Інформація щодо діяльності Головного управління ДПС у Харківській області та органів ДПС України

За 9 місяців  2020 року місцеві бюджети Харківщини поповнилися на 12631,1 млн грн, що на 195,8 млн грн більше минулорічного показника. Доведене завдання виконано у повному обсязі, додатково отримано 680,7 млн гривень.

Зокрема за вересень забезпечено збір платежів у сумі 1 402,1 млн грн, що на 133,1 млн грн, або на 10,5% більше ніж за вересень 2019 року.

 Основним джерелом надходжень до місцевого бюджету є податок на доходи фізичних осіб. За січень - вересень  2020 року   надійшло 7 572,9 млн грн цього податку. У порівнянні з минулим роком забезпечено приріст надходжень на 249,6 млн  гривень.

Крім того, до місцевого бюджету надійшло:

- єдиного податку – 2 346,6 млн грн;

- земельного податку та орендної плати – 1 439,4 млн грн;

- рентної плати – 333,8 млн грн;

- податку на прибуток – 215,8 млн грн;

- податку на нерухоме майно, вiдмiнне вiд земельної дiлянки – 268 млн грн;

- акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – 239,4 млн грн;

- екологічного податку – 71,5 млн грн;

- плати за ліцензії – 57,7 млн грн;

- транспортного податку – 11,4 млн гривень.

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує про необхідність своєчасно та в повному обсязі сплачувати податкові зобов’язання. Адже від цього залежить розвиток регіону.

ПДВ: надходження зросли

Протягом січня - вересня 2020 року забезпечено збір податку на додану вартість до Державного бюджету в сумі 5387,0 млн гривень.

Надходження збільшилися на 999,0 млн грн або 22,8% у порівнянні з відповідним періодом 2019 року. Доведене завдання виконано на 107,1% (+359,1 млн грн).

В податковій службі області також повідомили, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466 запроваджено для звітності з ПДВ єдиний звітний період – календарний місяць (у тому числі для платників єдиного податку).

Нагадуємо платникам податків, що 20 жовтня 2020 року – останній день подання податкової декларації з ПДВ за вересень поточного року.

З початку року надійшло 11,2 млрд грн ЄСВ

Протягом січня - вересня 2020 року платники регіону сплатили  11 166,8  млн  грн  єдиного соціального внеску. Вказана сума перевищила надходження за аналогічний період минулого року на 254,5 млн гривень. Доведене завдання виконано на 115,4 %, додаткові надходження склали 1,5  млрд гривень.

Спостерігається позитивна помісячна  динаміка надходжень, якщо у січні 2020 року – 1 208,5 млн грн, то вже у вересні –1331,1  млн гривень.

 Соціальні та пенсійні програми забезпечуються завдяки коштам єдиного соціального внеску. Тому, дуже важливо, щоб усі роботодавці не допускали виплату заробітної плати «в конвертах».

 

Заяву про реєстрацію програмного РРО можна подати через Електронний кабінет

У Харківському податковому органі нагадують, що через електронний формат спілкування платники податків можуть подавати заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО). Це можливо зробити як через Електронний кабінет, так і іншими засобами телекомунікацій. Для цього платнику потрібно перебувати на обліку в контролюючому органі. На обліку має перебувати і його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог ПКУ.

Реєстрація ПРРО здійснюється шляхом подання заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій (форма J/F 1316602).

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання скеровує до органу ДПС Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифікату відкритого ключа.

 Також в Електронному кабінеті реалізовано можливість перевірки чеків, що видаються ПРРО.

 

Податкова служба запускає свій Telegram-канал

Державна податкова служба України запускає свій Telegram-канал.

Про податки і не тільки – відтепер у більш зручному та мобільному форматі.  

Що ж цікавого запропонуємо ми? Це – ексклюзивні матеріали, інфографіки, все про сервіси податкової, анонси, роз’яснення та коментарі фахівців.

Підписуйся на Telegram-канал Державної податкової служби України  https://t.me/tax_gov_ua.

