Інформація Лозівського сектору організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Харківській області
 Інформація Лозівського сектору організації роботи організаційно-розпорядчого управління  ГУ ДПС у Харківській області

Інформація Лозівського сектору організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Харківській області

Майже 1,3 млрд грн за січень – надходження ЄСВ від платників Харківщини

У Головному управліннi ДПС у Харківській області  повідомили, що протягом січня 2021 року платники Харківського регіону сплатили 1 277,4 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Вказана сума перевищила надходження за січень 2020 року на  68,9 млн гривень (+5,7%).

Індикативний показник ДПС України виконано на 104,1 %, додатково отримано 50,8 млн гривень.

Нагадуємо, що 22 лютого 2021 року  - останній день сплати  єдиного внеску, нарахованого роботодавцями за найманих працівників (крім гірничих підприємств) за січень 2021 року.

Своєчасна та повна сплата єдиного соціального внеску —  гарантія того, що українці будуть відчувати себе соціально захищеними.

Як отримати інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб

Отримати інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків можна за допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет платника» з використанням електронного цифрового підпису фізичної особи.

Фізична особа – платник податків відповідно до норм Закону України «Про захист персональних даних» може сформувати запит на отримання інформації виключно про себе, інформація щодо третіх осіб у відповідь на такий запит не надається.

Вхід до Електронного кабінету платника здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДПС.

Інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків можна отримати у приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету платника. Інформацію можна переглянути, зберегти або надрукувати.

Звертаємо увагу, що відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді можна отримати за останні три роки (поквартально). Відомості за четвертий квартал 2020 року будуть доступні в Електронному кабінеті починаючи з 01 березня 2021 року.

Відомості про джерела та суми доходів можна отримати, звернувшись особисто (або через представника) із заявою за формою №10ДР до ДПІ Головного управління ДПС у Харківській області за своїм місцем проживання. Відомості надаються через три робочі дні з дня звернення фізичної особи. Для подачі заяви та отримання зазначених відомостей необхідно пред’явити паспорт.

 

Бережіть свій час - не подавайте "нульову" звітність

Податкову декларацію можна не подавати до контролюючого органу у разі відсутності діяльності як суб’єкта господарювання протягом звітного періоду і в податковому звіті відсутні будь які показники.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений  звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності).

Як визначається обсяг доходу ФОП платника ЄП другої – четвертої груп для визначення необхідності застосовування РРО та/або ПРРО з 01.01.2021 року?

Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону № 265 зі змінами та доповненнями РРО та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до ПКУ.

Поряд з цим п. 296.10 ст. 296 ПКУ передбачено, що РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

При цьому, 01.01.2021 набрав чинності розд. І № 1017, яким внесені зміни до п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.

Так, п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ встановлено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Абзацами першим та другим п. 296.1 ст. 296 ПКУ визначено, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.

Враховуючи вищенаведене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з метою визначення необхідності застосування РРО та/або програмного РРО повинні самостійно визначити перевищення обсягу доходу понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

При цьому враховується обсяг доходу за поточний звітний податковий рік. Обсяг доходу з метою застосування критерію (понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати) визначається з урахуванням всіх доходів, які відповідно до ст. 292 ПКУ включаються до складу доходу платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця.

 

Яким чином здійснюється скасування реєстрації програмного РРО

Порядок скасування реєстрації ПРРО встановлено розділом III Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547» (далі – Порядок №317).

Так, реєстрація ПРРО діє до дати скасування реєстрації ПРРО, що здійснюється шляхом виключення його з Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.

Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою №1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) (далі – Заява) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».

До подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання має забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком №317.

Реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером, якщо:

- до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця;

- щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання;

- щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;

- стосовно фізичної особи-підприємця наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;

- суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом України від 15 березня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав.

До 1 березня 2021 року можна подати заяви на списання сум недоїмки з єдиного внеску ФОПами які не отримували доходи

Списання заборгованості з ЄСВ передбачено Законами України від 13.05.2020 р. № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та від 04.12.2020 року №1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Заяви на списання недоїмки з єдиного соціального внеску подають фізичні особи - підприємці (крім підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування) та особи, що провадять незалежну професійну діяльність, які за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року не отримували дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, мають право на списання суми недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нараховані на ці суми недоїмки.

