Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області та органів ДПС України
Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області  та органів ДПС України

Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області та органів ДПС України

До місцевих бюджетів Харківщини надійшло понад 2,2 млрд грн єдиного податку

За вісім місяців  2020 року суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до місцевих бюджетів Харківщини 2203,9 млн грн єдиного податку. Вказана сума перевищила минулорічні надходження на 191,1 млн грн (+9,5%). Доведене завдання виконано на 105,1% (+107,1 млн гривень).

Значна частка надходжень забезпечена суб’єктами підприємницької    діяльності - фізичними особами. З початку року  вони спрямували до місцевих бюджетів 1 708,4 млн грн, індикативний показник ДПС України виконано на 103,4 % (+ 55,7 млн грн). Досягнуто ріст збору до минулого року на 176,4 млн грн (+ 11,5 %).

У податковій службі  зазначають, що єдиний податок спрямовується у повному обсязі до місцевих бюджетів, тому територіальні громади мають можливість використовувати кошти для свого розвитку.

 

З початку року надійшло 9,8 млрд грн ЄСВ

У Головному управлінні ДПС у  Харківській області проінформували, що протягом січня - серпня 2020 року платники регіону сплатили  9 835,7 млн грн  єдиного соціального внеску. Вказана сума перевищила надходження за аналогічний період минулого року на  151,9 млн гривень. Доведене завдання виконано на 116,9% (+  1,4 млрд гривень).

У серпні поточного року надійшло майже 1,2  млрд грн ЄСВ.

Соціальні та пенсійні програми забезпечуються завдяки коштам єдиного соціального внеску. Тому, дуже важливо, щоб усі роботодавці дотримувалися норм податкового законодавства при виплаті заробітної плати.

 

Станом на 08.09.2020 оновлено Єдине вікно подання електронної звітності

Вийшло доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.28.18.0 станом на 08.09.2020.

Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 28.12.2019 по 08.09.2020 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.28, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними

 

 Перелік змін та доповнень (версія 1.28.18.0) (станом на 08.09.2020):

 Коригування існуючих форм, шаблонів та даних:

У зв’язку з набранням чинності наказу Міністерства фінансів України від     01 червня 2020 року № 261 «Про внесення змін до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами» змінено документ:

F/J 1391103 – Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису.

Видалено з переліку форм:

F/J 1318401 – Заявка на марки акцизного податку які підлягають обміну.

Довідники приведено у відповідність до опублікованих на сайті Державної служби статистики України терміни подання документів фінансової та статистичної звітності.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

 

Переваги подання звітності в електронному вигляді

Податковим кодексом України передбачено подання звітності в електронному вигляді, і є можливим за умови отримання електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів та укладення договору з органом державної податкової служби за місцем реєстрації договору про визнання електронних документів.

Перевагами подання платниками податків звітності в електронному вигляді є економія часу на її подання, постійна актуалізація (оновлення) програмного забезпечення відповідно до останніх змін у податковому законодавстві, захищення від несанкціонованих переглядів та втручань, арифметичний контроль за показниками податної звітності, автоматичне створення архіву електронних копій звітів, квитанцій та інших документів.

До початку реєстрації та отримання електронних довірчих послуг платнику необхідно ознайомитись з Регламентом Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС та умовами Договору про надання електронних довірчих послуг (https://acskidd.gov.ua/etrusted-services).

Якщо ви заповнили реєстраційні заяви, зібрали необхідні документи для реєстрації та отримання електронних довірчих послуг зверніться до будь-якого представництва Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС за вказаною на офіційному інформаційному ресурсі.

Звертаємо увагу, що отримати послуги кваліфікованого електронного підпису можна не лише у КН ЕДП ІДД ДПС, а також звернувшись до інших кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг, перелік яких розміщено на сайті центрального засвідчувального органу Міністерства цифрової трансформації України (czo.gov.ua) у розділі «Довірчі послуги».

