Стрімкий розвиток засобів комунікації створив можливості для миттєвого обміну повідомленнями. Незважаючи на кордони, поза державним впливом і контролем, цемістить у собі не тільки можливості для вільного обмінуінформацією та ідеями, а й негативні фактори.
Одним з них є кібербулінг – масоване, зазвичай анонімне цькування і приниження в соціальних мережах конкретної особи. На відмінувід критики чипогроз, у разі кібербулінгу образи, приниження і цькування відбуваються не щодо конкретних дій особи (навіть якщо підставою для початку цькування стала конкретна дія), а загалом, знеособлено й узагальнено, щоб завдати максимальної психологічної шкоди, найглибшої емоційної рани.
Використання сучасних комунікаційних технологій надає кібербулінгу таких рис, яких немає в разі лайки, приниження, заподіяння образи в реальному житті, під час спілкування наживо. Зрештою об’єкт звичайного булінгу може чітко ідентифікувати агресора і завдати йому навіть фізичного удару у відповідь, що у віртуальному середовищі вже складніше. Це сприяє поширенню кібербулінгу – адже агресор вважає себе недосяжним для відповіді. Кібербулінг може завдавати шкоди, навітьякщо жертва намагається ігнорувати образи й не звертати на них уваги. У сучасному світі інформація в інтернеті так чи інакше впливає на різні сферижиття, і образливі коментарі кібербулерів в особистому блоз ілюдини можуть вплинути на видавання їй банківського кредиту, прийняттяїї на роботу, надання громадянства іншої країни тощо.
Анонімність кібербулерів та можливість швидкого видалення або зміни контенту в інтернеті створюють величезні проблеми для правового захисту жертви кібербулінгу.
Поняття кібербулінгу введено в правове поле українського законодавства Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)” від 18 грудня 2018 року. Відповідно до статті 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, держава має реагувати на цькування та іншідії, які вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого. Водночас під булінгом (цькуванням) розуміється діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій.
Правила поведінки неповнолітніх у мережі Інтернет:
блокуй тих, хто ображає тебе в інтернеті або через мобільний телефон;
жалійся на сторінку кривдника адміністрації соцмереж, не знаєш як-запитай дорослих;
не відправляй приватних та інтимних фото або повідомлень;
пам’ятай: все що ти робиш в інтернеті, залишається у кіберпросторі, навіть коли ми видаляємо інформацію.
Телефони для звернення «Національна дитяча «гаряча лінія» -0800 500 225 або 116 111.
Лозівський районний відділ № 2 філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області Ольга ПАВЛОВА