Для цього фізичним особам-підприємцям (крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) необхідно до 1 березня 2021 року подати державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи-підприємця заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітність з єдиного внеску за період з 01.01.2017 р. до 01.12.2020 р., якщо вона не була подана раніше. Особам, які провадять незалежну професійну діяльність слід подати до податкового органу за основним місцем обліку заяву про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітність з єдиного внеску за період з 01.01.2017 р. до 01.12.2020 р., якщо вона не була подана раніше.

Звертаємо увагу, що списання суми недоїмки, нарахованої платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування буде здійснюватись на підставі заяви платника податків. Заяву на списання суми недоїмки з єдиного соціального внеску необхідно подати до податкового органу за своїм місцем реєстрації до 1 березня 2021 року.

Після того, як буде підтверджено вчинення вищевказаних дій, тобто отримання відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску, та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності і отримання заяви на списання заборгованості податковий орган проводить камеральну перевірку згідно чинного законодавства та у разі відсутності отриманих доходів за період з 01.01.2017 по 01.12.2020 р. приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову.

Рішення про відмову у списанні суми недоїмки, штрафних санкцій і пені приймається за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01.01.2017 р. до 01.12.2020;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті.

Звертаємо увагу, якщо ж суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті, тоді податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Вимогу про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважатимуть відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені. Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені не підлягають поверненню.

 

Списана заборгованість: нюанси відображення у додатку 4ДФ

Згідно з Довідником ознак доходів у додатку 4ДФ до Розрахунку відображаються:

- сума списаної заборгованості, за якою минув строк позовної давності – під ознакою доходу «107», без заповнення граф 4 «Сума перерахованого податку» та 4а «Сума нарахованого податку», тобто проставляється «0»;

- інші доходи, які згідно з ПКУ не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, – під ознакою доходу «194».

Враховуючи викладене, сума списаної заборгованості, за якою минув строк позовної давності, відображається юридичною особою – кредитором у додатку 4ДФ до Розрахунку під ознакою доходу «107». При цьому, фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації.

Водночас сума списаної на користь фізичної особи заборгованості, за якою минув строк позивної давності, розмір якої не перевищує суму, що становить 50 відс. місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (у 2021 році – 1135 грн), відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку під ознакою доходу «194», як виплата інших доходів.

 

Працівника прийнято на роботу в одному періоді, а дохід – в іншому: заповнення додатка 4ДФ

Згідно з п. п. 2 п. 4 розд. IV Порядку під час заповнення додатка 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Розрахунку графа 7 «Дата прийняття на роботу» заповнюється лише на тих фізичних осіб, які приймались на роботу у звітному періоді.

Враховуючи викладене, якщо працівника було прийнято на роботу в звітному періоді (наприклад 31 березня), а дохід нараховано і виплачено у наступному (наприклад 1 квітня), то дата прийняття на роботу (31 березня) не відображається при заповненні додатка 4ДФ до Розрахунку за той звітний період в якому нараховано дохід працівнику.

Чи треба реєструвати КОРО на програмний РРО?

Чинним законодавством у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі не передбачено реєстрації та використання книги обліку розрахункових операцій на програмний реєстратор розрахункових операцій.

Яку кількість печаток необхідно реєструвати, якщо є декілька ПРРО?

Законодавчо не передбачено обмежень щодо кількості електронних печаток під час їх реєстрації суб’єктом господарювання, який має декілька програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Але зауважу, що за допомогою одного сертифікату електронного підпису та/або печатки можна працювати одночасно тільки на одному ПРРО і тільки одним касиром.

Тому, якщо ви одночасно використовуєте декількох ПРРО, необхідно мати відповідну кількість зареєстрованих касирів, яких було подано повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

Як дізнатися, що покупець отримав чек в електронному вигляді за оплачені товари?

При продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб’єкти господарювання зобов’язані, зокрема, надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції тобто фіскальний чек. Він може бути створений у паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.

Фіскальний чек за оплачені товари чи послуги через ПРРО надсилається покупцю такими способами: електронною поштою (E-mail), Viber, Telegram, WhatsApp, або SMS, при цьому на пристрої повинна бути встановлена відповідна програма. Про доставку фіскального чеку від покупця надходить SMS повідомлення.

Зауважу, що суб’єкт господарювання може пересвідчитись, що покупець отримав фіскальний чек, надіславши на наданий покупцем абонентський номер (Viber, Telegram, WhatsApp) та/або адресу його електронної пошти повідомлення із вимогою зворотнього інформування.