Нагадуємо, для зручності платників на офіційному вебпорталі ДПС України функціонує безкоштовний електронний сервіс «Електронний кабінет платника» (cabinet.tax.gov.ua), використовувати який можна цілодобово. Зазначений сервіс надає змогу створити та надіслати до ДПС електронні документи: податкову звітність, запити на отримання інформації, заяви для реєстрацію платниками окремих податків, тощо. Крім того, платникам надано можливість отримати доступ до приватної частини електронного кабінету, де у режимі реального часу можна сформувати та надіслати до органів ДПС електронні документи, у тому числі податкову звітність, запити на отримання інформації, заяви для реєстрації платниками окремих податків. Також можна отримати доступ до особистої інформації, тобто, отримати відомості про суми отриманих доходів і утриманих податків, стан поданої звітності, стан розрахунків з бюджетом. Фізичні особи за допомогою сервісу «Стан розрахунків з бюджетом» в Електронному кабінеті можуть сплатити податки, збори, платежі та перевірити розрахунки сум податкових зобов’язань по податках.

Використовуйте можливість подання податкової звітності в електронному вигляді і ви переконаєтесь у безлічі переваг, а повну інформацію щодо порядку подання звітності в електронному вигляді можна отримати на офіційному вебпорталі ДПС України.

Скористайтеся сервісом повторного формування сертифікатів. Нагадуємо, що ДПС України запроваджено сервіс повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом, який значно спростив процедуру отримання електронних довірчих послуг.

Сервіс дозволяє отримувати електронні довірчі послуг онлайн, тобто без відвідування відокремлених пунктів реєстрації користувачів, заповнення реєстраційних карток, підготовки інших паперових документів, що дозволяє зекономити власний час та кошти. Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть користувачі, які мають:

- чинні сертифікати (наприклад до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів);

- незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

- особистий ключ, доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Строк чинності кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів становить не більше 2 (двох) років з моменту їх формування. Детальна інформація за посиланням https://acskidd.gov.ua/manage-certificates.

 

Знято мораторій на проведення документальних перевірок за заявою платника та у зв’язку з ліквідацією суб’єкта господарювання

Законом України від 14.07.2020 № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» з 8 серпня п.р. скасовано мораторій на проведення документальних позапланових перевірок за заявою платника та в зв’язку з ліквідацією суб’єкта господарювання.

Так, вищевказаним Законом, зокрема, внесено зміни до пункту 52² підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ в частині зняття мораторію на проведення документальних позапланових перевірок та документальних перевірок, що проводяться на звернення платника податків та з підстав, визначених підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПКУ (розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків).

Слід зауважити, що чинними нормативними актами не встановлено обов’язку стосовно завчасного повідомлення  платника податків про проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПКУ.

Згідно  пункту  85.2  статті  82  ПКУ  платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.

 

ІІ. Інформація для бухгалтерів

Мала податкова реформа: оподаткування ПДФО відшкодованої моральної шкоди

23 травня 2020 року набрали чинності зміни до п. п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, які стосуються оподаткування ПДФО сум відшкодування моральної шкоди, внесені Законом України від 16 січня 2020 року №466.

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім  сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Тобто, з 23.05.2020 звільняється від оподаткування ПДФО відшкодування моральної шкоди у розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року, або у розмірі, визначеному законом. Зауважимо, що у 2020 році така сума становить 18892 гривень.

 

Чи правда, що під нові штрафи за невчасну реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних підпадають також і податкові накладні/розрахунки коригування, в яких не зазначаються суми ПДВ?

Так, з 23 травня встановлено нові штрафи за невчасну реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні/розрахунки коригування, в яких не зазначаються суми ПДВ, а саме:

- ПН/РК, складених на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість;

- ПН, складених на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою;

- ПН, складених на умовний продаж;

- ПН, складених на пропорційне віднесення сум до податкового кредиту;

- ПН, складених на перевищення фактичної ціни постачання товарів/послуг.

За порушення граничного строку реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН, на платника податку накладається штраф в розмірі 2 відсотки обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.

