Юрія знали багато людей нашої громади.
Це було помітно з дописів співчуття в соцмережах.
Всі пам’ятають хлопця як життєрадісного, активного та завжди готового прийти на допомогу.
Сьогодні всі, хто зміг, прийшов востаннє попрощатися з Юрієм.
Йому було 45. У нього були плани. І головний з них – ЖИТИ.
Але не судилось. Його життя обірвалось в бою за визволення рідної землі від ворога.
Громада провела свого захисника, схиливши голову та стоячи на колінах.
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким загиблого.
Поділяємо ваш біль.
Спочивай з миром, Юрію!
Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав рідну Україну і кожного з нас!