Як проводити розрахункові операції через програмне РРО коли використовується платіжний термінал?

На даний час здійснюється інтеграція безкоштовних програмних рішень із банківськими сервісами, які дозволять без додаткових пристроїв (платіжних терміналів) здійснювати безготівкові платежі за товари/послуги.

Де можна перевірити реєстрацію ПРРО в контролюючому органі?

Можна перевірити реєстрацію всіх зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій та програмних РРО у відкритій частині Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), в меню Реєстри у вкладці «Інформація про РРО» шляхом пошуку за їх даними.

Нагадаюємо, що до 1 січня 2022 року відтерміновано обов’язкове застосування РРО, програмних РРО для фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку другої-четвертої груп. При цьому граничний обсяг доходу єдинників протягом календарного року повинен не перевищувати 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. У 2021 році – 1 320 000 гривень, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Іноземну пенсію не враховують для несплати єдиного внеску

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону №2464 платниками ЄВ є фізичні особи-підприємці, у тому числі фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з частиною четвертою ст. 4 Закону №2464 такі особи звільняються від сплати за себе ЄВ, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Отже, фізична особа-підприємець, у тому числі фізична особа-підприємець, яка обрала спрощену систему оподаткування, звільняється від сплати ЄВ за себе, якщо вона отримує пенсію за віком або за вислугу років, або є особою з інвалідністю, або досягла віку, встановленого ст. 26 Закону №1058, та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Водночас не звільняється від сплати ЄВ фізична особа-підприємець, яка є пенсіонером за віком або за вислугою років, та отримує пенсію згідно законодавства іншої країни, тому зобов’язана нараховувати і сплачувати ЄВ на загальних підставах.

Підприємцю на загальній системі помилково перераховані кошти на його рахунок, а потім повернуті. Чи включається така сума до доходу?

Згідно із п. 177.1 ст. 177 ПКУ оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб - підприємців, які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ, об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Тобто, якщо отримана фізичною особою – підприємцем на його розрахунковий рахунок помилково перерахована сума коштів була повернута, то така сума не включається до складу доходу суб’єкта господарювання.

Строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи у 2021 році

З початком 2021 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2020 році. Тому не забувайте подати податку декларацію про майновий стан і доходи.
Звертаємо увагу, що обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає: 

- при отриманні доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам;

- успадкування чи отримання в дарунок майна не від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення тощо;

- при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відносяться, зокрема, операції з інвестиційними активами;

- при отриманні іноземних доходів;

- та в інших випадках передбачених законодавством, зокрема, при отриманні у власність майна за рішенням суду.

Для громадян, які зобов’язані згідно з ПКУ подати податкову декларацію, і особи, які проводять незалежну професійну діяльність, останнім днем подання декларації є 30.04.2021 року.

Для фізичних осіб-платників податків-резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, подають декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.

З метою реалізації права на податкову знижку декларація подається по 31 грудня 2021 року.

Якщо останній день строку подання Декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

За вибором платника податку декларацію можна подати в один з таких способів:

особисто за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою;

надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення - зробити це необхідно за п’ять днів до закінчення граничного строку;

в електронному вигляді - через Електронний кабінет платника.

На офіційному вебпорталі ДПС в Електронному кабінеті у розділі «ЕК для громадян» створено електронний сервіс «Декларація про майновий стан і доходи» - цей сервіс дає змогу заповнити декларацію та надіслати її до контролюючого органу в електронному вигляді з копіями первинних документів, зокрема, для отримання податкової знижки.

 Як оподатковуються доходи при обміні або даруванні нерухомого майна

В рамках кампанії декларування доходів громадян за 2020 рік, продовжує  інформувати про сплату податків, зокрема про декларування доходів при здійсненні операцій з продажу (обміні, даруванні) нерухомого майна.

Так, при здійсненні обміну квартири не оподатковується дохід, отриманий кожною стороною угоди у вигляді вартості об'єкта обміну за умови, якщо це перший обмін протягом року і, якщо об'єкт, що відчужується, знаходиться у власності понад три роки, за винятком майна, отриманого в спадщину. Якщо ж такі умови не дотримані, то кожна сторона платить податок, такий же який би сплачувала з доходу отриманого від продажу нерухомості. Тобто, при здійсненні даної операції будуть утримуватися наступні податки:

-          податок з доходів фізичних осіб (ПДФО) - 5%;

-          військовий збір - 1,5%;

При даруванні нерухомості необхідно звернути увагу на ступень споріднення.

