Інформація Лозівського сектору організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Харківській області
 Інформація Лозівського сектору організації роботи організаційно-розпорядчого управління  ГУ ДПС у Харківській області

Інформація Лозівського сектору організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Харківській області

Понад 575 млн грн плати за землю отримали місцеві бюджети Харківщини

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що за січень – березень  2021 року до  місцевих бюджетів  надійшло 575,8 млн грн земельного податку та орендної плати. Вказана сума перевищила надходження за перший квартал 2020 року на  132,4 млн гривень.

Зокрема, платники податку юридичні - особи сплатили 534,3 млн грн, решту –41,5 млн грн млн грн – фізичні.

 У податковій службі нагадують, що 20 квітня 2021 рокуостанній день подання податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за березень 2021 року у разі не подання податкової декларації за 2021 рік.

 

З 5 квітня діє новий Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та ЄСВ

З 5 квітня 2021 року набрав чинності Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Порядок розроблено на заміну Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, що втратив чинність.

Прийняття Порядку забезпечує врегулювання всього спектру бізнес-процесів, пов’язаних із веденням оперативного обліку платежів, з урахуванням встановлених термінів виконання передбачених етапів контролю за своєчасністю і повнотою перенесення інформації з первинних документів платників до їх інтегрованих карток. Автоматизація процесів здійснюватиметься у рамках «Програми підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM)».

 

Як повернути через Електронний кабінет помилково чи зайво сплачені кошти

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).

Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема «Заяви про повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов’язань та пенi» (J/F 1302001) (далі – Заява), і подання її до контролюючих органів.

При створенні Заяви в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми», зокрема «J(F)13 Запити». З переліку запитів обирає необхідну форму Заяви (J/F 1302001), а потім відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації).

У запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету. Для цього платник у вкладці «Додатки» обирає опцію «Додати» документ довільного формату (F/J 1360102) та заповнює обов’язкові поля форми.

Разом з тим повідомляємо, що вкладка «Вхідні» режиму «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, надісланої користувачу електронного кабінету.

Заява про повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов’язань та пенi подається платником до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми.

 

Підприємцям – платникам єдиного податку: коли застосовувати касовий апарат

Фізичні особи – підприємці, платники єдиного податку другої – четвертої груп у разі перевищення у I кварталі 2021 року обсягу доходу у розмірі 1 млн 320 тис. грн зобов’язані при здійсненні готівкових розрахунків застосовувати реєстратори розрахункових операцій або програмні РРО.

Застосовувати РРО або ПРРО необхідно з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку. Тобто, з II кварталу 2021 року при здійсненні розрахункових операцій таким платникам необхідно застосовувати РРО або програмні РРО.

Нагадаємо, застосування РРО чи програмних РРО є обов’язковим при здійсненні розрахункових операцій для підприємців – платників єдиного податку незалежно від обсягу доходу для окремих видів діяльності, а саме:

- реалізація технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізація ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

- реалізація лікарських засобів та виробів медичного призначення.

- надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

 

Чи треба оподатковувати ПДФО суму відшкодованих комунальних платежів орендодавцю

Відповідно до п. п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 розд. І ПКУ дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні.

Згідно з нормою глави 58 ЦКУ за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 глави 58 ЦКУ за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з підпунктами 170.1.1 та 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця щодо доходу, отриманого від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) є орендар.

Відповідно до п. п. «а» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Враховуючи викладене, податковий агент при виплаті доходу фізичній особі – орендодавцю, у вигляді сум комунальних платежів, зобов’язаний нарахувати, утримати та сплатити (перераховувати) податок на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

 

«Звітний», «Новий звітний», «Уточнюючий»: ознаки подання звітності

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПКУ податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з абзацами першим та другим п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ, то штрафи, визначені у п. 50.1 ст. 50 ПКУ, не застосовуються (абзац сьомий п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Пунктом 1 підрозд. 1 розд. IV Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (далі – Порядок № 5), визначено, що первинні показники, які відображаються у підсистемі, що забезпечує обробку звітності та платежів, є показниками форм, зокрема, податкової звітності (далі – Документ звітності).

Відповідно до п. 4 підрозд. 4 розд. ІV Порядку № 5, якщо після подання Документа звітності платник подає до граничного строку подання новий Документ звітності із виправленими показниками, поданий раніше Документ звітності стає недіючим та отримує ознаку стану обробки «Історія подання».