 

Приймаєте працівника на роботу? Дотримуйтесь основних правил

Легальні трудові відносини – це важлива складова фінансової стабільності не тільки держави, але й бізнесу та найманих працівників.

Тож, в першу чергу, слід пам’ятати, що компанії, організації та підприємці при виплаті заробітної плати повинні дотримуватись чинного законодавства і нести відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків.

Зокрема, необхідно дотримуватися основних правил:

- перед допуском до роботи з працівником укладається трудовий договір;

 - до податкової служби направляється повідомлення про прийняття працівника на роботу;

- робітникові оформлюється трудова книжка;

- заробітна плата повинна виплачуватися на рівні не менше мінімальної (у 2020 році – з 1 січня 4723 грн, а з 1 вересня 5000 грн);

- на зарплату нараховується ЄСВ (22%), з неї утримується ПДФО (18%) та військовий збір (1,5%).

За порушення законодавства про працю передбачені значні штрафні санкції.

 

ІІ. Інформація для бухгалтерів

Відбулися зміни об’єкта оподаткування з плати за землю - подайте декларацію

У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом  30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Ця норма застосовується до всіх платників, в тому числі тих, які перебувають на спрощеній системі.  

Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть платники податків, а також їх посадові особи (ст. 47 ПКУ).

 

Мала податкова реформа: зміни щодо повернення помилково сплачених коштів

Законом України від 16 січня 2020 року №466, було внесено зміни, зокрема до ст. 43 ПКУ у частині порядку повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені.

Зокрема, обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).

Згідно з п. 43.4 ст. 43 ПКУ платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені (далі – Заява) у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів:

- на поточний рахунок платника податків в установі банку;

- на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;

- повернення у готівковій формі коштів за чеком при відсутності у платника податків рахунка в банку.

При поверненні надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника ПДВ у Системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) у порядку, визначеному п. 2001.5 ст. 2001 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника у СЕА ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (п. 43.41 ст. 43 ПКУ).

Також, Законом №466 п. 43.41 ст. 43 ПКУ доповнено новим абзацом, відповідно до якого повернення у випадках, визначених законодавством, сум ПДВ, контроль за справлянням яких покладено на контролюючий орган, визначений п. п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, при ввезенні товарів на митну територію України здійснюється в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ст. 2001 ПКУ на момент оформлення митної декларації/аркуша коригування, на підставі яких здійснюватиметься таке повернення.

 

Закон №466: Прискорена амортизація основних засобів

Законом №466, який набрав чинності з 23 травня 2020 року змінено вартісний критерій визначення  основних  засобів  з 6000  до 20000 гривень.Звертаємо увагу, що цей критерій  буде застосовуватись  до  основних  засобів,  що  вводяться  в  експлуатацію  після 22 травня 2020 року.

Основні засоби, введені в експлуатацію до 23 травня 2020 року продовжують амортизуватись у податковому обліку, навіть якщо їх залишкова балансова вартість не перевищує 20000 гривень.

Крім того, Законом №466 підр.4 розд.ХХ ПКУ доповнено новим пунктом 431, яким передбачено, що при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів:

- четвертої групи (машини та обладнання) та п’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки;

- третьої групи (передавальні пристрої) та дев’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює п’ять років.

Таким чином, платники податку на прибуток підприємств мають право застосувати прискорену амортизацію, визначену п.431 підр.4 розд. ХХ ПКУ, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2020 року, та відобразити відповідні суми прискореної амортизації у додатку АМ до Декларації за цей період.

 

Коли анульовано реєстрацію платника ПДВ та заблоковано податкову накладну

Відповідно до п. 184.1 ст. 184 ПКУ реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у випадках визначених у вказаному пункті.

Пунктом 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі – Порядок №520) визначено, що при зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку №520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування (п. 6 Порядку №520).

Крім того, згідно п. 3 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 11 грудня 2019 року №1165, скарга подається платником ПДВ (далі – платник податку) у строки, визначені ст. 56 ПКУ, з наступного дня після набрання чинності рішенням комісії регіонального рівня.