Якщо родич першого або другого ступеня споріднення (це може бути батько, мати, чоловік, дружина, брат, сестра) подарував нерухоме майно, податок при цьому дорівнює нулю. Якщо подарував не близький родич або хтось чужий – дохід при цьому оподатковується за ставкою 5%  ПДФО та 1,5% військового збору. Якщо ж подарунок отримано від нерезидента або ж подарували нерезиденту, застосовується ставка податку 18% ПДФО та 1,5% військового збору.

Отже, громадяни, які здійснювали будь-які операції з нерухомим майном, повинні звернутися до податкових органів за місцем їхньої реєстрації та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік. Термін подання такої декларації - до 01 травня поточного року.

Зауважимо, що наразі діють обмеження, спричинені розповсюдженням коронавірусної інфекції COVID-19 та проведенням карантинних заходів. Тому запрошуємо  краян скористатись можливістю подання декларації дистанційно, не відвідуючи податкові органи, а за допомогою податкових сервісів, зокрема через Електронний кабінет, попередньо отримавши кваліфікований електронний підпис.

Чи потрібно фізичній особі декларувати дохід від продажу у минулому році легкового автомобіля

Якщо фізична особа отримала дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, то такий дохід відповідно до п. 173.2 ст. 173 ПКУ не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, тобто у фізичної особи не виникає обов’язку щодо сплати податку. Подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у такому випадку не потрібно.

Чули, що напередодні Нового року Уряд прийняв постанову, дія якої зачіпає питання податкової знижки. Чи може громадянин, який сам лікувався і витратив певну суму коштів на це, може скористатись податковою знижкою і зменшити свій оподатковуваний дохід на ці витрати?

Навесні минулого року, як тільки почалось поширення коронавірусної хвороби, Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, внесені зміни, зокрема, до розділу XX « Перехідні положення» Податкового кодексу. Ними передбачено, що витрати за результатами 2020 року, при реалізації права на податкову знижку, сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, різних дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень і навіть продуктів харчування за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані чи передані громадським об’єднанням, благодійним організаціям чи закладам Міністерства охорони здоров’я,  державної або комунальної власності, протягом карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України, включаються до податкової знижки у повному обсязі без урахування  будь-яких обмежень, раніше визначених Податковим кодексом України.

Нагадаємо, що до цього до податкової знижки дозволялось включати витрати, що не перевищували 4 відс. суми загального оподатковуваного доходу такого платника. Зараз такі обмеження зняті. Постанова ж Кабміну від 9 грудня 2020 року №1319 лише затвердила перелік товарів на вказані цілі, вартість яких можна включати до податкової знижки.

На жаль, громадяни поки що не можуть скористатися цією знижкою. Адже пунктом 1 розд. ХІХ ПКУ встановлено, що включення таких витрат до податкової знижки можливе тільки  після набрання чинності закону про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Станом на 01 січня 2021 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка щодо витрат, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення, за наслідками 2020 року не надається.

 

 

Переглядів: 51
Дата публікації: 13:25 17.02.2021
Міський голова
Надіслати електронне звернення
Надіслати запит на інформацію
Анонс подій
Подій не заплановано
Посилання
 
 
 
Пошук
Міська владаМіський головаМіська радаКерівний складСтруктураВакансіїЗаходи щодо запобігання корупціїГрафік особистого прийому громадянГрафік виїзних прийомів громадянІнструкція з діловодства у виконавчому комітеті Первомайської міської ради (зі змінами Розпорядження міського голови від 01.04.2020р. №59)ДокументиРезультати поіменного голосуванняРішення Первомайської міської ради Харківської областіРішення виконавчого комітету Первомайської міської радиРозпорядження міського голови з основної діяльностіПроекти рішень Первомайської міської радиПроекти рішень виконавчого комітету Первомайської міськради Харківської областіАрхів рішень Первомайської міськради Харківської областіАрхів рішень виконавчого комітету Первомайської міськради Харківської областіАрхів розпоряджень міського головиПротоколиПрозоре містоБюджет та фінансиПоточна діяльністьДокументиКомунальна власністьЖитлові питанняЗакупівліОчищення владиВідкриті даніДоступ до публічної інформаціїРегуляторна політикаЗаконодавство про працю
Первомайська міська рада Харківської області >>>