Документи звітності зі статусом «Повністю введено», які набули ознаки стану обробки «Вважається неподаним», «Історія подання», «Видалений», після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання за такими Документами звітності, автоматично обробляються інформаційною системою в частині виключення з обліку раніше рознесених до інтегрованих карток платника сум грошових зобов’язань. Вказане виключення проводиться датою отримання такої ознаки стану обробки та з використанням відповідних облікових показників (операцій).

Крім того, ознаку стану обробки «Історія подання» отримують Документи звітності, щодо яких за рішенням суду або підрозділів податкового органу вищого рівня, відповідальних за адміністрування платежів, у підсистемі, що забезпечує обробку податкової звітності та платежів, передбачено скасування реєстрації (ідентифікацію недіючими).

Враховуючи зазначене, Документ звітності подається з ознакою:

- «Звітний» – за відповідний базовий звітний (податковий) період у встановлені ПКУ строки для такого подання або з порушенням термінів подання;

- «Новий звітний» – до закінчення граничного строку подання Документу звітності за такий самий звітний період з виправленими показниками після поданого Документа звітності з ознакою «Звітний»;

- «Уточнюючий» – після граничного терміну подання Документу звітності за такий самий звітний період (з урахуванням строків давності) при виправленні показників поданого Документу звітності.

 

Термін подання підприємцем загальносистемником Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄВ при знятті з обліку платника ЄВ

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону №2464 платниками ЄВ є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Пунктом 1 наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2020 №814 «Про деякі особливості звітування з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року №435» (далі – Наказ №814), встановлено, що до 1 січня 2022 року фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування подають до контролюючих органів за основним місцем взяття на облік як платника ЄВ Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (Форма №Д5 (річна)) (далі – Звіт) згідно з додатком 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі – Порядок №435).

Згідно з п. 9 розд. ІІІ Порядку №435 у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності страхувальників, зазначених у п. 2 розд. ІІІ Порядку №435, – фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, такі особи зобов’язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна» формують та подають до контролюючого органу страхувальники, зазначені у п. 2 розд. ІІІ Порядку №435, – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності або з дня подання заяви до контролюючого органу про зняття з обліку платника ЄВ (п. 11 розд. ІІІ Порядку №435).

Підпунктом 8 п. 2 розд ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 №790) встановлено, що для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону №2464 (крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування) частини першої ст. 4 Закону №2464, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити ЄВ, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно.

ЄВ сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання звітності, що містить інформацію щодо сум нарахованого ЄВ за останній звітний період.

 

Програмне РРО: реєстрація та нюанси роботи

Чи можна отримати інформацію про дату реєстрації РРО чи ПРРО, книги обліку розрахункових операцій?

 Так, на офіційному вебпорталі Державної служби України у відкритій частині Електронного кабінету в меню «Реєстри» у вкладках:

«Інформація про РРО» – суб’єкт господарювання може отримати інформацію про всі зареєстровані реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та програмні РРО, шляхом пошуку за їх даними;

«Інформація про книги ОРО» – суб’єкт господарювання може отримати інформацію про зареєстровані книги обліку розрахункових операцій, шляхом пошуку за їх даними.

 

Нещодавно зареєстровано програмний реєстратор розрахункових операцій. Подано Z-звіт. Проте є потреба у перевірці надісланих даних. Як можна перевірити таку інформацію?

Суб’єкт господарювання може перевірити інформацію, яка міститься в щоденних Z-звітах, створених реєстратором розрахункових операцій у приватній частині Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua ), в режимі «Z-звіти/фіскальні чеки».

Водночас інформація, яка міститься в щоденних Z-звітах, створених програмним РРО, буде відображатися після доопрацювання системи обліку даних РРО.

Відкрита зміна касиром, але через поважні причини він пішов із роботи. Хто має право закрити зміну?

На даний час на програмному реєстраторі розрахункових операцій дозволяється здійснювати вхід та працювати тільки тим касирам, яких суб’єкт господарювання зазначив у Повідомленні про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа про касира за формою J/F1391801.