Водночас п.200 прим.1.8 ст. 200 прим. 1 ПКУ після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.

 

Таблиця даних: нюанси заповнення товарів/послуг придбаних у не платників ПДВ

Відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11 грудня 2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення) платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника ПДВ (далі – Таблиця) за встановленою формою (додаток 5).

У Таблиці зазначаються:

- види економічної діяльності відповідно до КВЕД;

- коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

- коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 13 Порядку зупинення).

Згідно з п. 4 Порядку зупинення у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) визначено, що ПН/РК відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у п. 3 Порядку зупинення, зокрема, якщо у ПН/РК відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з ДКПП, які зазначені у Таблиці, врахованій контролюючим органом, реєстрація таких ПН/РК не зупиняється в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому Порядком зупинення не визначено заповнення в Таблиці кодів товарів згідно з УКТЗЕД та кодів послуг згідно з ДКПП, що придбаваються (отримуються) платником податку в залежності від статусу постачальника.

Отже, якщо товари/послуги придбаваються (отримуються) у особи, яка не зареєстрована платником ПДВ, їх коди, визначені згідно з УКТЗЕД та ДКПП підлягають заповненню у Таблиці.

 

Щодо врахування ПДВ в розрахунку доходу за попередній календарний рік

Якщо юридична особа була зареєстрована як платник ПДВ та прийняла рішення про перехід на сплату єдиного податку третьої групи (у т. ч. без сплати ПДВ), то при визначенні доходу за попередній календарний рік, що передує переходу на спрощену систему оподаткування, не враховуються суми ПДВ, нараховані на вартість продажу товарів, виконаних робіт, наданих послуг, що підлягали перерахуванню до бюджету.

 

Оскарження декількох рішень податкової в одній скарзі

Відповідно до п. 56.2 ст. 56 ПКУ якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Вимоги до оформлення скарги визначені п. 1 розд. IV Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916 із змінами та доповненнями, відповідно до якого скарга платника податків подається в письмовій формі та має включати таку інформацію:

- прізвище, ім’я, по батькові, найменування (для юридичних осіб), податкову адресу платника податків, який подає скаргу;

- найменування контролюючого органу;

- реквізити оскаржуваного рішення;

- підстави, за якими оскаржується рішення, обставини справи, які, на думку заявника, встановлені контролюючим органом неправильно чи не встановлені взагалі;

- обґрунтування незгоди платника податків із рішенням контролюючого органу з посиланням на норми законодавства;

- вимоги та клопотання платника податків, який подає скаргу;

- відомості щодо повідомлення контролюючого органу, рішення якого оскаржується, про подання скарги до контролюючого органу вищого рівня;

- відомості про оскарження рішення контролюючого органу до суду;

- адресу, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги;

- перелік документів, які додаються до скарги.

Скарги на рішення та на дії контролюючих органів викладаються та подаються окремо.

Отже, платник податків може оскаржити в одній скарзі всі рішення контролюючого органу, оскільки чинним законодавством не встановлено обмежень щодо кількості оскаржуваних рішень.

 

Термін для сплати донарахувань, після судового оскарження

При оскарженні рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий п. 56.18 ст. 56 ПКУ).

Статтею 255 КАСУ визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

При поданні апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Таким чином, платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції, за їх наявності, протягом 10 робочих днів, наступних за днем набрання судовим рішенням законної сили.

 

На які перевірки поширюється мораторій

Законом України від 14.07.2020 786-IX внесено зміни до пункту 522 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, якими з 08.08.2020 року скасовано мораторій на проведення деяких перевірок.
Тож враховуючи останні зміни, під час карантину можуть проводитися документальні позапланові перевірки:
- які проводяться на звернення платника податків та з підстав, визначених пп. 78.1.7 та 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ;

Фактичні перевірки з питань:

- обліку, ліцензування, виробництва, зберігання й транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

- цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва й обігу спирту етилового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених пп. 80.2.2, 80.2.3 та пп. 80.2.5 ПКУ.