Крім цього, відсутність реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН, якщо це порушення зазначене в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки ДПС, тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

 

Чи має право платник ПДВ віднести до податкового кредиту суму ПДВ на підставі податкової накладної, в графі 7 якої міститься більше двох знаків після коми?

Зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна, в якій вказано ціну постачання одиниці товару/послуги, яка містить після коми більше, ніж два знаки, є підставою для формування податкового кредиту за умови відповідності іншим вимогам, що визначені в ПКУ.

 

Чи можна поновити податковий кредит після отримання від постачальника належно оформлену податкову накладну, яку під час документальної перевірки було виключено зі складу податкового кредиту?

Платник податку не має можливості поновлення податкового кредиту після отримання від постачальників належно оформлених податкових накладних, якщо під час документальної перевірки суми ПДВ було виключено зі складу податкового кредиту за податковими накладними, оформленими з порушенням встановлених вимог.

 

На сайті ДПС є повідомлення про зміни форм податкової накладної, податкової декларації з ПДВ, уточнюючого розрахунку. Чи доречно так часто змінювати їх, і коли платникам ПДВ треба оновлювати нові форми?

Це на сьогодні проєкт. У разі прийняття наказу він запрацює із 1 числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування.

Проєкт наказу Міністерства фінансів України «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» розроблено, зокрема, до вимог Податкового кодексу України, що діють з 23 травня, з урахуванням змін, внесених Законом України від 16 січня 2020 року №466.

 

Підприємство застосовує два способи обліку податкових зобов’язань. Як формувати податковий кредит?

При одночасному застосуванні платником ПДВ двох способів обліку податкових зобовязань, а сааме: за касовим методом та за подією, що сталася раніше, а придбані та/або виготовлені вами товари/послуги призначені для часткового використання в операціях, за якими дата виготовлення податкових зобовязань визначається частково за касовим методом, а частково – за подією, що сталася раніше, то податковий кредит виникатиме пропорційно такому призначенню та використанню таких товарів/послуг.

 

Помилка у коді товару податкової накладної. Чи буде право на податковий кредит?

Податкова накладна, що містить помилки у коді товару згідно з Українським класифікатором зовнішньоекономічної діяльності, не дає змоги у повній мірі ідентифікувати здійснену операцію, тобто не може бути підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту. 

Така помилка може бути виправлена шляхом складання постачальником товару розрахунку коригування до такої податкової накладної на дату виявлення помилки та реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. 

 

Товариство нещодавно зареєструвалось платником ПДВ. Обсяги постачання мізерні. Чи передбачено подання звітності поквартально?

Звітність могли подавати поквартально лише суб’єкти господарювання, які обрали спрощену систему оподаткування. Та нещодавно Законом України від 16 січня 2020 року №466 внесено зміни до статті 202 ПКУ, відповідно до яких встановлюється єдиний звітний період для усіх категорій платників ПДВ, який дорівнює календарному місяцю.

 

Увага! Важлива інформація

Відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого  Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування  в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі-Порядок) у  разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно до п.10 Порядку у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до п.6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в  реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 письмові пояснення та копії документів платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що

настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів,  що настають за днем отримання пояснень та копій документів, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

У разі коли комісією регіонального рівня прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, платник податку має право оскаржити таке рішення в адміністративному порядку, шляхом подання скарги у строки, визначені статтею 56 Податкового кодексу України, з наступного дня після набрання чинності рішення комісії регіонального рівня. Розгляд скарги здійснюється комісією центрального рівня.

Платник податку має право оскаржити рішення в судовому порядку.

Відповідно до п.12 Порядку платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку.

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після її отримання. У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов’язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

  Згідно до п.6 Порядку питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

  У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

  Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

  Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття. Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

 

Штрафні санкції та пеня, у разі порушення податкового законодавства протягом дії карантину, не застосовуються

Відповідно до п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

- порушення вимог законодавства в частині:

- обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

-  обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

-  здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

-  здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;

- порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

 

Підприємцям на загальній системі оподаткування змінено перелік витрат

Законом України від 16 січня 2020 року №466 внесено зміни до п.п. 177.4.3 ст. 177 ПКУ щодо переліку витрат фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування.