При відкритті зміни на ПРРО одним касиром, інший касир не може здійснити вхід на такий ПРРО. Для такого випадку є функція старшого касира, яка полягає у тому, щоб у разі незакриття зміни касиром та/або неможливістю виконати закриття зміни на такому ПРРО, зайти у вже відкриту зміну іншим касиром та здійснити її закриття.

 

Під час відкриття зміни, надійшло повідомлення «Відсутні господарські одиниці». Які дії суб’єкта господарювання?

Кожного разу при виконанні входу касиром на програмному реєстраторі розрахункових операцій відбувається перевірка всіх доступних господарських одиниць та ПРРО для такого касира за його ідентифікатором ключа суб’єкта, інформацію про який суб’єктом господарювання було подано до контролюючого органу в Повідомленні про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за ідентифікатором форми J/F139801. При цьому необхідно вказувати ідентифікатор ключа суб’єкта з сертифікату, який використовується для підпису, а не шифрування.

Під час відкриття робочої зміни повідомлення «Відсутні господарські одиниці» може надходити у разі, якщо: ідентифікатор ключа суб’єкта взято з сертифікату який використовується для шифрування; в Повідомленні J/F1391801 вказано значення, що не відповідає ідентифікатору ключа суб’єкта з сертифікату; суб’єктом господарювання подано Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №2-ПРРО (яким блокується ПРРО до моменту подання Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО з позначкою «відновлення роботи»); суб’єкт господарювання подав Повідомлення J/F1391801 з типом підпису «припинення роботи» для такого касира.

 

Яким чином СГ може пересвідчитись, що покупець отримав розрахунковий документ в електронному вигляді за оплачені товари (послуги) через ПРРО?

Суб’єктом господарювання фіскальний чек за оплачені товари (послуги) через ПРРО надсилається покупцю такими способами: електронною поштою (E-mail), Viber, Telegram, WhatsApp, або SMS, при цьому на пристрої повинна бути встановлена відповідна програма. Відправлення повідомлення виконується в загальному порядку від імені власника SIM-карти.

Про доставку фіскального чеку від покупця надходить SMS повідомлення.

Разом з тим, суб’єкт господарювання може пересвідчитись, що покупець отримав фіскальний чек надіславши на наданий покупцем абонентський номер (Viber, Telegram, WhatsApp) та/або адресу його електронної пошти повідомлення із вимогою зворотнього інформування.

 

Куди звертатися при виникненні технічних чи інших проблем із застосуванням програмного РРО?

Якщо підприємці потребують додаткових роз'яснень щодо реєстрації ПРРО, то рекомендуємо скористатися інформаційним розділом на вебпорталі Державної податкової служби «Програмні РРО». Також у банері «Програмні РРО», можна ознайомитись з інструкцією щодо встановлення та налаштування ПРРО за посиланнями:

https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/  та

https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/fiskalniy-dodatok-prrosto/

При виникненні технічних, методологічних запитань необхідно звертатись за телефоном «гарячої лінії» ДПС України 0 800 501 007, або до Головного управління ДПС в області за номером телефону 734-92-27.

 

Автозатрати, що дозволені для формування витрат підприємця

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177 ПКУ.

Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду, зокрема, витрати на проведення поточного ремонту (абзаци четвертий та п’ятий п. п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Відповідно до п. п. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПКУ не включаються до складу витрат підприємця на загальній системі оподаткування, зокрема, витрати на придбання та утримання основних засобів, визначених абзацами восьмим – десятим п. п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ.

Основні засоби, такі як земельні ділянки, об’єкти житлової нерухомості та легкові автомобілі не підлягають амортизації (абзаци восьмий – десятий п. п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Таким чином, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування не має права включити до складу витрат вартість поточного ремонту використаного в господарській діяльності власного (орендованого) легкового автомобіля, однак має право включити до складу витрат звітного періоду вартість поточного ремонту власного (орендованого) вантажного автомобіля, який використовується в її господарській діяльності.

 

Податкові перевірки: практичні нюанси

Цікавлять податкові листи-запити, якщо товариство свідомо не хоче отримувати і не отримало запит від податкового органу, то що тоді?

Інколи позиція платників податків зводиться до такого, якщо кореспонденцію від органу ДПС не отримувати, то можна уникати будь-яких ризиків, адже платник податків не ознайомлений з листами ДПС належним чином.

Однак такий спосіб захисту є категорично неправильним. Ухилення від отримання запиту жодним чином не допомагає мінімізувати ризики, а, як правило, навпаки – погіршує ситуацію і призводить або до позапланових перевірок, або до визнання платника податків ризиковим з подальшим блокуванням податкових накладних тощо.

Платники податків мають контролювати отримання власної поштової кореспонденції. Якщо підприємство розміщене не за юридичною адресою – необхідно так налагодити документообіг, аби будь-яка кореспонденція відразу переадресовувалась за фактичним місцезнаходженням підприємства. Отримуючи на пошті листа, завжди фіксуйте дату отримання, щоб точно відраховувати строки для надання відповіді.

 

У який термін треба надати відповідь?

Платники податків зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті органу ДПС, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

 

Чи на сьогодні проводяться планові перевірки, якщо так, то кого перевіряють?

Так, проводяться. ДПС України на своєму вебпорталі оновила (станом на 29 березня 2021 року) План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік. Зміни стосуються лише трьох розділів: розділу І «Документальні планові перевірки платників податків-юридичних осіб», розділу ІІ плану-графіка «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів»); розділ IV плану-графіка «Документальні планові перевірки платників податків-юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

На сьогодні у 2021 році не планується проводити планові перевірки фізичних осіб – підприємців. Розділ ІІІ плану-графіка «Документальні планові перевірки фізичних осіб» тому не оновлений.

 

Коли ДПС може здійснити позапланову перевірку?

Є три чітко прописані причини проведення таких перевірок:

- відповідно до Постанови Кабміну від 3 лютого 2021 року №89;

- звернення самого платника податків із запитом на проведення перевірки;

- перевірки в частині порушення законодавства про виробництво, використання, ліцензування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Важливо, що під час проведення позапланової перевірки з’ясовуються лише ті питання, на підставі яких така перевірка була призначена. Ці нюанси прописані у направленні на позапланову перевірку.

 

Багато суб’єктів господарювання вирішують не допускати перевіряльників, мотивуючи, що відповідальність за недопуск до перевірки менш проблемний, ніж штрафи після перевірки. Чи справді це так? І чим загрожує недопуск контролерів до перевірки?

Якщо ж відбувся недопуск працівників податкової служби до перевірки, перевірка прийде все ж наступного разу.

Наслідком недопуску податкової для перевірки може стати арешт майна. Податковий орган має таке право. Арешт можна оскаржити, але це додатково витрачені ресурси.

Податкова перевірка не обов’язково закінчується штрафами, судом і спорами, її проведення може пройти успішно. Якщо з документацією все гаразд, то краще дозволити інспекторам її перевірити. Краще до перевірки варто готуватися, а вже під час неї – якщо є, занотовувати порушення, усі допущені нюанси, щоб можна було їх уникнути у майбутньому.

 

Чи встановлені терміни давності для застосування штрафних санкцій за порушення вимог щодо проведення розрахунків у готівковій та безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів?

Оскільки Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не передбачено терміну давності для застосування штрафних санкцій за порушення вимог щодо проведення розрахунків у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, то застосовуються норми ПКУ, згідно з якими такий термін становить 1095 днів.

 

Період для нарахування плати за землю фізичним особам

Відповідно до п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку (далі – податок) або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п. 36. 1 ст. 36 ПКУ податковим обов’язком є обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені, зокрема, ПКУ.

Податковий обов’язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (п. 36.3 ст. 36 ПКУ).

Податковий обов’язок відповідно до п. 37.2 ст. 37 ПКУ виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими ПКУ пов’язує сплату ним податку.

Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Статтею 102 ПКУ визначено строки давності та особливості їх застосування.

Абзацом першим п. 102.1 ст. 102 ПКУ визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами ПКУ (абзац четвертий п. 102.1 ст. 102 ПКУ).

Частиною першою ст. 257 ЦКУ встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст.ст. 253-255 ЦКУ.

Враховуючи зазначене, фізичній особі, якій не надсилалися (не вручалися) податкові повідомлення-рішення (контролюючим органом не здійснювалося нарахування плати за землю), податкове зобов’язання з плати за землю нараховується за останні три роки.

 

Торгівля на ринку в магазині дозволена на другій групі спрощенки

Згідно із п. 291.4 ст. 291 ПКУ до першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Згідно з п. 1.8 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження №12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 26.07.2005 № 209 зі змінами та доповненнями, торгове місце – площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства.

Отже, фізична особа – підприємець, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи.

 

Сплачуй податки правильно!

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що положеннями ст.266-286 ПКУ передбачено право фізичних осіб - платників податку на майно (податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку, плати за землю) звернутись з письмовою заявою до контролюючого органу для проведення звірки даних, які стали підставою для визначення ним розміру податкових зобов'язань в податковому повідомленні-рішенні.

Фізичні особи, які не погоджуються із сумою нарахованого податку мають право звернутися для проведення звірки даних щодо: об'єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, проводиться перерахунок суми податку і надсилається (вручається) нове податкове повідомлення-рішення.

Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Фізичні особи заяву з відповідними документами подають до контролюючого органу за своєю податковою адресою (крім земельного податку, заява щодо звірки з якого подається за місцезнаходженням земельної ділянки).

 

Декларування – 2021: варто поспішити

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що завершується кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у попередньому році. 

Обов’язок щодо подання Декларації у платників податків виникає у разі отримання:

- доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема: доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено ПДФО та військовий збір, тощо;

- доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника ПДФО, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційних доходів;

- іноземного доходу;

- в інших передбачених ПКУ випадках.

На сьогодні податкова служба спрямовує свої зусилля на створення максимально зручних умов для декларування громадянами доходів – починаючи від  комплексу інформаційних послуг і до часткового автозаповнення декларації в Електронному кабінеті.

Нагадуємо, громадяни та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають право подати декларацію за 2020 рік до 1 травня 2021 року. Останній день подання декларації – 30.04.2021. Податкові зобов’язання, визначені такими фізичними особами у деклараціях, мають бути сплачені до 2 серпня 2021 року (включно).

 

Переглядів: 105
Дата публікації: 15:52 21.04.2021
Міський голова
Надіслати електронне звернення
Надіслати запит на інформацію
Анонс подій
Подій не заплановано
Нові та оновлені сторінки
Склад конкурсної комісії УСЗН Первомайської міської ради з визначення програм, розроблених інститута   20.09.2021
Перелік питань на конкурс на заміщення посади головного спеціаліста відділу у справах осіб з інвалід   14.09.2021
Оголошення про конкурс на заміщення вакантної посади- головного спеціаліста відділу у справах осіб з   14.09.2021
Соціально-економічний паспорт Первомайської міської територіальної громади за 2020 рік   13.09.2021
Довідка про підсумки роботи із зверненнями громадян, що надійшли до виконавчого комітету Первомайськ   13.09.2021
Організатори Family Fest "ОЛЕКСІЇВСЬКА ФОРТЕЦЯ" подбали про те, щоб гості не нудьгували жодної хвили   13.09.2021
Інформаційне повідомлення про проведення електронного аукціону з продажу нежитлової будівлі за адрес   10.09.2021
На Family Fest "ОЛЕКСІЇВСЬКА ФОРТЕЦЯ" можна почути найрізноманітніші музичні жанри!   10.09.2021
Кількість запитів за серпень 2021 року   10.09.2021
Через два тижні відбудеться Фестиваль "ОЛЕКСІЇВСЬКА ФОРТЕЦЯ".   09.09.2021
Посилання
 
 
 
Пошук
Міська владаМіський головаМіська радаКерівний складСтруктураВакансіїЗаходи щодо запобігання корупціїГрафік особистого прийому громадянГрафік виїзних прийомів громадянІнструкція з діловодства у виконавчому комітеті Первомайської міської ради (зі змінами Розпорядження міського голови від 01.04.2020р. №59)ДокументиРезультати поіменного голосуванняРішення Первомайської міської ради Харківської областіРішення виконавчого комітету Первомайської міської радиРозпорядження міського голови з основної діяльностіПроекти рішень Первомайської міської радиПроекти рішень виконавчого комітету Первомайської міськради Харківської областіПереліки розпоряджень міського голови з основної діяльностіПротоколиАрхів рішень Первомайської міськради Харківської областіАрхів рішень виконавчого комітету Первомайської міськради Харківської областіПрозоре містоБюджет та фінансиПоточна діяльністьДокументиКомунальна власністьЖитлові питанняЗакупівліОчищення владиВідкриті даніДоступ до публічної інформаціїРегуляторна політика
Первомайська міська рада Харківської області >>>