Разом з цим, камеральні перевірки не заборонені, тож вони можуть проводитись під час карантину та застосування обмежувальних заходів.

 

Чи потрібно вести книгу обліку доходів з наступного року?

Закон України від 14.07.2020 № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» скасував вимогу до платників єдиного податку щодо реєстрації Книги у податкових органах. Платникам податків не потрібно вчиняти жодних дій по скасуванню реєстрації вже зареєстрованих книг з 1 січня 2021 року (подавати будь-які заяви чи повідомлення не потрібно).

При веденні обліку у довільній формі платники єдиного податку вправі застосовувати будь-який спосіб обліку доходів за період (це можуть бути записи у будь-якому довільному реєстрі – паперових зошиті, журналі, чи в електронній таблиці у файлі Excel). У тому числі, платники можуть продовжувати вести Книгу обліку доходів (для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість) та Книгу обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість) за формами, затвердженими наказом МФ України від 19.06. 2015 № 579.

Кодекс не містить вимоги до платника податків повідомляти контролюючи органи про обраний вид реєстру. Разом із тим податкові органи мають право запросити зазначену інформацію у порядку визначеному Кодексом для перевірки дотримання платником вимог Кодексу щодо граничного обсягу доходу за відповідний період. Тому такі записи мають містити інформацію щонайменше про місячні обороти, вони є джерелом інформації для складання платником податку звітності з єдиного податку.

Зміни, запроваджені Законом № 786 щодо форми обліку доходів самозайнятими особами, не скасовують обов’язку для всіх платників податків (включаючи таких суб’єктів) дотримуватися вимог підпунктів 44.1 та 44.3 статті 44 Кодексу, зокрема, щодо ведення обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/абоподаткових зобов'язань, на підставі первинних документів (документів на придбані товари) та їх належне зберігання. Тому інформація про місячні обороти, яку самозайнята особа буде з 1 січня 2021 року заносити до довільного реєстру, має відповідати змісту первинних документів за відповідний період.

Для платників єдиного податку, які є платниками податку на додану вартість, продовжують діяти всі вимоги Кодексу щодо обліку податку на додану вартість.

Можливість ведення обліку доходів і витрат в електронній формі через Електронний кабінет для фізичних осіб на загальній системі оподаткування та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, буде впроваджено ДПС після затвердження Міністерством фінансів України типових форм, за якими здійснюватиметься облік доходів і витрат такими платниками податків. Про запровадження такого сервісу буде повідомлено окремо.

 

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

 

Який розмір єдиного внеску сплачувати тепер ФОП

У Харківському  податковому органі звертають увагу підприємців, що збільшення мінімальної заробітної плати (далі-МЗП) до 5 000 грн. спричинило збільшення розміру мінімального страхового внеску на місяць.

ФОП на єдиному податку зобов’язані сплачувати ЄСВ у розмірі не меншому від мінімального страхового внеску, який обчислюється як добуток МЗП, установленої на місяць, за який нараховується ЄСВ, і ставки ЄСВ (22%).

ФОП на загальній системі оподаткування нараховують ЄСВ на суму підприємницького доходу, що підлягає обкладенню податком на доходи. До того ж сума ЄСВ за місяць також не може бути меншою від розміру місячного мінімального страхового внеску.

З 1 вересня мінімальний ЄСВ за місяць дорівнює 1 100 грн (5 000 грн х 22%). Було 1039.06 грн.

Зі збільшенням розміру МЗП змінилася максимальна величина доходу, на яку нараховується ЄСВ. З 1 вересня вона становить 75 000,00 грн (15 розмірів МЗП). Тож максимальний ЄСВ на місяць дорівнює 16 500,00 грн.

Ті ФОП, що сплачують єдиний внесок помісячно у жовтні повинні сплатити його суму у розмірі 1100 грн. за вересень місяць. І в такому ж розмірі у листопаді, грудні та січні наступного року. Якщо ФОП сплачує єдиний внесок поквартально, то в жовтні слід сплатити 3178.12 грн. за третій квартал (1039.06 х 2 міс. +1100) і 3300 грн. за четвертий квартал (1100 х 3 міс.).

 

Коли формує звітність підприємець-спрощенець в Електронному кабінеті

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 №261) (далі – Порядок).

Згідно з п. 2 розд. ІІ Порядку автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

В відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».

В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати, зокрема, податкову звітність за формою податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578.

При формуванні податкової декларації користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму податкової декларації (наприклад, F0103306) за звітний період, щодо якого здійснюється звітування. В наступному вікні обирає «стан документа» та відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район».

 

Вартість поточного ремонту вантажного автомобіля, використовуваного в господарській діяльності ФОП загальної системи, включається до складу витрат

Оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначене ст. 177 ПКУ, якою встановлено, що об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто, різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду, зокрема, витрати на проведення поточного ремонту основних засобів - п.п.177.4.6 п.177.4 ст.177 ПКУ.

Основні засоби, такі як земельні ділянки, об’єкти житлової нерухомості та легкові автомобілі не підлягають амортизації (абз.8 – 10 п.п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Отже, ФОП на загальній системі оподаткування не має права включити до складу витрат вартість поточного ремонту використаного в господарській діяльності власного (орендованого) легкового автомобіля, однак має право включити до складу витрат звітного періоду вартість поточного ремонту власного (орендованого) вантажного автомобіля, який використовується в її господарській діяльності.

 

Подання річної декларації про майновий стан і доходи при подвійному статусі підприємця

Чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність, бути підприємцем та здійснювати іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом.

Відповідно до п. п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, відображаються у податковій декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до розд. IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, тобто до 1 травня, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи (п. 178.4 ст. 178 ПКУ).

Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 №177).

Так, згідно з п. 2 розд. ІІ Інструкції у розд. II податкової декларації відображаються доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу.

Водночас у розд. III податкової декларації відображаються доходи, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, у рядку 11.1 вказується загальний обсяг доходу фізичної особи – платника єдиного податку, отриманого в результаті провадження господарської діяльності за спрощеною системою оподаткування згідно з розд. XIV ПКУ, станом на кінець звітного (податкового) року (п. п. 1 п. 3 розд. ІІІ Інструкції).

Враховуючи викладене, фізичній особі-підприємцю – платнику єдиного податку, яка одночасно є особою, що здійснює незалежну професійну діяльність, необхідно подавати річну податкову декларацію.

 

Визначений термін для зміни видів господарської діяльності

Відповідно до п. п. 299.7 ст. 299 ПКУ до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

- прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

- податкова адреса суб’єкта господарювання;

- місце провадження господарської діяльності;

- ставка єдиного податку та група платника податку;

- дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

- дата реєстрації;

- види господарської діяльності;

- дата анулювання реєстрації.

Згідно з п. п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку при зміні відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, мають надати заяву, до якої, зокрема, включаються відомості про зміну видів господарської діяльності.

Абзацом першим п. 298.6 ст. 298 ПКУ визначено, що при зміні податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.

Враховуючи зазначене та для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності, фізична особа – платник єдиного податку третьої групи при зміні видів господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду повинна подати заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.

Разом з цим, при здійсненні видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (п. п. 7 п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Також, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку третьої групи вимог, встановлених главою 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (абзац перший п. 299.11 ст. 299 ПКУ).

 

Довідка про доходи для підприємців єдиного податку першої-третьої груп

Відповідно до п. 294.1 ст. 294 ПКУ податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку, зокрема, першої та другої груп є календарний рік.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (крім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного п. 202.1 ст. 202 ПКУ).

Разом з цим платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до контролюючого органу податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду (абзац перший п. п. 296.8 ст. 296 ПКУ).

Згідно зі ст. 1 Закону України від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон №393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

Статтею 20 Закону №393 визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Тобто фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої-третьої груп можуть за письмовою заявою отримати від контролюючого органу довідку про доходи, у т. ч. за будь-який інший ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період. Довідка про доходи видається не пізніше п’ятнадцяти днів від дня отримання заяви.