До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів включаються, зокрема:

- суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такого підприємця;

- суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;

- платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю підприємця.

Разом з тим до складу витрат не включаються:

- ПДВ для фізичної особи – підприємця, зареєстрованого як платник ПДВ,

- акцизний податок,

- податок на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності,

- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості (до змін було податок на майно).

Нагадаємо, що об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб підприємців на зальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручкою у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

 

Зміна номенклатури товарів/послуг у податковій накладній: виправлення через коригування

Якщо в результаті зміни умов постачання товарів/послуг збільшується кількість товарів/послуг по одній номенклатурі, а інша, також зазначена в такій податковій накладній, постачатись не буде, то постачальник (продавець) складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) з урахуванням наступних особливостей.

Щодо зазначеної у податковій накладній номенклатури товарів/послуг, кількість яких збільшується (перша група коригування):

- у першому рядку табличної частини (розділ Б) зазначаються зі знаком «–» показники рядка податкової накладної, опис (номенклатура) товарів/послуг за яким збільшується (такий рядок «обнуляється»);

- у графі 1.2 цього рядка – порядковий номер (№ за порядком) рядка податкової накладної, що коригується,

- у графі 2.1 – код причини коригування «102» (зміна кількості),

- у графі 2.2 – група коригування (1),

- у другому рядку табличної частини (розділ Б) зазначаються зі знаком «+» показники опису (номенклатури) товарів/послуг, які постачаються, з урахуванням фактично поставленої кількості товарів/послуг. В такому рядку зазначається:

- у графі 2.1 – код причини коригування «102»,

- у графі 2.2 – група коригування (1),

- у графі 7 – фактична кількість поставлених товарів/послуг.

Щодо зазначеної у податковій накладній номенклатури товарів/послуг, яка постачатися не буде (друга група коригування):

- таке коригування відображається в одному рядку, в якому зазначаються зі знаком «–» показники рядка податкової накладної, опис (номенклатура) товарів/послуг за яким постачатися не буде (такий рядок «обнуляється»);

- у графі 1.2 цього рядка – порядковий номер (№ за порядком) рядка податкової накладної, що коригується;

- у графі 2.1 – код причини коригування «103» (повернення товару або авансових платежів);

- у графі 2.2 – група коригування (2).

 

Кого можна віднести до Реєстру неприбуткових установ та організацій

Відповідно до п. п. 133.4.5 п. 133.4 ст. 133 ПКУ порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлює Кабінет Міністрів України.

Згідно з п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні ЦКУ зі змінами та доповненнями), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей абзацу третього п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п. п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ;

- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення абзацу четвертого п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Відповідно до п. п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені:

- бюджетні установи;

- громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;

- спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб;

- житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);

- об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;

- професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання;

- сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;

- інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

 

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

Податкова знижка для внутрішньо переміщених осіб

Громадяни, які вимушені були покинути окуповані території в Україні, мають право скористатися податковою знижкою  у разі оренди житла.

Нагадаємо, що податкова знижка – це документально підтверджена сума витрат, на яку зменшується оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати, в результаті чого з бюджету повертається частина сплаченого податку на доходи фізичних осіб.

Перелік витрат, які включаються до податкової знижки, визначено ст. 166 ПКУ.

З 4 жовтня 2018 року набрав чинності Закон №2530 «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України».

Вказаним Законом внесені зміни до ПКУ щодо переліку витрат, які включаються до податкової знижки. А саме, п. 166.3 ПКУ доповнено пп. 166.3.9 такого змісту: «суму коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку  на доходи фізичних осіб (далі – платник податку), який має статус внутрішньо переміщеної особи.

