про видачу ліцензії та у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій. 

Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання при роздрібній торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може використовувати резервний РРО на період виходу з ладу основного РРО. 

Водночас, оскільки у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним суб’єктом господарювання вказується перелік РРО, то у разі застосування резервного РР такому суб’єкту необхідно подати заяву до відповідного контролюючого органу на переоформлення відповідної ліцензії із зазначенням реквізитів резервного РРО (модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення).