В цьому році свято було з гірким присмаком.
І це відчувалось вже з перших привітань.
Ніна Харченко, заступник міського голови, і сама є фаховим педагогом.
Слова, що були сказані сьогодні були дуже щемливі та щирі.
Ніна Петрівна не тільки сказала традиційні слова про важливість професії, а ще й зробила акцент на тому, як саме доводиться працювати сьогодні працівникам освіти в умовах воєнного стану.
Вона згадала всі добрі справи.
Освітяни волонтерили з перших днів війни: шили для військових, плели маскувальні сітки, а водії безстрашно розвозили гуманітарні вантажі.
«Я знаю, як вам не вистачає дзвінких дитячих голосів та протяжного шкільного вітання «Доообрий ранок». І вітання зі святом ви отримаєте цього року по телефону. Але я вірю, що скоро Україна переможе. Діти знову сядуть за свої парти і ми відновимо звичайне шкільне життя», - зі сльозами на очах закінчила свій виступ Ніна Харченко.
Так же емоційно привітала всіх зі святом і начальник відділу освіти Аліна Садченко: «Я пишаюсь вами. Адже в ваші професійні обов’язки не входить те, чим доводиться вам займатись. Ми приймаємо переселенців, надаємо психологічну допомогу та допомогаємо їм інтегруватись у нашу громаду».
В цей день було багато нагород. І від міської ради, і від Лозівської районної військової адміністрації.
Працівників освіти нагороджували за професійну майстерність, наполегливу, результативну працю в умовах воєнного стану.
І дуже всі були вдячні працівникам відділу культури та артистам Палацу культури «Хімік».
Після душевних пісень оплески довго не вщухали.
Вони змогли висушити сльози та нагадати всім, що в свято потрібно посміхатись та радіти.
Всі виходили з зали у гарному настрою.