Платник податку має право скористатися зазначеною в цьому підпункті податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого та другого ступенів споріднення:

– не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;

– не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.

Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року».

 

Документи, які треба зберігати на місці торгівлі власнику РРО

Відповідно до п. 4 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 (далі – Порядок №547), суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також здійснення операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані, зокрема:

- у кінці робочого дня (зміни) створювати у паперовій та/або електронній формі (крім автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки при здійсненні розрахункових операцій (абзац восьмий п. 4 розд. ІІІ Порядку №547);

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (абзац одинадцятий п. 4 розд. ІІІ Порядку №547);

- створювати в паперовій та/або електронній формі X-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства (абзац тринадцятий п. 4 розд. ІІІ Порядку №547);

- зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії (абзац п’ятнадцятий п. 4 розд. ІІІ Порядку №547).

 

Коли підприємець вдруге протягом року реєструється у держреєстратора, не знявшись у податковій вперше

Незалежно від того, що процедура зняття з обліку фізичної особи – підприємця в контролюючих органах не завершена, але протягом року такий платник вдруге зареєструвався у державного реєстратора, то взяття його на облік здійснюється контролюючими органами за основним місцем обліку у день отримання відомостей про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця та здійснюється датою внесення даних до Реєстру самозайнятих осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідного повідомлення державного реєстратора.

 

Магазин на ринку: підприємець може обрати єдиний податок з обмеженням у групі

Згідно із п. 291.4 ст. 291 ПКУ до першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн гривень.

Згідно з п. 1.8 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 26.07.2005 №209, торгове місце – це площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства.

Отже, фізична особа-підприємець, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи.

 

Об’єкт житлової нерухомості здано на декілька місяців в оренду: як скористатись пільгою

Якщо фізична особа – власник об’єкта житлової нерухомості протягом кількох місяців звітного року здавала об’єкт житлової нерухомості в оренду, пільга зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на такий об’єкт не застосовується починаючи з того місяця, в якому фактично об’єкт здавався в оренду, та до кінця місяця, в якому припинено здачу в оренду такого об’єкта.

Для проведення звірки даних, зокрема, щодо об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, права на користування пільгою зі сплати податку, фізична особа має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою.

У разі надання будівлі сільськогосподарського призначення в оренду сільгоспвиробник сплачує податок на нерухомість

Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Норми встановлені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.

Так, відповідно до п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор), та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Отже, сільськогосподарський товаровиробник (юридична та фізична особа) при здійсненні ним операцій з надання в оренду, лізинг, позичку частини будівлі, споруди, яка перебуває у його у власності та належить до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора, обчислює податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по зазначеним у відповідних договорах оренди, лізингу, позики частинам будівель, споруд.

 

Переглядів: 553
Дата публікації: 16:00 15.09.2020
Міський голова
Надіслати електронне звернення
Надіслати запит на інформацію
Анонс подій
Подій не заплановано
Посилання
 
 
 
Пошук
Міська владаМіський головаМіська радаКерівний складСтруктураВакансіїЗаходи щодо запобігання корупціїГрафік прийомуІнструкція з діловодства у виконавчому комітеті Первомайської міської ради (зі змінами Розпорядження міського голови від 01.04.2020р. №59)ДокументиРішення Первомайської міської ради Харківської областіРішення виконавчого комітету Первомайської міської радиРозпорядження міського голови з основної діяльностіПроекти рішень Первомайської міськради Харківської областіПроекти рішень виконавчого комітету Первомайської міськради Харківської областіАрхів рішень Первомайської міськради Харківської областіАрхів рішень виконавчого комітету Первомайської міськради Харківської областіАрхів розпоряджень міського головиПротоколиПрозоре містоБюджет та фінансиПоточна діяльністьДокументиКомунальна власністьЖитлові питанняЗакупівліОчищення владиВідкриті даніДоступ до публічної інформаціїРегуляторна політикаЗаконодавство про працю
Первомайська міська рада Харківської області >>>