Первомайський міськрайонний відділ філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області інформує

Термін «пробація» з’явився майже 200 років тому і визначався як кримінально- правовий інститут англосаксонського права та був різновидом умовного засудження або умовного звільнення. Власне, у перекладі з англійської мови цей термін означає «випробування» або «умовне звільнення», а у перекладі з латині – «випробувати» або віддавати під нагляд».

Сутність пробації полягає в тому, що установлюються певні обмеження й обов’язки, що покладаються судом на правопорушника з метою його подальшої соціальної реабілітації.

Одним із видів пробації є наглядова пробація  - здійснення наглядових та соціально-виховних заходів щодо осіб, засуджених до покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт; осіб, яким покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк замінено покаранням у виді громадських робіт або виправних робіт; осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, а також направлення засуджених до обмеження волі для відбування покарання до виправних центрів.

По суті нагляд полягає в реалізації органом  пробації заходів за місцем проживання, роботи та навчання засуджених з метою дотримання обов’язків, визначених законом та покладених на них судом.

Наглядова пробація застосовується до найбільшої частини осіб, які перебувають на обліку уповноважених органів з питань пробації, та на найбільш тривалий період часу.

 Головною відмінністю наглядової пробації від системи виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, є її соціальна складова. Зокрема, у період наглядової пробації щодо суб’єктів пробації здійснюється не лише нагляд, а й соціально-виховна робота, яка полягає у здійсненні заходів, що проводяться згідно з індивідуальним планом роботи із засудженим з урахуванням оцінки ризиків вчинення ним повторних кримінальних правопорушень та передбачає диференційований підхід під час надання консультативної, психологічної та інших видів допомоги; сприяння працевлаштуванню; залучення до навчання; участь у виховних заходах та соціально корисній діяльності; проведення індивідуально-профілактичної роботи.

 Соціально-виховна робота повинна втілюватися в цілеспрямованій професійній діяльності відповідних суб’єктів, яка полягає у здійсненні зовнішнього впливу на поведінку засудженого з метою її подальшої позитивної зміни, тобто її мету становить не однозначне досягнення зміни особистості, а зміну лише зовнішньої складової мотивації, тобто її ціль – створення необхідних умов для таких змін, які мають спрямовуватися на формування життєвих (людських) компетенцій засудженого, бажання та можливість діяти у конкретній життєвій ситуації  відповідно до власних цінностей, ставлень та переконань,що відповідають позитивним цінностям суспільства. Наслідком цієї роботи повинно стати формування у засудженого прагнення до певної моделі соціально значущої поведінки.

У період наглядової пробації до здійснення заходів нагляду за засудженими та проведення з ними соціально-виховної роботи можуть залучатися волонтери пробації — фізичні особи, які досягли вісімнадцятирічного віку, уповноважені органом пробації на виконання окремих завдань, пов’язаних із пробацією, на добровільній та безоплатній основі.
Завдяки ефективному нагляду забезпечується безпека суспільства шляхом виправлення засуджених, запобігання вчиненню ними повторних кримінальних правопорушень.

Фахівець Первомайського  міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області   Вікторія ЖИДКОВА